Головна Усі новини Право і відповідальність Судова практика

Перерахування податку чи ЄСВ на помилковий рахунок не вважається їх несплатою — Верховний Суд

Помилкове зазначення неправильного рахунку отримувача коштів не є правовою підставою для висновку про несплату суми податку/ЄСВ у визначений законом строк

ВС/КАС від 14.11.2018 р. у справі № 805/3665/16-а

Фабула судового акту: Дану правову позицію Верховного Суду, слід застосовувати не тільки при несвоєчасній сплаті ЄСВ, а й інших податків та зборів.

У даній справі платник податків звернувся до суду обґрунтовуючи позовні вимоги, що зобов'язання зі сплати сум єдиного внеску виконані без порушень строків та відповідно до приписів Закону про ЄСВ. Вказує, що сплата зобов'язань на неправильний рахунок не може бути підставою для прийняття спірного рішення, оскільки в подальшому кошти спрямовані за належністю. Вважає, що такі обставини не свідчать про порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску й не можуть бути підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Судом першої та апеляційної інстанції позовні вимоги задовольнили та зазначили, що сплата податку було здійснено підприємством своєчасно, кошти фактично надійшли до бюджету, а невірне зазначення номеру рахунку у платіжному дорученні не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов’язання у визначений податковим законодавством строк.

Податковий орган з такими висновками не погодився обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість висновків попередніх судів, оскільки перевіркою встановлено, що Товариством порушено абз. 1 п. 8 Закону про ЄСВ, а саме: несвоєчасно сплачено суму єдиного соціального внеску, нарахованого за вересень 2013 року.

Контролюючим органом констатовано порушення позивачем абз. 1 п. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ, оскільки несвоєчасно сплачено зобов'язання по сплаті єдиного внеску згідно наданого Звіту з ЄСВ за вересень 2013 року на загальну суму 832 166,74 грн. Встановлюючи зазначене порушення, відповідач виходив з того, що сума єдиного внеску за вересень 2013 року з терміном сплати не пізніше 20 жовтня 2013 року, перерахована до бюджету у повному обсязі 04 та 16 жовтня 2013 року на розрахунковий рахунок Костянтинівської ОДПІ, відкритий для підприємств м. Костянтинівки, а не Костянтинівського району.

Водночас Верховний Суд зазначає, що у відповідності до ч. 6 ст. 9 Закону про ЄСВ для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

З урахуванням таких фактичних обставин Верховний Суд зробив висновок про те, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений п. 57.1  ПКУ, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 126.1 ПКУ. Крім того, Верховний Суд України зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до Державного бюджету.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №816/591/16, від 21.02.2018 у справі №813/1008/16, від 14.02.2018 у справі №816/1254/17, 12 червня 2018 року у справі №826/1/16 (К/9901/28108/18), від 17 січня 2018 року у справі №2а-2686/09/2670 (К/9901/2649/18) та у постанові Верховного Суду України від 16.06.2015 №21-377а15.

Допущена Підприємством помилка не свідчить про несплату необхідної суми ЄСВ у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім'я ДФС в казначействі. До того ж, згодом така помилка самостійно виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю.

Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховних Судом у постанові від 24 жовтня 2018 року у справі №760/6097/16-а (2а/760/590/16).

Василь Хітько

Джерело
Протокол
Рубрика:
Право і відповідальність / Судова практика
Теги:
Відповідальність , Єдиний соціальний внесок , Штрафи , Суд

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 1

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?