Головна Усі новини Право і відповідальність Судова практика

Державний виконавець не може накладати арешт на зарплату!

Якщо фізособа заборгувала кошти банку чи має сплатити їх за рішенням суду, стягувати такі борги передають приватним або державним виконавцям. А ті накладають арешт на кошти в банку, до яких іноді потрапляє й зарплата. Втім, не все втрачено – арешт можна зняти через суд

Коментар до Рішення Борівського районного суду Харківської області у справі №614/386/19

Уявіть що раптом отримуєте повідомлення від банку:

«На жаль, банк змушений призупинити операції за Вашими рахунками згідно з постановою про накладення арешту _____ (ПІБ приватного чи державного виконавця) постанова від 2019-00-00 ________.

Ваші рахунки арештовано доти, доки _____ (ПІБ приватного чи державного виконавця) не надішле в банк постанову про зняття арешту.

Ось деякі запитання, що можуть у Вас виникнути, і відповіді на них.

Чому я отримав(-ла) це повідомлення?

У банк надійшла постанова про накладення арешту _____ (ПІБ приватного чи державного виконавця). Копію постанови про накладення арешту виконавча служба направляє боржнику (Вам) для ознайомлення.

Як дізнатися про суму заборгованості? Хто стягувач?

Рекомендуємо Вам уточнити цю інформацію в _____ (ПІБ приватного чи державного виконавця).

Коли банк зніме арешт з моїх рахунків?

Арешт з рахунку знімається після надходження в банк постанови про зняття арешту від _____ (ПІБ приватного чи державного виконавця).

Як швидко банк відновить операції за рахунком, якщо отримає постанову про зняття арешту від _____ (ПІБ приватного чи державного виконавця)?

Банк зніме арешт з рахунку протягом 1 дня.

Дуже прикро, що перед Вами постали труднощі. Ми докладемо максимум зусиль для оперативного відновлення операцій за Вашими рахунками.

З повагою, .....Банк»

Це повідомлення означає, що з певної дати фізособа вже не може користуватися своїми рахунками та вільно розпоряджаючись коштами, які надходять на такі рахунки.

Причому, якщо рахунки в різних банках, то постанова приватного чи державного виконавця надсилається до кожного банку. Відповідно арештуються усі рахунки фізособи.

 

Про що свідчить повідомлення фізособи про арешт коштів на рахунку?

Візьмемо найпоширеніші випадки:

  1. суд виніс судовий наказ про заборгованість з комунальних послуг,
  2. несвоєчасна оплата чи тривала заборгованість за банківськими кредитами (рішення суду або виконавчий напис нотаріса),
  3. виконавчий лист, отриманий стороною, яка виграла судову справу, після набрання законної сили судовим рішенням (про стягнення коштів, поділ майна тощо).

Звісно, ми не виключаємо ситуації, коли боржник не отримував відповідні документи від державного чи приватного виконавця про виконання судового рішення (зокрема, постанову про відкриття виконавчого проваження тощо) – з різних причин. Однак це не заважає таким виконавцям вдаватись до всіх, визначених Законом №1404, виконавчих дій.

Отже, починається все з винесення державним чи приватним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження та в межах цього – постанова про арешт на майно боржника. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Увага! Стягнення державним чи приватним виконавцем звертається насамперед на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, про що виноситься окрема постанова виконавця.

Як зазначено у коментованому судовому рішенні, на виконання судового рішення державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках боржника.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Важливо! Арешт накладається також і на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах.

Отримавши відповідну постанову про арешт коштів на рахунку в банку, останній надсилає відповідні повідомлення, про що ми розповіли вище. Втім, таке роблять далеко не всі банки, але це відбувається останнім часом все частіше (звісно, за умови, що при відкритті рахунку фізособа повідомила банку свою електронну адресу для листування з банком та обміном інформацією).

Втім, такі повідомлення про арешт коштів на рахунку фізособи можуть приходити і на мобільні додатки, в т.ч. банківські додатки, на VIBER тощо.

 

На які рахунки накладається арешт?

Згадаємо про те, що окрім особистих рахунків фізосіб, ми вже давно звикли користуватися зарплатними картками. Адже це також рахунок фізичної особи, але з використанням лише зарплатних коштів. Правда, в деяких випадках банки дозволяють зараховувати на такі зарплатні картки кошти від інших фізосіб, окрім юросіб – не роботодавців.

Не будемо забувати й про те, що договори про такі зарплатні рахунки укладають фізособи-працівники самостійно шляхом підписання окремого договору з банком – навіть в ситуації, коли такий «зарплатний проект» відкриває юрособа-роботодавець для виплати зарплати та різного виду заохочень, премій, відрядних, інших коштів.

Тож не дивно, що, як виявилось у коментованій нами справі, арешт торкнувся й такого зарплатного карткового рахунку.

Як показує практика, ні приватні, ні державні виконавці не з'ясовують правову природу таких рахунків – Закон №1404 такого від них не вимагає. Тож, застосовуючи арешт на кошти в банках, він торкається абсолютно всіх без винятку рахунків, де знаходяться кошти боржника та тривають до моменту сплати всіх коштів, належних за постановою про виконавче провадження (йдеться також й про винагороду приватного чи державного виконавця).

Тривалість такого арешту визначається моментом погашення заборгованості (повного або часткового, якщо окрім коштів, ще продається майно боржника).

 

Зміст спору в коментованій судовій справі

Повертаючись до арешту саме зарплатного рахунку, зауважимо, що навіть на сьогодні у багатьох випадках це єдиний дохід, який отримує фізособа. Решта карток та рахунків в банках можуть використовуватись як тимчасові, відкриті для отримання кредитних коштів або використання для власних потреб з поповненням виключно власними коштами.

Розглядаючи коментовану нами справу, суд з'ясував, що державний виконавець застосував арешт на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Але не врахував, що саме зарплатний рахунок є не просто основним, а єдиним джерелом доходу для фізособи-боржника.

Висновок суду доволі очікуваний: ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 97 КЗпП, ст. 22, ч. 1, 6 ст. 24ч. 3 ст. 15 Закону «Про оплату праці» визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Накладення арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян.

Тож суд задовольнив вимогу боржника про зняття арешту з коштів на зарплатному рахунку в банку.

Відповідно до ст. 68 Закону №1404 стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Про звернення стягнення на заробітну плату боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання роботодавцю. І вже роботодавець здійснює утримання коштів із зарплати працівника.

Отже, жодного арешту коштів на рахунку в банку Закон №1404 не передбачає, коли ми говоримо про зарплату боржника.

 

А що з пенсійними рахунками?

Аналогічна ситуація на сьогодні й з пенсійними рахунками – арешт на такі рахунки, скажімо, приватні виконавці поянсюють тим, що банки не ідентифікують рахунки як пенсійні та не дають про них інформацію.

Водночас на відміну від зарплатного рахунку, по пенсійних рахунках Закон №1404 обмежень не містить.

Отже, у разі попадання в таку пастку слід керуватись іншим: відповідно до ч. 12 ст. 70 Закону №1404 розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується зі суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості, зокрема, «за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом», 20%.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50% її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20% пенсії.

Отже, коли йдеться про пенсійний рахунок, то, на нашу думку, приватний або державний виконавець не мають право на повний арешт рахунку – лише на відрахування у розмірі не більше як 20%. Проте на практиці свої постанови про арешт коштів виконавці не відкликають, тож доводиться звертатись до суду.

 

Якщо ви спробували відкрити нові рахунки

Варто враховувати, що відкриття нових рахунків також не рятує ситуацію.

Про-перше, якщо ми говоримо про новий рахунок у тому ж банку, де арештований діючий, то арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (ч. 4 ст. 48 Закону №1404).

По-друге, передача коштів іншим особам надає право виконавцю звернути стягнення й на такі кошти на рахунках у третіх осіб. Щоправда, для цього потрібна ухвала суду, постанови державного чи приватного виконавця недостатньо (ч. 4 ст. 53 Закону №1404).

Враховуючи вищенаведене, слід розуміти, що Закон №1404 є доволі жорстким та надає надто широкі повноваження приватним та державним виконавцям. І фактично більшість спорів щодо арешту коштів, у т.ч. на зарплатних та пенсійних рахунках, вирішуються в судовому порядку. Тому при отриманні постанови про відкриття виконавчого провадження не варто зволікати – варто у максимально короткі строки реагувати на дії виконавців.

Пам’ятайте: для оскарження рішень, дій приватних або державних виконавців надається строк лише у десять календарних днів (ст. 499 ЦПКУ, ч. 2 ст. 287 КАСУ)!

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Канарьова Наталія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Судова практика
Теги:
Відповідальність , Заборгованість , Суд

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 1

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?