Суть спору: під час перевірки дотримання вимог Закону про РРО виявлено порушення вимог п. 12 ст. 3 цього Закону в частині ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснення продажу таких товарів, відображених у такому обліку.
Вирішуючи спір, суд вказує на таке. У редакції ст. 21 Закону про РРО (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), до суб’єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд вказує на те, що відповідальність за це порушення у вигляді штрафних (фінансових) санкцій застосуванню не підлягає, оскільки Законом України від 2.12.2010 р. №2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України» статтю 21 Закону про РРО вилучено. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. На час розгляду справи відповідальність СПДФО, передбачена вищеназваною статтею, скасована.
