Нагадуємо, що 2 лютого 2026 року набрав чинності наказ Мінфіну від 04.06.2021 №322 (зі змінами), яким затверджено:
1) Порядок створення особистого кабінету суб'єкта первинного фінансового моніторингу та доступу до е-кабінету системи фінансового моніторингу. Призначений він для забезпечення подання/отримання суб'єктами первинного фінансового моніторингу:
- інформації, необхідної для їх обліку як суб'єктів,
- інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу,
- іншої інформації, що може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, а також доведення Держфінмоніторингом до суб'єкта інформації відповідно до закону.
2) Порядок інформаційної взаємодії суб'єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України. Подання суб'єктами будь-якої інформації до Держфінмоніторингу, а також доведення Держфінмоніторингом до суб'єктів запитів, рішень/доручень, та іншої інформації, визначеної Законом, здійснюється в електронній формі.
Про це читайте у новині "Вже з 2 лютого діє е-кабінет для суб'єктів первинного фінмоніторингу (Наказ Мінфіну №667)"
Наразі Ніна Южаніна виклала у своєму Телеграм-каналі коментар щодо оновленого порядку фінансового моніторингу. Вона підкреслила, що він суттєво змінює підхід до виявлення ризикових операцій та взаємодії між контролюючими органами.
Окремо в пості наведено хронологію прийняття такого рішення.
У 2025 році ДПС, Держфінмоніторинг та БЕБ підписали тристоронній Меморандум про співпрацю. Тоді йшлося про посилення обміну інформацією, створення спільних робочих груп та координацію дій у боротьбі з фінансовими злочинами.
А вже з 2 лютого 2026 року ці напрацювання перейшли у практичну площину — через оновлений порядок фінансового моніторингу, який формалізує ризик-орієнтований підхід і розширює можливості міжвідомчої взаємодії.
Обмін інформацією між ДПС, Держфінмоніторингом та БЕБ дозволить:
- швидше і точніше ідентифікувати підозрілі операції;
- підвищити ефективність розслідувань фінансових злочинів;
- зменшити кількість махінацій у податковій сфері;
- краще контролювати потоки коштів, пов’язані з економічною безпекою. Нардепка підкреслила, що важливо знати бізнесу. У фінмоніторингу змінюється не лише риторика, а й інструменти контролю.
Що це може означати на практиці:
- Блокування ризикових операцій. Якщо банк зафіксує нетипові платежі (наприклад, різке зростання оборотів або складні транзитні схеми), інформація швидше потраплятиме до контролюючих органів. У нещодавньому листі НБУ рекомендує банкам посилити контроль фінансових операцій: не тільки здійснювати моніторинг ще до їх проведення (це вже є), а ще й перевіряти наявність клієнта в «чорному» списку тих, кому було відмовлено в обслуговуванні в інших банках. Про це ми писали тут.
- Увага до “дроблення бізнесу”. Дані про пов’язаних ФОП, спільні IP-адреси, персонал, торгові точки можуть аналізуватися комплексно, а не окремо. Про це докладно можна дізнатися в нашій аналітиці.
- Перевірка контрагентів. Операції з компаніями, які мають ознаки ризиковості (відсутність персоналу, активів, реальної діяльності), можуть стати підставою для додаткових питань.
- Нерезидентські операції. Платежі за кордон, особливо в юрисдикції з підвищеним ризиком, потраплятимуть під глибший аналіз.
- РРО, ПДВ, готівкові потоки. Нетипові співвідношення оборотів і податкового навантаження можуть стати тригером для міжвідомчої перевірки.
