Коментар до Постанови Рівненського апеляційного суду від 27.05.2025 у справі №570/6227/24
Нагадаємо, що за приписами ст. 110 КЗпП при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про розміри оплати праці, про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:
- загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;
- розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;
- сума заробітної плати, що належить до виплати.
Ця стаття Кодексу зобов'язує роботодавця повідомляти працівника про розміри заробітної плати. Проте форму такого повідомлення не зазначено.
Водночас заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця (ст. 115 КЗпП), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16-ти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Зверніть увагу!
При виплаті заробітної плати працівнику надається повідомлення про дані щодо сум, які йому належать до виплати, та відрахувань з них, а також при виплаті відпусткових (ст. 47, 110 КЗпП).
Водночас законодавством не встановлено спосіб такого повідомлення про виплачену зарплату. (Хоча немає й заборони у разі погодження працівника на надання йому інформації про розмір його заробітної плати особисто, на вказану ним електронну власну чи робочу адресу).
Обов’язки повідомлення працівників часто покладаються на бухгалтера. Так, роздати повідомлення працівникам може і працівник відділу кадрів або інша уповноважена особа. А ось скласти такі документи може лише особа, яка здійснювала нарахування зарплати. На неї можуть покласти й обов’язок роздати повідомлення працівникам.
А якщо бухгалтер такі повідомлення не складає або складає, але не роздає (хоча мав би), то які наслідки можуть на нього чекати?
Фактично, згадані дії (точніше, їх відсутність) – це невиконання трудових обов’язків відповідальною особою. Нагадаємо, що невиконання трудових обов’язків – це порушення трудової дисципліни. А згідно зі ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
- догана;
- звільнення.
Втім, законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Зі звільненням все зрозуміло, але це крайній варіант, і звільнити працівника за КзПП "за статтею" не так просто. А як щодо догани? Здавалося б, це не штраф, у трудову книжку вона не потрапляє – ані в паперову, ані в електронну. Якщо протягом року порушень більше не буде, догана знімається (а може бути знята й раніше). Але не все так просто.
Діюча догана може бути підставою для позбавлення премії. Але на практиці те, кому і як надавати премії, кожне підприємство визначає окремо, у внутрішньому розпорядчому документі – наприклад у Положенні про преміювання. І саме в цьому документі може бути визначено випадки, коли працівник позбавляється права на премію. Підставою може бути догана, але може бути й інша підстава!
Ми про це писали тут.
Тобто на практиці цілком можливі випадки, коли дисциплінарного покарання за неналежне виконання трудових обов’язків не було, а премію, все ж таки не виплатили. Ось як у коментованій судовій справі.
Невиконання посадових обов’язків – покарання у вигляді позбавлення премії
Бухгалтерка звернулася до суду та просила скасувати наказ центру зайнятості (ЦЗ) від 31.10.2024 №303 про позбавлення її премії провідного бухгалтера за жовтень 2024 року.
Вона пояснила, що вчасно виготовляє інформацію про розмір заробітної плати працівників, роздруковуючи розрахункові листи. Вони знаходяться у неї в кабінеті, і кожен працівник може отримати ці відомості. Тому наказ про позбавлення преміювання є незаконним.
Бухгалтерка звернула увагу на те, що вона не може самостійно розвозити чи розносити розрахункові листи про нараховану заробітну плату працівникам центру, оскільки це не передбачено її обов’язками. Вона роздруковує їх, і працівник має можливість отримати їх в кабінеті, де працює відповідачка.
Окрім того, до неї не застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення. Жодних наказів щодо притягнення до відповідальності не приймалося. Жодних актів про невиконання посадових обов’язків чи завдань не складалося.
Натомість роботодавець вказує на безпосередні обов’язки провідного бухгалтера надати кожному працівнику інформацію про розмір його заробітної плати у строки, визначені законодавчими актами. Зі своїм обов’язками провідна бухгалтерка ознайомлена відповідно до чинного законодавства, але їх не виконувала.
До директора центру мали місце звернення працівників закладу – колективні та індивідуальні, із проханням забезпечити доведення інформації про оплату праці, зокрема про розмір премії у відсотковому відношенні до посадового окладу, що, своєю чергою, свідчить про невиконання провідним бухгалтером свого обов’язку. Також голова профспілки подавала відповідні звернення директору щодо належного забезпечення надання розрахункових листів кожному працівнику щомісяця. Відповідну інформацію було доведено до бухгалтера.
Тож у керівника центру було достатньо причин прийняти відповідний наказ про одноразове позбавлення бухгалтера премії. Керівництво не має упередженого ставлення до неї.
На думку керівника, виплата премії за своїм змістом є додатковою заробітною платою, яка входить у структуру заробітної плати, однак не становить обов’язкову частину у структурі заробітної плати. Адже за змістом Закону України «Про оплату праці» вбачається, що термін «додаткова» не означає «обов’язкова». Премія виплачується в межах розмірів, що визначені в колективному договорі та положенні про преміювання на підставі рішення керівника виходячи з вкладу конкретного працівника в загальні результати роботи.
Окрім того, ст. 110 КЗпП конкретну форму повідомлення працівника про розміри оплати праці не обумовлено, однак у центру формою такого повідомлення є розрахунковий лист.
Посадовою інструкцією провідного бухгалтера (п. 2.8) передбачено його обов’язок щодо видачі довідки працівникам про заробітну плату.
Зі своїм обов’язками провідна бухгалтерка ознайомлена відповідно до чинного законодавства.
Які були умови преміювання працівників ЦЗ
Преміювання працівників центру зайнятості проводиться згідно з порядком та розмірами преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці (пп. «в» п. 4 Постанови №1298, пп. 5 п. 4 Наказу №557). Це положення зафіксовано також у пункті 7.3 статуту ЦЗ.
Пунктом 3.12 колективного договору передбачено, що преміювання працівників проводиться за підсумками роботи за кожний місяць, з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах фонду оплати праці (економії коштів на оплату праці) у суворій відповідності вимогам Положення. Зокрема, при визначенні розміру премії враховується (пункт 1.1 Положення), зокрема, за:
- сумлінне виконання посадових обов’язків;
- своєчасне та якісне виконання наказів, планів роботи центру, а також доручень директора центру, його заступників;
- дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни;
- стан дотримання фінансової дисципліни;
- стан дотримання відомчої Інструкції про організацію діловодства.
Водночас відповідно до пункту 3.1 Положення розмір премії зменшується за:
- неповне або неякісне виконання обов’язків, передбачених посадовою інструкцією;
- несвоєчасне або неякісне виконання завдань, передбачених планами роботи, наказами, а також доручень керівництва;
- порушення виконавчої дисципліни, несвоєчасне подання інформацій, звітів, повідомлень тощо;
- несвоєчасний і неякісний розгляд звернень громадян, листів, юридичних осіб;
- недоліки у роботі, що відмічені в актах перевірки роботи Центру;
- порушення без поважних причин термінів виконання доручень;
- порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.
При цьому працівники за рішення керівництва позбавляються премії повністю або частково, якщо в місяці, за який виплачується премія, вони притягувались до дисциплінарної відповідальності або до них застосовувались заходи дисциплінарного впливу, а також якщо мало місце порушення строків або невиконання доручень, завдань.
Враховуючи виявлені порушення бухгалтером належного виконання своїх посадових обов’язків, що підтверджується зверненнями працівників та голови профспілки, керівник ЦЗ вважає цілком законним та правомірним прийняття наказу про позбавлення премії у певному місяці – жовтні 2024 р. Навіть за умови, що у наступних місяцях (листопад та грудень) провідна бухгалтерка отримувала премії за виконання збільшеного обсягу робіт у розмірі 140 та 300% відповідно.
Вина бухгалтера керівником не підтверджена
Незважаючи на посадові обов’язки провідного бухгалтера щодо надання працівникам розрахункових листів, суд першої інстанції вирішив, що керівник не у повній мірі з’ясував, чи наявна вина бухгалтера у тому, що працівники не отримують відомості про нараховану їм заробітну плату.
Згідно з Витягом із Графіка обігу документів, що використовується в роботі бухгалтерського обліку та звітності центру зайнятості (додаток 1 до Положення про організацію бухобліку у центрі), саме бухгалтерка як провідна бухгалтерка є відповідальною за створення розрахункового листа про нарахування заробітної плати.
Зазначені розрахункові листи створюються та роздруковуються нею щомісячно, після закриття кожного місяця в період з 1-го до 10-го числа місяця. У розрахункових листах містяться дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці працівникові.
Водночас обов’язку особисто виїхати до працівників, які працюють поза межами місць розташування центру зайнятості, та особисто вручити кожному такому працівникові розрахункові листи про нарахування заробітної плати – на неї не покладено. Жодного наказу з цього приводу роботодавцем не виносилося, до відома бухгалтера такі накази не доводилися. У відрядження роботодавець з метою особистого вручення працівникам розрахункових листів про нарахування заробітної плати її теж не направляв.
Тобто бухгалтерка роздруковувала відповідні відомості у паперовому вигляді, і кожен працівник мав можливість отримати такі відомості, звернувшись до неї.
Факти звернення працівників як доказ вини
Натомість апеляційна інстанція вважає, що у коментованій нами справі потрібно врахувати й інші важливі моменти.
Так, премія за жовтень 2024 року, якої позбавлено бухгалтера, є заохочувальною виплатою і не є обов’язковою складовою частини заробітної плати, тобто не є виробничою премією. Отже, у спірних правовідносинах преміювання/депреміювання працівників належить до виключних дискреційних повноважень роботодавця.
Бухгалтер при виконанні службових обов’язків створює і роздруковує розрахункові листи щомісячно. При цьому, як визнала і сама бухгалтерка, вона безпосередньо не доводила інформацію за розрахунковими листами до відома працівників. Тобто вручала розрахункові листи винятково тим працівникам, які особисто зверталися до неї і вимагали надати відповідні відомості. За таких обставин інші працівники та працівники ЦЗ, які працюють у відокремлених структурних підрозділах за іншими адресами (в інших селах та містах району), не отримують розрахункові листи і не повідомляються про дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці.
Отже, є очевидним факт невиконання провідним бухгалтером ЦЗ станом на жовтень 2024 року вимог закону, положень локальних нормативних актів і доручення керівника щодо обов’язку повідомити працівників про дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці, шляхом надання їм розрахункових листів.
Тобто вина бухгалтера, на думку апеляційної інстанції, є доведеною і обґрунтованою, а наказ про позбавлення премії є законним і скасуванню не підлягає.
Важливо! Щоби поставити працівнику у вину невиконання чи неналежне виконання взятих на себе обов’язків і притягнути його до відповідальності, роботодавець повинен довести, що воно мало місце не внаслідок його неналежного керівництва і забезпечення необхідних умов праці, а через вину працівника. Презумпція невинуватості є заходом захисту трудового правовідношення, прав працівника від суб’єктивної оцінки його дій, поведінки з боку роботодавця і безпідставного притягнення його до відповідальності.
Позиція редакції
Якщо звернутись до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затв. Наказом Мінпраці від 29.12.2004 №336, то в описі відповідних кваліфікаційних характеристик бухгалтера передбачено, зокрема, додержання термінів перерахування податків і виплати зарплати, ведення бухгалтерського обліку і звітності.
При цьому коли ми говоримо про питання організації та ведення бухобліку, не йдеться про обв’язок бухгалтера самостійно доставляти розрахункові листи за місцем праці працівників з використанням у т.ч. громадського чи приватного транспорту.
Позиція редакції: питання доставки розрахункових листів працівникам, зокрема, визначення способу доставки, організації доставки, у т.ч. за допомогою сучасних технічних засобів, – це обов’язок керівника або власника.
В ситуації, яку ми розглядаємо, існують докази того, що саме керівництво не подбало про можливість отримання розрахункових листів працівниками.
Так, витягом з протоколу загальних зборів трудового колективу ЦЗ від 07.02.2024 підтверджується обговорення питання щодо невидачі розрахункових листів провідним бухгалтером. Але за результатами зборів взято до уваги пропозиції працівників стосовно напрацювання відповідного програмного забезпечення, що дасть змогу автоматизувати процес з доведення до кожного працівника даних про його заробітну плату засобами електронного зв’язку (електронна пошта, доступний менеджер). Чого керівництвом зроблено не було.
З листа голови первинної профспілки від 15.04.2024 вбачаються факти звернення працівників про труднощі, які виникають в отриманні розрахункових листів про оплату праці. Зважаючи на те, що це питання уже обговорювалося загальними зборами трудового колективу, бухгалтерка просила вжити відповідних заходів для отримання інформації про нараховану працівникам заробітну плату у зручний для них спосіб. Пропонувала надавати розрахункові листи у заклеєному вигляді через кореспонденцію, яка передається до навчальних відділень. Листом від 04.10.2024 голова первинної профспілки ЦЗ повідомляла про актуальність питання невидачі розрахункових листів та повторно просила вжити відповідних заходів. На що керівництво відреагувало лише позбавленням бухгалтерки премії.
Водночас і сама бухгалтерка має не чекати з моря погоди, а поводитись активно: робити доповідні записки, направляти пропозиції щодо можливості доставки роздрукованих чи сформованих в електронному вигляді таких повідомлень про зарплату працівникам.
Інакше пасивна поведінка, як у коментованій нами справі (підпис під документами, якими до відома бухгалтерки доведено проблему відсутності у працівників розрахункових листів), може бути розцінена судом як невиконання бухгалтером посадових обов’язків.
Втім, навіть така пасивна поведінка не може бути підставою для позбавлення премії через відсутність належної організації роботи бухгалтера та виконання нею своїх обов’язків забезпечити надання повідомлень про з/п всім без винятку працівникам, у т.ч. поза межами визначеної трудовим договором її робочої адреси.