• Посилання скопійовано

Притримання майна: права та обов’язки сторін договору

Якщо кредитор негайно не повідомив боржника про притримання майна, таке майно підлягає поверненню власнику на першу ж його вимогу

Притримання майна: права та обов’язки сторін договору

Коментар до Постанови ОП КГС ВС від 05.04.2024 у справі № 916/101/23 

ЦКУ дозволяє кредитору у деяких випадках притримати майно, яке належить боржнику. Однак при цьому требо чітко дотримуватися процедури. Покажемо, як це працює, на прикладі з практики. 

 

Зміст справи

1 квітня 2020 року між ТОВ 1 як поклажодавцем та ТОВ 2 як зберігачем було укладено Договір про надання послуг № 04/10-2020, предметом якого є зберігання на контейнерному майданчику порожніх контейнерів, отриманих від поклажодавця.

1. Умови зберігання.

Згідно з договором за зберігання контейнерів, вантажно-розвантажувальні роботи поклажодавець сплачує зберігачу плату один раз на місяць не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним.

Об’єм наданих послуг підтверджується актом виконаних робіт, що підписується сторонами.

Також договором передбачено обов’язок поклажодавця своєчасно здійснювати оплату зберігання.

2. Порядок здавання-приймання порожніх контейнерів на відповідальне зберігання.

Поклажодавець доручив матеріально відповідальному співробітнику зберігача здійснювати приймання порожніх контейнерів на склад і видачу порожніх контейнерів зі складу.

Під час приймання контейнерів на відповідальне зберігання поклажодавець і зберігач оформляють Акт приймання-передачі порожніх контейнерів на відповідальне зберігання, в якому вказують номери контейнерів, дату їх приймання, кількість, якість, стан та інші необхідні реквізити.

Для зняття контейнерів з відповідального зберігання поклажодавець передає зберігачу Акт повернення на зняття порожніх контейнерів з відповідального зберігання, в якому вказує: дату, номери контейнерів, кількість, якість, стан контейнерів.

3. Повернення контейнерів зі зберігання.

Повне або часткове повернення поклажодавцю контейнерів з відповідального зберігання здійснюється після отримання зберігачем від поклажодавця Акта повернення на зняття порожніх контейнерів з відповідального зберігання.

Порожні контейнери, прийняті на зберігання зберігачем, підлягають поверненню поклажодавцю або уповноваженій поклажодавцем особі в кількості, якості, стані, в якому їх було прийнято на зберігання.

4. Розірвання договору про надання послуг зберігання.

Договір набув чинності з моменту його підписання сторонами і мав діяти до 31.12.2020, але до остаточного завершення усіх зобов’язань, узятих на себе сторонами за договором.

Дострокове розірвання договору було можливе у разі повідомлення однієї зі сторін про свій намір не пізніше ніж за один календарний місяць до наміченого дня розірвання.

 

Майно було притримано

Якби все було так, як записано у договорі, коментованої судової справи не було би. Але вийшло так, що поклажодавець своєчасно не оплатив зберігання контейнерів, і зберігач вдався до притримання майна боржника. 

Сторони обмінювались документами через систему електронного документообігу.

28.12.2022 ТОВ 1 надіслало ТОВ 2 вимогу про повернення контейнерів, які досі були на зберіганні. Проте зберігач відповів, що поверне контейнери лише після погашення заборгованості за надану послугу зі зберігання.

Окрім того, зберігач висловив вимогу про розірвання договору протягом одного календарного місяця з моменту отримання цього листа.

04.01.2023 зберігач надіслав вимогу про оплату заборгованості та вивезення контейнерного обладнання і повідомив про те, що у разі несплати заборгованості та невивезення контейнерів зберігач буде змушений виставляти додаткові рахунки навіть після завершення дії договору за весь час зберігання контейнерного обладнання.

До вимоги відповідачем було додано виставлені позивачу рахунки за вже існуючі, але не оплачені послуги зі зберігання цього майна. Крім того, цим же листом зберігач повідомив ТОВ 1 про застосування притримання вищевказаних контейнерів на підставі ст. 594 ЦКУ до повної оплати заборгованості та виставив додатковий рахунок.

 

Що каже закон

Згідно з ч. 1 ст. 594 ЦКУ кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

Зауважимо, що право володі́ння – це забезпечена законом можливість мати у себе певну річ, утримувати її у своєму господарському підпорядкуванні. 

Зокрема, під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над майном, не пов'язана з використанням його властивостей (Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28.01.2013 № 24-150/0/4-13 «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав»). 

Наприклад, у коментованій справі кредитор (зберігач) не є власником контейнерів, однак він зберігає їх у себе, хоч і не використовує. Тобто володіє цими контейнерами. 

Для виникнення у кредитора права притримання необхідна одночасна наявність таких умов: 

  1. притримання можливе лише щодо чужої речі, тобто речі, на яку право власності належить іншій особі, а не кредитору; 
  2. кредитор повинен володіти річчю на законній підставі; 
  3. кредитор має право притримувати річ боржника, якщо інше не встановлено домовленістю сторін у договорі; 
  4. існує дійсне прострочене зобов’язання боржника перед кредитором, який притримує річ боржника.

Підставою виникнення права притримання є невиконання боржником у строк зобов’язання: 

  1. щодо оплати речі; 
  2. щодо відшкодування кредиторові пов’язаних з річчю витрат та інших збитків; 
  3. щодо інших вимог кредитора.

Окремо ВС зазначає, що притримання може використовуватися в договірному зобов’язанні, яке виникло між кредитором і боржником щодо речі, яка стає предметом притримання, а також притриманням речі можуть забезпечуватися інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 594 ЦКУ).

Отже, притриманням може забезпечуватися виконання будь-якого зобов’язання боржника перед кредитором (як договірного, так і позадоговірного).

 

Форма правочину притримання товару

Зважаючи на широке коло зобов’язань боржника, які можуть забезпечуватися притриманням, та з огляду на неможливість заздалегідь передбачити, за яких саме обставин у боржника може виникнути відповідне зобов’язання, що потребує забезпечення, притримання – це право, а не обов’язок кредитора, скористатися яким чи ні цілком залежить від його волі, а тому правочин про притримання належить до односторонніх правочинів, його суб’єктом є кредитор. Такий правочин вчиняється шляхом повідомлення боржника про притримання (ч. 1 ст. 595 ЦКУ).

Окрім того, оскільки право на притримання має будь-який кредитор, який правомірно володіє річчю, то право притримання виникає на підставі прямої вказівки ст. 594 ЦКУ за умови повідомлення боржника. І для його реалізації не потрібно домовленості між кредитором та боржником шляхом укладання відповідного двостороннього правочину.

Для прикладу, право кредитора на притримання майна боржника в силу прямої вказівки закону, можливо, зокрема:

  1. за договором підряду – право підрядника на притримування результату роботи, устаткування, залишку невикористаного матеріалу та іншого майна замовника (ст. 856 ЦКУ), 
  2. за договором перевезення – право перевізника притримати переданий йому для перевезення вантаж (ч. 4 ст. 916 ЦКУ), 
  3. за договором комісії – право комісіонера на притримання речі, яка має бути передана комітентові (ст. 1019 ЦКУ).

 

Порядок дій у разі притримання майна

У коментованій нами справі є ще один важливий нюанс – строк надсилання вимоги про притримання майна (контейнерів).

Адже незважаючи на неодноразові звернення власника контейнерів з письмовими вимогами про повернення контейнерів, зберігач відмовився їх виконувати, – але йдеться про повернення майна з вересня 2022 року. Тоді як повідомлення про притримання було надіслане зберігачем лише 04.01.2023.

А у ч. 1 ст. 595 ЦКУ прямо передбачено, що кредитор, який притримує річ у себе, зобов’язаний негайно повідомити про це боржника.

ВС зазначає, що «негайне повідомлення» виступає як оціночна категорія. Ну тобто в суді навряд чи хтось рахуватиме з годинником, як швидко кредитор надіслав повідомлення про притримання майна боржнику. 

Проте судді виходитимуть з того, що обов’язок кредитора негайно повідомити боржника про притримання означає, що таке повідомлення має бути зроблено максимально швидко та за першої можливості з урахуванням часу, необхідного для доставки документів від одного контрагента до другого та/або нормативів пересилання поштових відправлень.   

Тож зволікати із повідомленням не слід. Тим паче, не слід допускати ситуацій, коли фактично притримання майна вже почалося, а боржник про це ще нічого не знає. 

 

Висновки

Притримання реалізується тільки тоді, коли кредитор письмово повідомив боржника про фактичні умови застосування притримання та його початок. І таке повідомлення кредитор зробив якомога швидше з моменту виникнення прострочення виконання боржником зобов’язання, проте у будь-якому разі одразу після отримання кредитором першої письмової вимоги боржника (поклажодавця) повернути річ шляхом надання письмової відповіді про застосування притримання. 

У разі невиконання вказаних умов кредитор зобов’язаний повернути майно боржнику навіть за умови наявності боргу за його зберігання, виготовлення та утримання! Інакше вийде, що це кредитор порушив закон, і він буде нести відповідальність за це. 

Таким чином, зберігач, який надає послугу зі зберігання майна і не отримав оплату від власника майна у повному обсязі, повинен:

  1. скласти вимогу/претензію про наявність боргу за надану послугу (виконання роботи, постачання товару тощо),
  2. у разі якщо власник майна вимагає повернення товару, відреагувати на отриману вимогу про повернення товару максимально швидко. Якщо таке повернення встановлено умовами договору, вимогу про погашення боргу і повідомлення про притримання майна слід надіслати до закінчення терміну повернення такого майна,
  3. для скорочення строків повідомлення та виставлення вимоги/претензії краще надіслати їх електронною поштою (бажано з відміткою про отримання електронного листа) чи за допомогою сервісу електронного документообігу, поштою з повідомленням про вручення тощо. Також бажано зазначити про можливість такого документообігу в договорі, тобто подбати про це заздалегідь. 

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»