Коментар до Постанови Верховного суду у складі
колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.01.2018 р., справа №922/2433/14
Що таке пайовий внесок учасника СГ кооперативу?
Для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди (ст. 20 Закону про кооперацію). Зауважимо, що більшість цих фондів формується (хоча б частково) за рахунок внесків членів кооперативу.
Згідно зі ст. 21 Закону про кооперацію, пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Але паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їхньої вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу. При цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.
Статут СГ кооперативу має коректно прописувати порядок одержання пайового внеску!
В коментованій судовій справі, СГ виробничий кооператив прописав у Статуті наступні положення:
1) засновники створюють кооператив, який є добровільним об'єднанням фізосіб на засадах членства, об'єднання пайових внесків, обов'язкової трудової участі у спільній сільськогосподарській діяльності;
2) члени кооперативу мають право, зокрема, добровільного виходу з кооперативу зі своїм майновим і земельним паєм та іншими майновими та грошовими внесками, їх приростами; на отримання частки доходу, яка підлягає розподілу між членами, відповідно до кількості та якості вкладеної ними праці, а також суми внесених паїв (п. 9.1 Статуту);
3) при виході члена кооперативу йому виплачується вартість частки майна кооперативу, пропорційно його частці у пайовому фонді (п. 5.10 Статуту).
Проте коли засновник (учасник) вирішив скористатись цими положеннями Статуту кооперативу та вийти з нього з отриманням всіх належних виплат, у т.ч. суми вартості майна кооперативу пропорційно його частки у пайовому фонді, між ним та кооперативом виник спір.
Учасник, що виходив, розраховував на частку в майні, якою вона була на дату внесення пайового внеску. А кооператив був готовий виплатити лише ту вартість частки, якою вона є на момент виходу.
Пояснення були доволі логічними — при створенні кооперативу було 5 засновників (один з яких вирішив вийти з кооперативу), але за 15 років його існування кількість учасників досягла 818 осіб. Відтак частина учасника, що виходить, вже не 1/5 як було при створенні, а 0,04 %. Також при виході він не має права на частину у вартості майна кооперативу, оскільки всі учасники вносили у кооператив свої майнові паї (тобто майнові поворотні внески шляхом передачі кооперативу майна, у тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки). І при виході учасник може забрати лише те, що фактично вніс.
Суди керувались Законом про кооперацію, а не статутом!
Оскільки вирішити спір відповідно зі Статутом не вийшло, сторони звернулися до суду. Суд вирішив цю справу відповідно до закону. Хоча і не одразу - ця справа переглядалась господарськими судами двічі.
Під час першого розгляду справи, суди вказували на те, що приписами законодавства та Статуту кооперативу передбачена пряма можливість отримання членом кооперативу при виході:
- вартості внесеного паю на момент виходу з кооперативу, тобто вартості частки паю в пайовому фонді,
- частки доходу кооперативу, одержаному у році до моменту його виходу.
Відтак учасник СГ виробничого кооперативу при виході з нього має право на відшкодування грошима, що дорівнює його внеску в пайовий фонд, а не частину усього майнового фонду кооперативу, як зазначено учасником, що виходить з кооперативу, в позові.
В разі виходу учасника із сільськогосподарського кооперативу застосовується не пропорційний принцип, як в господарських товариствах, який надає можливість їх засновникам в разі виходу з товариства отримати вартість майна пропорційно його внеску до статутного фонду, а норми спеціального законодавства та відповідні положення статуту.
Водночас, розмір паю, як і розмір пайового фонду сільськогосподарського виробничого кооперативу, не є непорушною величиною, та може змінюватися. Тобто вибулому учаснику кооперативу підлягає виплата паю не в розмірі, яка відповідала його частці в пайовому фонді на момент створення кооперативу, а в розмірі фактичної його вартості на момент виходу з кооперативу.
Друга спроба розгляду цієї справи, що й було підтверджено новим Верховним судом у 2018 році, лише уточнила розмір виплат, проте не змінила наведеного вище висновку.
ВСУ у коментованому рішенні зазначив:
1) члени кооперативу не мають права на все майно кооперативу, а частка кожного члена кооперативу у майні кооперативу визначається в межах його персоніфікованого паю, тоді як решта майна залишається у власності кооперативу;
2) учасник, який виходить з сільськогосподарського виробничого кооперативу, має право на отримання вартості частки прибутку кооперативу пропорційно його частці у пайовому фонді кооперативу, що становить 0,04% та має право на отримання паю, у розмірі його фактичної вартості, на момент виходу учасника з кооперативу;
Тому, якщо Статути сільськогосподарських виробничих кооперативів містять право на отримання частини майна кооперативу, пропорційно його частці у пайовому фонді, при виході учасника з кооперативу, такі Статути варто привести у відповідність до наведеного висновку Верховного суду. І уточнити, що йдеться про вартість частки на момент виходу.