Помилка в даті податкової накладної: чи буде штраф?

Коментар до постанови Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі №805/4998/16-а

Маємо ситуацію з реального життя. Підприємство відправило податкову накладну (далі – ПН) на реєстрацію в ЄРПН 15 березня 2016 року. Датована така ПН також була від 15.03.2016 р. 

Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН, Реєстр), така накладна прийнята фіскальним органом 16.03.2016 р.

Здавалося б, все гаразд, накладна відправлена на реєстрацію оперативно - одразу в день її складання. Але згодом виявилося, що дата в цій ПН була зазначена із помилкою.  Тому до підприємства звернувся його покупець зі скаргою про виправлення помилки в даті виписки ПН.

Це стало підставою для складання платником розрахунку коригування до такої ПН і складання нової ПН, датованої від 04.03.2016 р. Але такий розрахунок і податкова накладна були подані до реєстрації 21 квітня 2016 року, а зареєстровані в ЄРПН лише 26 квітня 2016 року.

Тобто постачальник виправив дату ПН з 15 березня на 4 березня 2016 року. Але, якщо щодо реєстрації РК у контролерів питання не виникло, щодо нової ПН вони побачили порушення строків реєстрації. Виявлено це було під час камеральної перевірки таких ПН та РК.

Позиція фіскальної служби

На думку податківців, відбулося наступне. Податкова накладна від 4 березня 2016 року (виправлена дата ПН) була зареєстрована в ЄРПН лише 26 квітня 2016 року (дата реєстрації розрахунку коригування до ПН), тобто із затримкою в 38 днів.

Тут варто нагадати, що в зазначений період (початок 2016 року) податкові накладні мали бути зареєстровані продавцем протягом 15-ти календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних (п. 201.10 ПК України). Але строки реєстрації ПН/РК і зараз обмежені зазначеним пунктом ПКУ. Отже, ситуація, що розглядалася в коментованій судовій справі, є актуальною й на сьогодні. 

За результатами перевірки контролюючим органом складено податкове повідомлення-рішення та накладено штраф на платника за затримку в реєстрації податкової накладної.

Позиція судів

Більшість платників ПДВ в такій ситуації погоджуються із контролерами і платять штраф. Але наш платник податків оскаржив рішення контролюючого органу.

Спочатку він спробував це зробити в адміністративному порядку, звернувшись до контролюючого органу вищого рівня. Проте не отримав рішення на свою користь. Та потім, звернувшись до суду, платник отримав судові рішення всіх трьох інстанцій з позитивним для себе результатом. У чому ж був позитив і як аргументували свої рішення суди? 

Донецький апеляційний адміністративний суд вказав: якщо брати до уваги, що дата ПН була б спочатку правильно вказана (4 березня 2016 року), то строк її реєстрації сплинув лише 20 березня 2016 року. А податкова накладна подана платником 15 березня 2016 року та зареєстровані вперше 16 березня 2016 року з квитанцією про їх прийняття. 

Тобто, хоча платник і помилився в даті ПН, але зареєстрував її до спливу строку, протягом якого він мав зареєструвати таку ПН. Тому суд вирішив, що податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН вчасно.

Верховний Суд в постанові від 26.06.2018 р. в справі № 805/4998/16 зазначив: «З огляду на те, що вперше податкові накладні були подані позивачем вчасно, а подання розрахунку коригування обумовлено лише помилкою в даті їх виписки, що не вплинуло на їх кількісний та вартісний показник, колегія суддів вважає, що платником дотримані норми щодо виправлення помилки в первинно поданих накладних, шляхом подання розрахунку коригування до них, а тому підстав для застосування штрафу за порушення строків їх реєстрації не вбачається».

Таким чином, в коментованій справі суди вважали, якщо платник здійснює коригування в даті податкової накладної, то для розрахунку строків її реєстрації в ЄРПН потрібно враховувати правильну (виправлену) дату податкової накладної та дату першої реєстрації такої накладної, навіть якщо при першій реєстрації в ній була вказана неправильна дата самої накладної. При цьому виправлена помилка не повинна впливати на кількісний та вартісний показник податкової накладної.

Висновки

Зі свого боку, ми можемо лише вітати таку судову практику: чим менше штрафів, тим краще для платників податків.  

Хоча її наявність, звісно, не означає, що ПН/РК варто складати із помилками – платник ПДВ переміг, але щоб досягнути цього, він витратив багато часу та ресурсів. Та маємо надію, що таке рішення Верховного суду буде враховуватися і при наступних розглядах схожих справ.