Зниження рангу держпосадовиці після переведення та перерахунок зарплати: позиція Верховного суду

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на своїй сторінці у Facebook розповіла, що перехід із державної служби до органу місцевого самоврядування не повинен призводити до втрати раніше набутого рангу. Верховний Суд став на захист трудових прав посадовиці, якій замість четвертого рангу державного службовця присвоїли одинадцятий ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Чи може посадовець, який роками працював на державній службі, після переведення до міської ради отримати нижчий ранг? Чи має значення, що законодавство про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування передбачає різні системи рангів? І чи можна через неправильне присвоєння рангу вимагати перерахунку заробітної плати за минулі роки?

Відповіді на ці запитання надав Верховний Суд у постанові від 07.12.2023 року у справі №340/2175/21.

Історія спору: четвертий ранг державного службовця замінили на одинадцятий

Позивачка працювала начальницею архівного відділу районної державної адміністрації. Під час проходження державної служби їй було присвоєно четвертий ранг державного службовця в межах категорії «Б».

У жовтні 2019 року жінку звільнили з посади в районній державній адміністрації у зв’язку з переведенням, а наступного дня призначили головною спеціалісткою архівного відділу виконавчого комітету міської ради.

Однак під час оформлення на нову посаду їй присвоїли одинадцятий ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Посадовиця вважала таке рішення неправомірним, адже до переведення вона вже мала четвертий ранг державного службовця.

У березні 2021 року вона звернулася до міського голови із заявою про зміну рангу та проведення перерахунку заробітної плати. Проте виконавчий комітет відмовив, посилаючись на те, що Закон України №889-VIII «Про державну службу» не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування.

Не погодившись із відмовою, жінка звернулася до суду.

Чому виникли розбіжності між судами?

Суди першої та апеляційної інстанцій по-різному оцінили законність дій міського голови.

Суд першої інстанції підтримав посадовицю.

Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 2 серпня 2021 року задовольнив позов. Він визнав бездіяльність міського голови протиправною, зобов’язав присвоїти позивачці четвертий ранг посадової особи місцевого самоврядування та провести перерахунок заробітної плати з 3 жовтня 2019 року.

Апеляційний суд став на бік органу місцевого самоврядування.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 21 грудня 2021 року скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову.

Аргумент апеляційного суду полягав у тому, що законодавство передбачає співвідношення рангів посадових осіб місцевого самоврядування з рангами державних службовців у разі переходу на державну службу, але не встановлює аналогічного механізму для зворотного переходу.

Тобто суд фактично виходив із того, що після переходу з державної служби до органу місцевого самоврядування ранг визначається за правилами, установленими для відповідної посади, без обов’язкового збереження попереднього рангу.

Проте Верховний Суд із таким підходом не погодився.

Що встановив Верховний Суд?

Ключове значення для вирішення спору мав п. 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Ця норма передбачала, що посадовим особам органів місцевого самоврядування присвоюються ранги на рівні тих, які вони мали відповідно до законодавства про державну службу.

Водночас після набрання чинності новим Законом України №889-VIII «Про державну службу» у 2016 році системи категорій посад і рангів державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування істотно відрізняються.

Саме ця зміна законодавства стала підставою для різного тлумачення норм судами.

Однак Верховний Суд наголосив: зміни в законодавстві не можуть бути підставою для скасування або звуження раніше передбачених гарантій трудових прав.

Суд урахував свій попередній правовий висновок, викладений у постанові від 23.06.2022 року у справі №380/1721/20.

У ній Верховний Суд зазначив, що право посадової особи місцевого самоврядування на ранг на рівні того, який вона мала відповідно до законодавства про державну службу, не може бути скасоване або звужене через прийняття нового закону.

Чи має значення, що Закон №889-VIII не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування?

Ні, сама по собі ця обставина не є підставою для відмови у врахуванні раніше набутого рангу.

Верховний Суд пояснив, що в спірних правовідносинах ранг посадовиці визначався відповідно до ст. 15 Закону №2493-III, але з урахуванням рангу, набутого нею під час державної служби.

Отже, посилання органу місцевого самоврядування на те, що Закон №889-VIII не поширюється на його посадових осіб, не усувало необхідності врахувати відповідні законодавчі гарантії.

Чому Верховний Суд звернув увагу на співвідношення рангів?

Частина 2 ст. 39 Закону №889-VIII передбачає механізм збереження рівня рангу в разі призначення на посаду державної служби особи, яка має ранг посадової особи місцевого самоврядування або інше спеціальне звання.

Верховний Суд звернув увагу, що законодавець передбачив захист рівня рангу під час такого переходу, навіть якщо для нової посади державної служби передбачено нижчий ранг.

Тому присвоєння особі нижчого рангу під час переходу до органу місцевого самоврядування, ніж той, який вона мала на державній службі, Суд визнав дискримінаційним у контексті спірних правовідносин.

Іншими словами, відмінність у законодавчому регулюванні двох видів публічної служби не повинна призводити до необґрунтованого погіршення становища працівника.

Який принцип має застосовуватися за неоднозначності законодавства?

Верховний Суд нагадав про правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а.

Якщо національне законодавство допускає неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов’язків особи, органи державної влади повинні застосовувати підхід, найбільш сприятливий для реалізації її прав.

Недосконалість законодавчого регулювання не повинна позбавляти людину можливості реалізувати свої трудові права.

Цей підхід став одним із ключових аргументів у справі №340/2175/21.

Що вирішив Верховний Суд?

7 грудня 2023 року Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу позивачки.

Суд постановив:

• Скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року.
• Залишити в силі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2021 року, яким позов посадовиці було задоволено.

Таким чином, залишилися чинними рішення про:

• визнання протиправною бездіяльності міського голови щодо неприсвоєння четвертого рангу посадовиці;
• внесення змін до розпорядження про присвоєння рангу;
• присвоєння четвертого рангу посадової особи місцевого самоврядування;
• проведення перерахунку та виплату заробітної плати з 3 жовтня 2019 року;
• стягнення на користь позивачки 3 000 грн витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету міської ради.

Постанова Верховного Суду набрала законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Що це рішення означає для інших посадових осіб?

Правова позиція Верховного Суду має практичне значення для працівників, які переходять із державної служби до органів місцевого самоврядування.

1. Попередній ранг не можна ігнорувати.

Під час оформлення переведення орган місцевого самоврядування має враховувати законодавчі гарантії, пов’язані з рангом, набутим працівником на державній службі.

2. Відмінність систем рангів не виправдовує автоматичного зниження.

Той факт, що державна служба та служба в органах місцевого самоврядування регулюються різними нормами, сам по собі не є достатньою підставою для присвоєння нижчого рангу.

3. Неправильне присвоєння рангу може мати фінансові наслідки.

У розглянутій справі суд зобов’язав орган місцевого самоврядування провести перерахунок заробітної плати з дати призначення на нову посаду.

4. Відмову можна оскаржити в суді.

Якщо посадовець вважає, що під час переведення його право на належний ранг порушено, він може звернутися до органу місцевого самоврядування з відповідною заявою, а за наявності спору – захищати свої права в судовому порядку.

Водночас кожна справа потребує окремого аналізу: необхідно враховувати дату переведення, попередній ранг, категорію нової посади, застосовну редакцію законодавства та обставини оформлення трудових відносин.

Важливо для кадрових служб органів місцевого самоврядування

Під час переведення, або призначення колишнього державного службовця кадровому підрозділу варто ретельно перевіряти документи про присвоєння рангу на попередньому місці роботи та застосовувати законодавство з урахуванням правових позицій Верховного Суду. Висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №380/1721/20, від 19.10.2022 у справі №420/14701/20.

Формальний підхід, за якого працівникові присвоюють ранг виключно відповідно до категорії нової посади, без урахування попередньої державної служби, може призвести до судового спору та додаткових бюджетних витрат.

Особливу увагу слід приділяти обґрунтуванню кадрових рішень, правильному оформленню розпорядчих документів і перевірці підстав для перерахунку заробітної плати.

Висновок

Переведення з державної служби до органу місцевого самоврядування, або призначення посадової особи місцевого самоврядування не повинно позбавляти працівника законодавчих гарантій щодо раніше набутого рангу.

У справі №340/2175/21 Верховний Суд підтвердив, що недосконалість законодавства та відмінності між системами рангів не можуть бути підставою для необґрунтованого погіршення становища посадової особи.

Це рішення нагадує роботодавцям у публічному секторі: кадрові рішення мають відповідати не лише формальним вимогам до посади, а й гарантіям трудових прав працівника.

Правова основа: постанова Верховного Суду від 07.12.2023 року у справі №340/2175/21; ст. 39 Закону України №889-VIII «Про державну службу»; ст. 14, 15 та п. 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування».