• Посилання скопійовано

Представники бізнесу обговорили з Генеральним прокурором факти втручання силових органів у діяльність СГ

За результатами зустрічі було підтримано пропозиції щодо розробки та запровадження стандартів для прокурорів у кримінальних провадженнях щодо СГ, а також напрацювання змін у законодавстві для унеможливлення втручання в господарську діяльність та протидію рейдерству

Представники бізнесу обговорили з Генеральним прокурором факти втручання силових органів у діяльність СГ

10 вересня відбулася зустріч представників бізнесу, членів коаліції Українська Рада Бізнесу з Генеральним прокурором Іриною Венедіктовою щодо питань реформування прокуратури та захисту бізнесу. Ініціатором зустрічі виступив Міхеіл Саакашвілі – Голова Виконавчого комітету Національної ради реформ. 

Представники бізнесу зазначили, що вже багато років в Україні існує низка органів та підрозділів, які займаються економічними злочинами: Податкова міліція у складі ДФС України, Департамент МВС України, Департамент СБУ. Через відсутність єдиного органу, який би займався економічними злочинами, постійно виникають проблеми, пов’язані із розмежуванням компетенції, дублюванням повноважень, із координацією дій органів фінансового контролю.

В Україні поширеною є практика штучної криміналізації господарських відносин, здійснення засобів кримінально-процесуального впливу на суб’єкти господарювання без належних підстав. Вже тривалий час в Україні існує ситуація, коли незаконне втручання силових структур в економічну діяльність набуло характеру стійкої тенденції, що несе загрозу продуктивній діловій активності й економіці в цілому.

Систематично з’являється інформація, що правоохоронці долучаються до вирішення корпоративних конфліктів, розподілу активів, з’ясування питань, пов’язаних із виконанням цивільних зобов’язань. Переважна більшість таких розслідувань починається з обшуків, вилучення майна, отримання доступу до конфіденційної інформації – слідчих дій, до яких бізнес найбільш чутливий. Для прикладу: у 2019 році в Україні щодня накладався арешт на 183 майнових об’єкта – близько 67 тисяч за рік, у п’ять разів більше, ніж у 2013 році (12,5 тисячі), проводилося близько 200 обшуків на день – загалом майже 70 тисяч на рік, порівняно із 53 тисячами у 2013 році. 

Тож важливо невідкладно розпочати системну роботу з фахового аудиту всіх зареєстрованих кримінальних проваджень, з метою виявлення та закриття всіх справ, що мають ознаки замовних, розслідуються без належних підстав. Прокуратура є координуючим органом правохоронної системи, який може нормативно врегулювати процеси збирання і закріплення доказів, запровадити стандарти і методологію процесуальних дій.

Президент Асоціації платників податків України, член Наглядової ради УРБ Грігол Катамадзе зазначив, що одна із суттєвих причин, чому інвестори не хочуть працювати в Україні, – через те, що до бізнесу з перевірками постійно приходять різні правоохоронні органи, часто з одного і того ж питаня. І втрачає від цього країна. Грігол Катамадзе звернувся до Генерального прокурора з проханням підтримати коаліцію УРБ у створенні єдиного органу з розслідування злочинів у економіці на абсолютно нових засадах, який у процесi досудового розслідування буде базуватися на ILP моделі (Intelligence Led Policing), тобто керований розвідувальною аналітикою.

Генеральний прокурор відреагувала на цю пропозицію і відповіла, що правильним буде обговорювати цю тему в профільному Комітеті ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. Ірина Венедіктова зазначила, що її радники готові включитися у цей процес.

Член Української Ради Бізнесу Ярослав Романчук зазначив, що за підсумками дискусії Офіс Генерального прокурора підтримав пропозиції УРБ  щодо:

  • створення постійно діючої робочої групи при департаменті захисту інвестицій із залученням представників бізнес-асоціацій;
  • розробки та запровадження стандартів для прокурорів у кримінальних провадженнях щодо суб’єктів господарювання;   
  • напрацювання змін у законодавстві для унеможливлення втручання  в господарську діяльність та протидії  рейдерству.

Президент Української асоціації виробників, член Наглядової ради УРБ Олександр Громико висловив думку, що Офіс Генерального прокурора повинен звернути увагу на той факт що силові органи часто «кошмарять» білий бізнес – замість того, щоб активніше займатися тіньовим, який поки що не збирається закриватися. Більш того: активна спільна робота ДПС і ДФС у боротьбі із «скрутками», яку останнім часом спостерігає бізнес, виявилася під загрозою, у зв’язку з відключенням доступу до баз співробітників ДФС. Ці питання необхідно врегулювати.

Член Української Ради Бізнесу, засновник компанії Укр-Китай Комунікейшн В’ячеслав Лисенко зазначив за підсумками зустрічі, що пропозиції представників бізнесу були почуті. Генеральний прокурор просила бізнес тісніше співробітничати з прокуратурою, і якщо є факти корупції – повідомляти про них, писати заяви з прізвищами і фактами. Офіс Генерального прокурора гарантував швидку реакцію й особистий контроль таких справ, доручив двом заступникам Генерального прокурора тримати прямий зв’язок із бізнесом і реагувати на факти порушень із боку правоохоронних органів. Представники прокуратури акцентували увагу на тому, що зміни в правоохоронних органах – процес непростий і не швидкий, який можливо реалізувати спільно з бізнесом.  

«Ми не можемо собі дозволити говорити гаслами, ми повинні розбиратися у кожній конкретній справі. Також потрібні зміни до законодавства, які допоможуть нам зробити цю роботу ефективнішою. Ми – не мрійники. Змінити інвестиційний клімат в Україні самотужки неможливо. Тому давайте працювати синергійно», – резюмувала Ірина Венедіктова.

Джерело: Українська Рада Бізнесу

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Скільки часу може тривати планова перевірка ДПС?
    Тривалість планових перевірок ДПС не повинна перевищувати 30 р.дн. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р.дн., інших платників податків – 20 р.дн.
    20.11.2024166
  • Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту
    У разі арешту рахунку передусім потрібно звернутися до банку, щоб дізнатися, у звʼязку з чим накладено арешт. Банк надасть реквізити виконавчого провадження. За цими даними слід вже звʼязатися з виконавчою службою
    20.11.20241 530
  • УВАГА! ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2025 рік
    Незважаючи на те, що "воєнний" мораторій на планові перевірки контролюючих органів поки що діє, деяким з них вже дозволено проводити нагляд. Тому ДРС затвердила та оприлюднила наказ щодо комплексних перевірок на 2025 рік. Він налічує 32037 записів
    18.11.20246 9986
  • Мінімізація податкових ризиків: які заходи впроваджуються ДПС?
    ДПС запроваджує нову систему, яка допомагає мінімізувати податкові ризики, поєднуючи проактивні заходи, спрямовані на запобігання можливим податковим порушенням, та реактивні заходи, спрямовані на виправлення ситуації та запобігання її повторенню
    14.11.2024166
  • Ключові заходи ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року
    Ключовими заходами ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року є зміцнення доброчесності та боротьба з корупцією, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, автоматизація роботи з боргами, міжнародна співпраця, цифровізація
    14.11.202460