«Вісник. Офіційно про податки»
Коментар до Постанови ВС від 09.09.2019 р. у справі №640/986/19
Верховний Суд наполягає, що оскільки висновок контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства базується на доводі про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ, встановлення обставин щодо фактичного здійснення цих операцій є предметом доказування у цій справі.Безпосередньо висновок про фіктивність операцій між позивачем та ТОВ та відповідно про непідтвердження витрат в бухгалтерському обліку позивача ґрунтується на отриманій за результатами здійснення заходів податкового контролю інформації про те, що громадянка, яка вказана як посадова особа (директор) ТОВ, що підписала відповідні договори з позивачем, акти та податкові накладні від імені цього товариства, не причетна до його діяльності, погодилася бути номінальним директором за винагороду на пропозицію його засновника. Джерелом цієї інформації ГУ ДФС вказує дані автоматизованої інформаційної системи «СФП» щодо ТОВ як підприємства з ознаками фіктивності, а також протокол допиту громадянки як свідка в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, старшим оперуповноваженим ПМ ДПІ.
Натомість як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції відхилили посилання відповідача на зазначений протокол допиту як на доказ у адміністративній справі. Преюдиційне значення для адміністративного суду мають обставини, встановлені у вироці суду в кримінальному провадженні або в ухвалі про закриттякримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили.
Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що обставини щодо причетності громадянки до діяльності ТОВ, на які посилається ДПІ, мають значення для розгляду справи і входять до предмета доказування, оскільки від їх встановлення залежить висновок, чи підтверджені витрати, на які позивач зменшив оподатковуваний доход, належними документами. У разі якщо документи, надані позивачем, не підписані тією особою, яка вказана в них як уповноважена особа на здійснення операцій від імені ТОВ, такі документи не можуть бути доказами у адміністративній справі.
Як було з’ясовано, суди першої та апеляційної інстанції не вжили заходів, необхідних для встановлення обставин щодо особи, яка підписала документи, на підставі яких позивач зменшив оподатковуваний дохід на витрати по операціях з придбання послуг, тоді як орган ДФС заявляв про ці обставини, а відтак і про їх встановлення. Тому справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.