ДФС у підкатегорії 136.06 ресурсу «ЗІР» нагадує, що відповідно до пп. 16.1.6 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).
Пунктом 30.6 ПКУ встановлено, що суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному КМУ.
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою КМУ №1233.
Пунктом 3 Порядку №1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається.
Відповідно до п. 46.1 ПКУ податкова декларація – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фіз осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з пп. 75.1.1 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних ЄРАН та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Згідно з п. 76.1 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (абз. 2 п. 76.1 ПКУ).
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання (абз. 1 п. 76.3 ПКУ).
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації ПН та/або РК у ЄРПН, акцизних накладних та/або РК до акцизних накладних у ЄРАН, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Така перевірка відповідно до п. 76.3 ПКУ може бути проведена з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення (абз. 2 п. 76.1 ПКУ).
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова (абз. 3 п. 76.1 ПКУ).
Разом з цим, відповідно до пп. 78.1.2 ПКУ контролюючим органом може бути також проведена документальна позапланова перевірка, якщо платником податків в установлений законом строк не подано податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
Рішення про проведення документальної перевірки платника податків приймається керівником (заступником керівника, уповноваженою особою) органу ДФС у встановленому п. 78.4 ПКУ порядку за результатами ґрунтовного аналізу всієї наявної в органах ДФС стосовно нього податкової інформації про ризики в його діяльності щодо приховування об’єктів оподаткування, несплати ним податкових зобов’язань, невиконання вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДФС, яке оформляється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Таким чином, у разі несвоєчасного подання суб’єктом господарювання Звіту контролюючим органом проводиться камеральна перевірка протягом 30 календарних днів, що настають за днем фактичного подання Звіту.
Крім того, неподання або несвоєчасне подання суб’єктом господарювання звіту про пільги може бути предметом камеральної перевірки з питання своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків). Така перевірка може бути проведена з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Разом з цим, у разі неподання платником податків в установлений законом строк Звіту, контролюючим органом може бути також проведена документальна позапланова перевірка.
При цьому тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізосіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абз. 3 – 8 п. 82.2 ПКУ, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів (абз. 1 п. 82.2 ПКУ).
Продовження строків проведення документальної позапланової перевірки можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів (абз. 2 п. 82.2 ПКУ).
***
Читайте також: