Офіс великих платників податків ДФСУ розповідає, що у 26 з 157 підприємств, які перевірили фахівці Офісу, ми встановили неправомірне формування податкового кредиту – на загальну суму ПДВ 402,1 млн грн. В тому числі – зменшено від’ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 221,8 млн. грн., відмовлено у наданні бюджетного відшкодування в розмірі 111,3 млн. грн. та донараховано податку (в тому числі застосовано штрафних санкції більш ніж на 125,6 млн грн).
В цій короткій статистиці – результат наших камеральних та документальних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість, яка була подана до нас протягом 2018 – 2019 років. Отже, формування податкового кредиту за рахунок придбання сільськогосподарської продукції у контрагентів з ознаками «ризиковості» залишається одним з найпоширеніших порушень.
Думаю, варто нагадати основні ознаки, що свідчать про ризиковість операцій платника. А саме:
- продавець не належить (згідно з податковою, фінансовою та статистичною звітністю, Єдиного реєстру податкових накладних) до суб'єктів сфери матеріального виробництва та економічної діяльності з виробництва відповідного товару;
- платник не подає податкову звітність або не сплачує податки та збори;
- платник податків відсутній за місцезнаходженням, у нього немає нерухомого майна за місцезнаходженням, зафіксована неодноразова зміна його місцезнаходження;
- відсутні матеріально-технічні можливості для виробництва, навантаження, тимчасового зберігання відповідного обсягу товару в обмежені проміжки часу та відсутні дані, щодо придбання послуг із транспортування;
- у штаті підприємства, яке здійснює потужну господарську діяльність та проводить операції на десятки й сотні мільйонів грн – незначна кількість працівників (від 1 до 5);
- наявність кримінального провадження та вироків за ст. 205 ККУ;
- безпідставна відмова посадових осіб платника податків у допуску до проведення перевірки;
- відсутність первинних документів, розбіжності з даними податкової звітності.
Простіше кажучи, коли у ланцюгу раптово виникає ризикова ланка – підприємство, що з’явилось нізвідки, не має історії, не має виробничих потужностей, штату, бодай якихось активів, уникає перевірок, а натомість десь у рекламі значиться як продавець канцелярії чи іграшок, – слід ретельно приглядітись до нього – перш ніж проводити операції. Підприємство – контрагент, перш за все повинен бути сумлінним платником, який має ділову репутацію, доведену конкурентоспроможність на ринку відповідних товарів (послуг) та який діє через уповноважену особу, котра представляє інтереси підприємства.
У разі несумлінності контрагентів «розраховується» покупець – він несе відповідальність за власні необачність, бездіяльність тощо – не тільки за виконанням господарсько-правових відносин, але і в рамках податкових відносин.
Додам, що у такому випадку – у контексті нинішньої роботи фіскальних органів, котрі активно втілюють у життя європейський принцип ризикоорієнтованості контролю, шанс потрапити до списку підприємств, що перевіряються, у такого покупця майже стовідсотковий. Відтак, аби уникнути додаткової прискіпливої уваги з боку податківців, варто завжди бути впевненим у кожному зі своїх контрагентів.