Станом на сьогодні, 26 вересня, законопроект №5180 направлений на розгляд Комітету, - йдеться на сайті ВРУ у карточці документа.
Проект Закону визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя.
За структурою законопроект складається із:
- загальної частини, у якій вирішуються питання статусу Вищої ради правосуддя, її повноважень, порядок обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя, їх статус (права, обов’язки, гарантії діяльності, порядок звільнення та припинення повноважень), структура Вищої ради правосуддя.
- особливої частини, у якій йдеться про процедурні питання здійснення повноважень Вищою радою правосуддя, її органами.
Законопроектом закріплюється юридичний статус Вищої ради правосуддя – колегіального, незалежного конституційного органу суддівського врядування, який діє у системі правосуддя України на постійній основі.
Передбачається, що до її складу входитимуть 21 член. З них 10 обиратиме з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, а двох призначить Президент України. Крім того, по два обиратимуть Верховна Рада, з’їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Голова Верховного Суду входитиме до складу Вищої ради правосуддя за посадою.
Проектом Закону врегульовано порядок обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя за прозорими процедурами.
Як зазначено у пояснювальній записці, законопроектом закріплюються не тільки додаткові можливості забезпечення незалежності Вищої ради правосуддя, але й запобіжники проти корпоратизації та закритості судової системи, а також заходи, спрямовані на забезпечення відкритості та гласності процесу формування Вищої ради правосуддя. Зокрема:
- встановлюються процедури проведення конкурсів щодо відбору кандидатів у члени Вищої ради правосуддя;
- детально регламентується порядок обрання членів Ради з’їздом суддів України, з’їздом адвокатів України, всеукраїнською конференцією прокурорів та з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
Окремо закріплюються вимоги до кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя. Ним може бути громадянин України, який:
- не молодший 35 років,
- володіє державною мовою,
- має вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше 15 років,
- є визнаним фахівцем у сфері права,
- має бездоганну професійну репутацію,
- відповідає критерію політичної нейтральності.
У законопроекті розмежовано підстави для звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади та підстави припинення його повноважень. Зокрема, чітко визначено підстави, за яких орган, що обрав (призначив) члена Вищої ради правосуддя за її поданням, ухвалює рішення про його звільнення з посади, а також підстави, за яких повноваження припиняються автоматично, унаслідок настання юридичного факту, та не потребують окремого рішення цього органу.
На думку Президента, який є автором цього законопроекту, у підсумку запропоновані положення законопроекту дадуть змогу забезпечити незалежність Вищої ради правосуддя, її професійний та збалансований склад.
Вищій раді правосуддя надано право утворювати органи, в тому числі необхідні для забезпечення ефективного розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів.
Важливою гарантією незалежності Вищої ради правосуддя є закріплене законопроектом право самостійно затверджувати граничну чисельність працівників Вищої ради правосуддя.
Зважаючи на особливості правового статусу працівників системи правосуддя, з метою дотримання принципу незалежності судової гілки влади при Вищій раді правосуддя утворюється Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, до компетенції якої належатиме вирішення питань державних службовців у органах судової влади.
Надані Вищій раді правосуддя конституційні повноваження процедурно деталізовані цим проектом Закону, зокрема повноваження щодо ухвалення остаточного рішення про звільнення судді з посади, надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою чи арештом, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя тощо.
Закріплення таких повноважень за Вищою радою правосуддя, виключаючи необхідність прийняття окремих актів Президентом України чи Верховною Радою України з вказаних питань, спростить процедуру прийняття рішень, сприятиме посиленню гарантій незалежності суддів та унеможливить будь-який політичний вплив на них.
Окремими главами законопроекту передбачено порядок розгляду питань, що належать до повноважень Вищої ради правосуддя, стосовно:
- формування суддівського корпусу;
- розгляду справ щодо порушення вимог законодавства про несумісність;
- дисциплінарного провадження щодо суддів;
- розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;
- звільнення судді з посади;
- надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом;
- тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя;
- переведення суддів;
- вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Вища рада правосуддя здійснює ключову роль у формуванні суддівського корпусу. Нею ухвалюється рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. При цьому рішення щодо зазначеного подання вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.
З прийняттям законопроекту органи Вищої ради правосуддя – Дисциплінарні палати – розглядатимуть дисциплінарні питання щодо суддів усіх рівнів.
Дисциплінарні палати утворюються Вищою радою правосуддя з числа її членів. До складу кожної Дисциплінарної палати входить щонайменше чотири члени Вищої ради правосуддя. Відповідно до європейських стандартів при формуванні Дисциплінарних палат Вища рада правосуддя має забезпечити, щоб щонайменше половина, а якщо це неможливо – значна частина членів кожної Дисциплінарної палати були суддями або суддями у відставці.
Перегляд рішень Дисциплінарних палат буде здійснюватися Вищою радою правосуддя у пленарному складі. Суддя може оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів з дня його ухвалення, при цьому у розгляді скарги не беруть участь члени Вищої ради правосуддя, які входять до Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення.
Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту передбачено, що з дня набрання ним чинності Закон України "Про Вищу раду юстиції" втрачає чинність, а Вища рада юстиції реорганізовується шляхом утворення Вищої ради правосуддя.
Міністр юстиції України та Генеральний прокурор України припиняють свої повноваження як члени Вищої ради юстиції. Також проектом Закону передбачено механізм дообрання членів Вищої ради правосуддя на заміну тих, повноваження яких припиняються.
Таким чином, запропонований законопроект закріплює інструменти конституційної моделі Вищої ради правосуддя для забезпечення незалежності судової влади і її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності суспільству.