Коментар до Постанови Великої Палати ВС від 06.11.2018 р. у зразковій справі №812/292/18
Відповідно до п. 9-3 (у подальшому п. 9-4) розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ платники єдиного внеску, визначені ст. 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону №1669, де проводилася АТО, розпочата відповідно до Указу №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону №1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому ПКУ для списання безнадійного податкового боргу.
У зв'язку з наведеною нормою виникають наступні питання:
- яких саме госпсубєктів стосується ця норма?
- у якому порядку госпсуб'єкти звільняються від сплати ЕСВ — чи достатньо лише заяви?
- чи потрібно для списання недоїмки як безнадійного податкового боргу надавати органам ДФС сертифікат ТПП (про настання форс-мажорних обставин)?
На ці питання надав відповідь ВС у зразковій справі.
До яких госпсуб'єктів не можуть бути застосовані санкції за несплату ЄСВ?
Нагадаємо, що на виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1669 розпорядженням КМУ від 30.10.2014 р. №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням КМУ від 05.11.2014 р. №1079-р), яке втратило чинність з 02.12.2015 р .
Тобто факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу, стягнення і відповідальності за порушення Закону про ЄСВ.
Як сказано у коментованому рішенні - з 2003 року госпсуб'єкт перебував на обліку у ДПІ м. Луганська, а вже з 01.12.2014 року - у м. Севєродонецьк. Однак передання його на облік із зони АТО на територію, підконтрольну Україні, у т.ч. й дата постановки на облік, тут не відіграють важливої ролі (навіть враховуючи, що сам перелік населених пунктів, де проводилась АТО, на момент проведення перевірки (2017 рsr) вже втратив чинність).
Судом враховано, що рішення про нарахування штрафів та пені за несвоєчасну сплату ЄСВ (відповідно до ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ) застосовано до госпсуб'єкта за період з 21.08.2014 р. по 25.12.2015 р., тобто в період проведення АТО (за той час, коли м. Сєвєродонецьк був віднесений до населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО).
В якому порядку госпсуб'єкти звільняються від сплати ЄСВ?
За приписами п. 9-3 (у подальшому п. 9-4) розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЕСВ платники єдиного внеску, визначені ст. 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника ЄСВ, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення АТО.
Відтак госпсуб'єкти, які у певий момент часу (починаючи з 14.04.2018 р.) перебували на обліку в населеному пункті, де проводилась АТО, не лише не сплачують ЕСВ, а й, на думку суду, звільнені від штрафів та пені за їх несплату чи несвоєчасну сплату. Причому відповідальність не застосовується у періоді з 14.04.2018 року до закінчення АТО.
І такі факти, на нашу думку, можуть бути встановлені лише після закінчення АТО та на підставі поданої заяви платником ЄСВ до органу ДФС за місцем обліку.
І навіть за умови, що на сьогодні під час перевірок органами ДФС і встановлюються факти несплати чи несвоєчасної сплати ЄСВ, однак інакше, як вказати це в акті превірки, жодних інших наслідків для платників ЄСВ із зони АТО це не матиме.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що Закон про ЄСВ не скасовує обов'язків платника єдиного внеску їх сплачувати, а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі і лише на період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану.
Чи потрібен сертифікат ТПП для списання?
Водночас органами ДФС норма п. 9-3 (у подальшому п. 9-4) розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ тлумачиться так, що виявлена недоїмка підлягає списанню в порядку, встановленому ст. 101 ПКУ.
Відтак, на їхню думку, окрім перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО, необхідною додатковою умовою для звільнення платників від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ, є подання заяви про звільнення від виконання цих обов'язків, а також отримання сертифікату Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин, які призвели до несвоєчасної сплати єдиного внеску в період 2014 - 2015 років.
Дійсно, відповідно до ст. 10 Закону №1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення АТО, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат ТПП України.
Проте зміни до Закону про ЄСВ у частині звільнення платників єдиного внеску, які перебувають на території АТО, від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати внесено саме Законом №1669.
Велика Палата ВС зазначає, що органи доходів і зборів, а також платники єдиного внеску під час здійснення своїх повноважень та обов'язків застосовують приписи Закону про ЄСВ, норми якого є спеціальними порівняно з нормами Закону №1669.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду критично ставиться до твердження представника органу ДФС, що обов'язковість подання сертифікату ТПП України обумовлена необхідністю підтвердження здійснення госпдіяльності платниками єдиного внеску безпосередньо на території населених пунктів, де проводиться АТО, оскільки єдина підстава для звільнення від виконання обов'язків зі сплати єдиного внеску є заява платника ЄСВ без встановлення обов'язку подання такого сертифікату.
Тому подання сертифікату ТПП України як умови для звільнення від штрафу та/або пені за несвоєчасне та/або не в повному обсязі нарахування, обчислення чи сплату єдиного внеску, є необгрунтованою вимогою від органу ДФС.
Висновки
Велика Палата Верховного Суду наводить наступні висновки:
1) подання заяви платником ЄСВ (протягом 30 днів після закінчення АТО) є додатковою умовою для списання і надалі ненарахування штрафних санкцій та пені на суми несвоєчасної сплати зобов'язань з ЄСВ, передбаченому ПКУ для списання безнадійного податкового боргу. Платник єдиного внеску має можливість подання такої заяви протягом певного строку (тридцяти днів) після закінчення антитерористичної операції;
2) натомість звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі про ЄСВ та не потребує додаткового звернення, оскільки ця норма встановлює «незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій» та адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.
Наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду у коментованій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах за зверненням платника єдиного внеску до суду з позовом до органів ДФС з вимогами скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 року до закінчення АТО на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ.
***
Читайте також: Списання боргу з «кримчан» за сертифікатами ТПП