• Посилання скопійовано

Відповідальність за неоприбуткування готівки: аналіз судової практики

Неоприбуткування готівки тягне за собою значний штраф. Суди займали жорстку позицію щодо його застосування. Однак на даний час старі порушення в заповненні КОРО вже сприймаються по-іншому, про що свідчать наведені нижче судові рішення

Відповідальність за неоприбуткування готівки: аналіз судової практики

Зауважимо, що далі наводиться сучасна судова практика, але щодо застосування старих нормативних актів. Адже, як Ви знаєте, з 05.01.2018 р. Положення №637, норми якого згадуватимуться далі, втратило чинність. Та строки давності для застосування штрафів за його порушення ще не сплинули, тож заспокоюватися зарано. 

 

Оприбуткування готівки – як це було до 05.01.2018. 

За змістом положень п. 1.22.6 Положення №637, у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки буде вважатися її відображення у Книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО. 

Таким чином, позиція судів зараз зводиться до того, що під оприбуткування готівкових коштів розуміється виконання одночасно двох дій:

  1. фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) 
  2. відображення у КОРО. 

Невиконання будь-якої із цих дій є неоприбуткування готівки, за що встановлена відповідальність.  Відповідно до ст. 1  Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки встановлено штаф - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Інші порушення, які не стосуються та/або пов'язані (чи не пов'язані) з виконанням даних дій з дотримання обов'язкових умов відображення відомостей про отриману готівку, є порушенням порядку ведення КОРО. Отже, неоприбуткуванням готівки вони не вважаються. 

І деякі помилки внесення записів у КОРО та їх відображення в книгах обліку доходів/доходів та витрат підприємців, розглядаються з очевидним пом’якшенням судової позиції.

 

Приклад 1. Під час перевірки податковим органом виявлена розбіжність між відомостями книги обліку розрахункових операцій та Z-звіту, а саме: факт неоприбуткування готівкових коштів на загальну суму 3 000 грн, у зв'язку з тим, що у розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" КОРО від 28.10.2015 р. зазначено суму розрахунків у розмірі 43 367, 08 грн, а у Z-звіті від 28.10.2015 р. №1144 сума розрахунків складає 46 367, 08 грн. Чи може в такому разі застосований п’яткратний штраф неоприбуткованої суми — 15 тис. грн?

 

ВС зазначає, що розбіжність між сумами готівки, вказаними у Книзі обліку розрахункових операцій та даними Z-звіту, на факт оприбуткування не впливає, оскільки відбулась технічна помилка. Факт  правопорушення відсутній. Штраф не застосовується (Постанова від 06.03.2018 р., справа №826/11045/16).

 

Приклад 2. При вчинені запису за 29.06.2016 р. касиром в колонці 1 "дата" Розділу 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків” допущено помилку, а саме: замість "29.06.2016 р." зазначено "28.06.2016 р." з подальшим виправленням на правильну дату, але без проставлення власного підпису. Чи може в такому разі бути застосована штрафна санкція у п’ятикратному рзмірі неоприбуткованої суми?

 

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що встановлена під час перевірки податковим органом розбіжність (технічна помилка) не доводить факт неоприбуткування готівки у касі підприємства, і, як наслідок, спростовує правопорушення, за яке спірним податковим повідомленням-рішенням застосовані штрафні (фінансові) санкції (Постанова від 13.03.2018 року, справа №826/18812/16).

Однак так щастить не всім. Іншим судовим рішенням було встановлено, що на підставі поданої копії витягу з Книги обліку розрахункових операцій станом на момент проведення спірної перевірки готівкові кошти в розмірі 36577,20 грн на підставі фіскального звітного чека від 14.10.2014 р. №394 оприбутковано 15.10.2014 р. 

Суди всіх інстанції відхилили доводи госпсуб'єкта про те, що запис у Книзі обліку розрахункових операцій був здійснений саме 14.10.2014 р., але працівником помилково зазначено дату 15.10.2014 р., оскільки нездійснення відповідного запису в КОРО згідно із фіскальним звітним чеком у день одержання готівкових коштів у порядку, встановленому законодавством, не може вважатись оприбуткуванням готівки (Постанова ВС від 30.01.2018 р, справа №826/15290/15).

 

Приклад 3. СПДФО роздруковано та підклеєно до КОРО Z-звіт від 31.07.2015 р. на суму 1 660, 05 грн та Z-звіт від 28.08.2015 р. на суму 1 523, 05 грн, здійснено відповідні записи до розділу 2 КОРО у повному обсязі без помилок. Водночас, підприємцем не здійснено своєчасного та у повному обсязі оприбуткування вказаних готівкових коштів за 31.07.2015 р. та 28.08.2015 р. у відповідних графах Книги обліку доходів та витрат (Порядок №481), проте враховано у річній декларації. Чи може бути застосований штраф у п’ятикратному розмірі?

 

ВС зазначив, що Порядком №481 передбачено, що у Книзі обліку доходів і витрат за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. Проте, Положення №637 не передбачає необхідності одночасного та паралельного оприбуткування готівкових коштів як у КОРО, так і у Книзі обліку доходів і витрат. 

Тому суд дійшов до висновку, що підприємцем забезпечена належна, своєчасна та повна фіксація готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. 

ВС погодився із тим, що підприємець допустив порушення правил ведення Книги обліку доходів і витрат. Однак зауважив, що це порушення не дає підстав для накладення штрафу за неоприбуткування готівки (Постанова ВС від 24.05.2018 р., справа №803/1038/17).

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Скільки часу може тривати планова перевірка ДПС?
    Тривалість планових перевірок ДПС не повинна перевищувати 30 р.дн. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р.дн., інших платників податків – 20 р.дн.
    20.11.2024105
  • Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту
    У разі арешту рахунку передусім потрібно звернутися до банку, щоб дізнатися, у звʼязку з чим накладено арешт. Банк надасть реквізити виконавчого провадження. За цими даними слід вже звʼязатися з виконавчою службою
    20.11.20241 258
  • УВАГА! ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2025 рік
    Незважаючи на те, що "воєнний" мораторій на планові перевірки контролюючих органів поки що діє, деяким з них вже дозволено проводити нагляд. Тому ДРС затвердила та оприлюднила наказ щодо комплексних перевірок на 2025 рік. Він налічує 32037 записів
    18.11.20246 4256
  • Мінімізація податкових ризиків: які заходи впроваджуються ДПС?
    ДПС запроваджує нову систему, яка допомагає мінімізувати податкові ризики, поєднуючи проактивні заходи, спрямовані на запобігання можливим податковим порушенням, та реактивні заходи, спрямовані на виправлення ситуації та запобігання її повторенню
    14.11.2024160
  • Ключові заходи ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року
    Ключовими заходами ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року є зміцнення доброчесності та боротьба з корупцією, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, автоматизація роботи з боргами, міжнародна співпраця, цифровізація
    14.11.202459