Головна Усі новини Право і відповідальність Контролюючі органи і перевірки

До вас завітав інспектор з праці від місцевої ради: що треба знати?

Як органи місцевого самоврядування контролюють додержання законодавства про працю? Які документи вони складають при перевірці? Які штрафи можуть накладати та куди (у який бюджет) слід перераховувати ці штрафи?

Коментар до листа Держпраці від 17.01.2019 р. №470/1/4.3-ДП-19

 

Повноваження інспекторів від місцевих рад

Органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо здійснення на підпорядкованих їм територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення і накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (ст. 34 Закону про місцеве самоврядування).

Для цього при місцевих радах створюються спеціальні відділи або призначаються окремі інспектори з праці. Скільки повинно бути інспекторів? Рекомендується розраховувати за формулою: 1 інспектор праці на 20 000 чисельності населення, що проживає на території відповідної міської ради міста обласного значення чи об’єднаної територіальної громади. Про це Держпраці розповідала в листі від 22.06.2017 р. №6827/1/4-ДП-17, а ми писали тут.

Інспектори праці органів місцевого самоврядування здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про працю відповідно до Порядку №295.

 

Перевірки? Ні, інспекційні відвідування!

По суті, перевірки щодо додержання законодавства про працю замінили на два види заходів контролю: у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Про те, як проводяться інспекційні відвідування, ми зазначали тут, а як і коли проводиться невиїзне  інспектування, ви можете прочитати тут.  

 

Що складається за наслідками відвідування/інспектування?

Під час контрольного заходу інспектори з праці від місцевої ради досліджують питання, зазначені в Акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) в межах своїх повноважень, а саме:

  1. щодо оформлення трудових відносин (п. 3.1 – 3.13 розділу 3 «Трудовий договір» частини І «Законодавство про працю»);
  2. щодо своєчасності та повноти обсягу оплати праці і додержання мінімальних гарантій в оплаті праці (розділ 6 «Оплата праці» частини I «Законодавство про працю», пункти 7.6, 7.19 розділу 7 «Особливості використання праці осіб, що потребують додаткового соціального захисту» та пункти 9.7 - 9.18 розділу 9 «Гаранти найманих працівників» частини II «Додаткові вимоги» Акта).

Результати дослідження теж відображаються в цьому Акті. Якщо інспектор виявить порушення законодавства про працю, складається і припис про їх усунення. Ці документи складаються останнього дня інспекційного відвідування.

Усе про перевірки і перевіряючих – у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

Акт  складається у двох примірниках, один із них залишиться у роботодавця. Інспектор долучить до Акта всі матеріали, зафіксовані на фото-, відео- чи аудіотехніку під час відвідування, зробить про це відмітку в Акті. Матеріали в електронному вигляді інспектор додасть на дисках, проставивши на них номер Акта. Обидва примірники Акта інспектор надасть на підпис керівнику об’єкта відвідування або уповноваженій ним особі.

Увага! Якщо у вас є журнал перевірок, ви маєте право вимагати від інспектора внести запис про проведення інспекційного відвідування/ невиїзного інспектування до того, як Акт буде надано на підпис представникам роботодавця.

Якщо роботодавець не погоджується з викладеною в Акті інформацією, він має право подати письмові зауваження. У цьому разі Акт підписують із зауваженнями, вони є невід’ємною частиною Акта. Роботодавець може подати зауваження й згодом, але не пізніше 3-х робочих днів із дати підписання Акта. Обов’язок інспектора – надати письмово вмотивовану відповідь на зауваження. Строк – 3 робочі дні з дня надходження зауважень.

Припис є обов’язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора з праці про усунення порушень законодавства про працю. Інспектор внесе припис не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання Акта (відмови від підписання), а за наявності зауважень – наступного дня після їх розгляду.

Інспектор складе і підпише припис у двох примірниках, надасть їх на підпис керівнику об’єкта відвідування або уповноваженій ним особі. Один примірник припису залишать роботодавцю.

Тож, у роботодавця за наслідками контрольного заходу від «місцевих» інспекторів з праці обов'язково має залишитись Акт, а в деяких випадках, і припис.

Будьте уважні! Інспектор зазначить у приписі строк для усунення порушень. Якщо він перевищуватиме 3 місяці, інспектор визначить графік та заходи для усунення порушень. Про їх виконання роботодавець інформуватиме інспектора з визначеною у приписі періодичністю. Якщо після закінчення строку роботодавець не відповів про усунення порушень або обсяг відповіді недостатній для підтвердження того, що порушення усунуті, інспектор знову перевірятиме роботодавця.

Мета інспектування в цьому разі – стан виконання припису. Роботодавець може оскаржити припис у керівника відповідного територіального органу Держпраці або його заступника. Строк для оскарження – 10 днів з дати отримання припису. У разі незгоди з рішенням цих посадовців можна звернутися за оскарженням до керівника Держпраці або його заступника. Скаргу розглянуть протягом 30 днів. Скарга, подана у встановлений строк, тимчасово припинить виконання припису. За результатами її розгляду припис можуть скасувати повністю або в окремій частині.

 

Відповідальність за порушення

Слід пам’ятати про те, що за порушення законодавства про працю на сьогодні передбачено кілька видів відповідальності:

  • дисциплінарна (застосовується роботодавцями до винних працівників);
  • матеріальна (полягає у відшкодуванні постраждалим особам, зокрема, працівникам шкоди, заподіяної роботодавцем);
  • адміністративна (застосовується інспекторами з праці щодо винних посадових осіб та винних фізосіб, які використовують найману працю);
  • фінансова (мова йде про штрафи, встановлені щодо роботодавців ст. 265 КЗпП);
  • кримінальна (яка застосовується щодо важких порушень).

Про всі ці види відповідальності ви можете прочитати тут.

Але, як правило, роботодавців цікавить фінансова та адміністративна відповідальність. Адже вони передбачають сплату штрафів.

За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність в 2019 році у таких розмірах:

1. 30 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 125 190 грн (оскільки мінімальна зарплата 4 173 грн) за наступні порушення:

  • фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору;
  • оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;
  • виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

2. 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 41 730 грн за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці);

3. 3 мінімальні зарплати – це 12 519 грн за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі;

4. 10 мінімальних зарплат за кожного працівника - це 41 730 грн за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу»«Про альтернативну (невійськову) службу»«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

5. 1 мінімальна зарплата (4 173 грн) за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище. 

Крім того, ст. 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8 500 грн до 17 000 грн за фактичний допуск працівника без трудового договору.

Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (без наказу) може коштувати 142 190 грн (125 190 грн + 17 000 грн) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.

Не направлення повідомлення до фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (або несвоєчасне направлення) коштує 4 173 грн фінансового штрафу і до 1 700 грн адміністративного штрафу.

 

В який бюджет сплачуються «трудові» штрафи?

Наприкінці минулого року ми повідомляли про зміни, внесені до Бюджетного кодексу, які набрали чинності з 01.01.2019 р. Завдяки цим змінам, починаючи з 2019 року, штрафи за порушення законодавства про працю, накладені виконавчими органами міських рад міст обласного значення та рад об’єднаних територіальних громад, зараховуватимуться до відповідних бюджетів місцевого самоврядування.

***

Читайте також:

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Галина Казначей
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Контролюючі органи і перевірки
Теги:
Перевірки , Держпраці

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 4

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?