Коментар до постанови ВС від 26.03.2019 р. у справі №2а-9629/10/0870(СН/808/2/17)
Тренінги та навчальні семінари давно стали невід’ємною частиною діяльності сучасного госпсуб’єкта. Причому ми говоримо не лише про профільні бізнес-семінари, а й психологічні, мотиваційні, корпоративні тренінги, які мають на меті вдосконалення професійних якостей працівників, підвищення ефективності їх діяльності та командної роботи. Особливо це притаманно великим підприємствам та юрособам з іноземними інвестиціями. Проте на сьогодні цей досвід поступово переймає й мікробізнес.
Водночас, чи не найголовніше питання, яке постає перед власниками та керівниками — це питання формування витрат та віднесення вартості таких тренінгів та семінарів на зменшення фінрезультату.
Не складно здогадатися, яка позиція з цього приводу в органів ДФС. Вони зі свого боку під час перевірок з’ясовують:
- зв’язок таких тренінгів/семінарів з господарською діяльністю підприємства;
- чи не є витрачені суми додатковим благом працівників, які брали участь у них.
Щодо другого моменту, то про це ми писали тут. Загалом оподаткування витрат на навчання працівників напряму залежить від того, хто і як навчає, та яку освіту в результаті отримає працівник. Оскільки тренінги і семінари не дають дипломів про вищу або професійно-технічну освіту, і якщо не йдеться про курси підвищення кваліфікації, то якщо їх оплачує роботодавець, їхня вартість вважається додатковим благом працівників і оподатковується ПДФО (18%) та ВЗ (1,5%). Єдина можливість цього уникнути – зазначити у договорі та в первинних документах, що запрошеною стороною семінару є юридична особа (роботодавець), а працівник представляв таку юрособу.
Щодо зв’язку з госпдіяльністю, то доволі цікавими є висновки ВС у коментованій нами справі.
Суть справи: Товариство уклало з ПП договір про проведення тренінгу для працівників ТОВ. До перевірки Товариство також надало рахунок, оплачений від імені Товариства, акт прийому-передачі надання послуг із розміщення та додаткових послуг, договір-заявку на перевезення працівників до місця навчання, а також посвідчення та звіти про відрядження.
Надані документи не переконали перевіряючих - проведений тренінг не є підготовкою або перепідготовкою працівників за профілем підприємства, здійснювався не в українських закладах освіти, витрати на проведення тренінгу не можуть бути витратами, пов'язаними з господарською діяльністю Товариства.
Слід віддати належне суду першої інстанції, який детально вивчивши матеріали справи та надані документи, повно оцінив та витлумачив право Товариства на проведення фактично будь-яких тренінгів та семінарів, які, на думку суду, так чи інакше впливають на ефективність господарської дільності підприємства.
Спершу нагадаємо, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до П(С)БО чи МСФЗ, на різниці, як виникають відповідно до розділу ІІІ ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).
Оскільки у ПКУ прямо не прописано коригуваня фінрезультату на навчальні семінари та тренінги, то такі витрати у податковому обліку формуються за правилами бухобліку (П(С)БО 16).
Якщо Замовник та Виконавець таких тренінгово-семінарних послуг є платниками ПДВ, то право на ПК виникає за аналогіним принципом зі складенням ПН та її реєстрацією в ЄРПН (ст. 198 ПКУ).
ВС визнає, що господарська діяльність у розумінні податкового законодавства та підприємницька діяльність в розумінні господарського законодавства є дещо різними за своїм правовим навантаженням, поняття дохід та прибуток не є тотожними, а тому їх підміна є неприпустимою, оскільки для визначення наявності господарської діяльності платника податків законодавчо визначена необхідність спрямованості такої діяльності саме на отримання доходу, а не прибутку.
Реалізуючи свою господарську компетенцію, Товариство має право направляти працівників підприємств на професійні тренінги, курси підвищення кваліфікації, семінари з метою професійної підготовки або підвищення кваліфікації працівників задля досягнення господарських цілей підприємства, підприємство як суб'єкт господарювання є вільним у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Ефективність професійних тренінгів
ВС цілком підтримує позицію попередніх інстанцій, які вважають, що законодавством передбачена можливість направляти працівників підприємств на професійні тренінги, курси підвищення кваліфікації, семінари з метою професійної підготовки або підвищення кваліфікації працівників задля досягнення господарських цілей підприємства.
Підприємство як суб'єкт господарювання є вільним у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Корпоративна культура є компонентом господарської діяльності підприємств, яка підвищує її ефективність, оскільки втілює систему цілей і пріоритетів підприємства, основною метою діяльності якого є отримання доходу.
Тренінг - виконання практичних вправ, систематичних тренувань або удосконалення певних навичок та поведінки учасників. Маючи власний досвід, раніше отримані знання, учасник семінару або тренінгу здійснює роботу з оцінки тих знань, які він отримує, порівнює нову інформацію з тим, що вже знає.
Участь у тренінгах сприяє підвищенню ефективності ведення бізнесу за рахунок поліпшення комунікативного складника, починаючи з роботи з клієнтами та закінчуючи комунікацією усередині самого підприємства, оскільки під час тренінгу використовуються моделювання реальних ситуацій, методи вирішення нестандартних завдань, групові дискусії, психологічний аналіз різних ситуацій, індивідуальні завдання, рольові ігри та інше.
Таким чином, практика, здобута у тренінгах, дозволяє сформувати певні моделі поведінки у різних життєвих ситуаціях та виробити власний стиль такої поведінки для вирішення певних виробничих завдань з метою адекватної реакції на ці ситуації та безконфліктного їх вирішення.
Мета та госпрезультат проведених тренінгів
Метою проведення підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації працівників є створення інтелектуального потенціалу підприємства для досягнення цим же підприємством значних позитивних результатів у здійснюваній господарській діяльності, тому витрати підприємства, пов'язані з професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації працівників задля підтримки і удосконалення їхнього рівня, знань і умінь, та витрати, що пов'язані з такими послугами, є втратами на виробничі цілі, що пов'язані з господарською діяльністю підприємства, і не вважаються особистими доходами (додатковим благом) працівників.
Консультування з фінансового управління направлено на вирішення таких завдань:
1. пошук джерел фінансових ресурсів;
2. оцінка та підвищення поточної фінансової ефективності діяльності підприємства;
3. укріплення фінансового становища підприємства та перспектива тощо.
Тобто такі послуги охоплюють поняття як фінансове планування і контроль, оподаткування, бухгалтерський облік, кредитування, фінансове страхування, прибуток та собівартість тощо.
Консультування щодо управління персоналом стосується питань підбору працівників, контролю кадрового складу підприємства, систем оплати праці, підвищення кваліфікацій та управління кадрами, психологічний клімат у колективі. Основна мета сприяння в оптимізації використання людського ресурсу, без якого неможлива будь-яка діяльність.
Виходячи з меж господарської компетенції господарюючого суб'єкта, суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку про те, що вищезазначені витрати підприємства здійснені з метою досягнення підприємством позитивних результатів у здійснюваній господарській діяльності.
Наші рекомендації!
Враховуючи наведене вище та доволі широке тлумачення та розуміння проведення тренінгів та семінарів, можна дійти висновку, що тематика тренінгів, які дають право віднести понесені по ним витрати до витрат підприємства в бухобліку та зменшити фінрезультат, не має значення.
А для того, щоби у майбутньому не сперечатись з фіскалами в судах, слід дотримуватись наступного порядку дій:
1) укласти договір на проведення тренінгів, в якому передбачити наведені вище умови (зокрема, програму тренінгу), вказати на ефективність та мету його проведення (за прикладом, наведеним у коментованому нами судовому рішенні),
2) оплатити рахунок та визначитися зі списком працівників, які мають приймати участь у тренінгу.
Важливо! Запрошеною стороною тренінгу/семінару та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник. В такому разі участь такого (их) працівника(ів) не приведе до визнання такої участі доходом працівка як додаткового блага з наступним оподаткуванням ПДФО.
3) оформити всі належні документи по відрядженню працівника(ів) та акта наданих інформаційно-консультаційних послуг, де Замовником буде саме юридична особа (роботодавець).