Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Платники податків інколи мають справу із запитами, в яких податкова посилається на отриманий від «дружнього» податкового органу акт(и) перевірки щодо контрагента(ів) такого платника. При цьому у тексті запиту неможливо знайти ні реквізитів такого документа (акта перевірки), ні назви (виду, типу) акта чи проведеної перевірки. Вже не кажучи про факти порушень, які, можливо, зазначені у таких документах-невидимках.
Цікаво, що жодна норма ПКУ не дає права податковим органам безпричинно цікавитися госпдіяльністю контрагента та перевіряти зміст складених первинних документів чи їх наявність. Це можна зробити лише під час здійснення документальних перевірок, призначених на законних підставах.
Крім того, не виключено, що у разі звернення до контрагента з відомостями про отриманий запит той відповість, що жодних перевірок у нього не проводили, жодних актів перевірок він не підписував та не отримував.
Тому, на нашу думку, такі запити слід вважати безпідставними. І, як виявилося, суд дотримується тієї ж думки.
Отже, на нашу думку, якщо податкові органи посилаються на приписи пп. 78.1.1 ПКУ, то:
1) на момент складання такого запиту податковий орган вже має податкову інформацію щодо фактів порушень, яка й має лягти в основу запиту (наприклад, текст акту перевірки);
2) якщо її немає, то податківці не можуть складати такі запити лише за фактом посилання на дані АС «Податковий блок» про знятий ПК з ПДВ щодо кожного із контрагентів, зазначених у запиті.
Для другого випадку є приписи пп. 78.1.4 ПКУ. Відповідь на такий запит, на наше переконання, має і може бути підтверджена платником податку інформацією від самого контрагента (декларації з ПДВ разом із додатком 5) щодо наявності або відсутності розбіжності у декларуванні даних обох контрагентів.
Якщо ж такий запит все-таки отримано, платник податків має право відповісти податківцям з проханням уточнити:
― підстави для його направлення в частині отриманих актів перевірок та їх реквізитів;
― вказівки на можливі факти порушень, виявлених цими актами щодо такого платника податків (якому надійшов запит та який надсилає відповідь);
― перелік документів, які необхідно надати.
Саме таку позицію висловив ВАСУ в ухвалі від 18.09.2014 р. №К/9991/27352/12. І саме за таких умов документальну позапланову невиїзну перевірку не може бути призначено.
Така поведінка не виключає права платника податків відмовити у наданні документів на такий запит, обґрунтувавши його відсутністю законних підстав для його складання та надсилання.
Наталія Канарьова
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї новини можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату , вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
