Коментар до Постанови ВС від 22.07.2020 р., справа №295/711/19
Окремі статті Митного кодексу та КУпАП містять відповідальність у вигляді штрафу з конфіскацією майна (конфіскація може бути основним або додатковим стягненням).
Що далі відбувається з такими конфіскованими активам — усім відомо. Таке майно продається з електронного аукціону. Це стосується випадків, коли особу визнають винною і це підтверджено судовим рішенням (або стягнення безпосередньо застосовано судом).
Втім, ситуація може обернутись не застосуванням стягнення, а навпаки — особу може бути звільнено від штрафу за відсутності складу порушення. Тобто, як кажуть, визнано не винною за усіма пунктами пред’явлених звинувачень.
Тільки радіти немає чому — штрафу нема, але немає й самого конфіскованого майна. А враховуючи спритність державних/приватних виконавців, воно реалізується з електронних торгів ще до того, як апеляційна інстанція визнає особу не винною та скасує рішення першої інстанції й закриє справу.
Чи можна відшкодувати збитки в такому випадку?
Найпроблемніший момент у таких випадках — повернути якщо не саме майно, то хоча би його вартість. І головне – яку вартість? Реальну чи ту, за якою це майно було продано? Адже майно на електронних торгових майданчиках продається у більшості випадків за незначною вартістю.
Наразі ми не будемо вдаватись у правила оцінки арештованого майна. Хоча оскільки ми говоримо про примусове стягнення, приватні/державні виконавці перед виставленням майна на торги, обов’язково проводять його оцінку суб’єктами оціночної діяльності. Проте ціна реалізації часто буває значно менша за реальну вартість майна!
І ось коментоване нами рішення показує, що зарано впадати у відчай — ситуацію може врятувати судовий експерт.
Зміст справи
08.04.2016 року постановою Богунського районного суду м. Житомира водія ТЗ — резидента Республіки Білорусь притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 482 МКУ, застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100% вартості товарів з конфіскацією транспортного засобу (далі – ТЗ).
09.06.2016 року державним виконавцем відкрите виконавче провадження, за наслідком чого конфісковане майно реалізоване. Згідно з платіжним дорученням від 09.08.2016 року грошові кошти в сумі 161 693,57 грн перераховано до Державного бюджету.
Частина коштів перерахована на рахунок митниці ДФС в сумі 157 191,93 грн за платіжним дорученням від 11.08.2016 р. №726. Отже, загальна сума, за якою було продане ТЗ на електронних торгах, становила 321 185,50 грн.
Водій конфіскованого та вже проданого ТЗ звернувся до суду з позовом про стягнення майнової шкоди на суму 684 767,69 грн з України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Звідки взялась сума, яка удвічі перевищує ціну реалізації ТЗ з електронних торгів в межах виконавчого провадження? Водій конфіскованого ТЗ під час судового розгляду справи замовив експертизу. І відповідно до висновку судового експерта, ринкова вартість автомобіля з причепом розрахована в сумі 684 767,69 грн.
Позиція ВС – відшкодувати збитки за ринковою вартістю
Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦКУ шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цього органу.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 528 МКУ, якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету.
Відповідно до ст. 1-4 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, накладення штрафу, у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду та за рахунок коштів державного бюджету.
Причому право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 1192 ЦКУ (у редакції від 13.05.2020 р.), якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Оскільки позивач позбавлений можливості відновити своє право у інший спосіб, то ВС (як і суди попередніх інстанцій) вважає обґрунтованим захист права водія шляхом вимоги про стягнення на його користь вартості втраченого майна за висновком судового експерта.
Тобто, якщо конфісковане майно було продано, але його власника виправдано (справа, на підставі якої відбулася конфіскація, закрита), то власник має право на відшкодування збитків за реальною (ринковою) вартістю проданого майна!
Чи має власник можливість зупинити торги?
Відшкодування, це звісно, чудово, але не деякі власники бажали б зберегти майно і не допустити його продажу з торгів до закінчення процедури оскарження справи. Чи є в них така можливість? Так, але діяти слід швидко.
У справі №640/6302/17 ВС (Постанова ВС від 26.08.2020 р. справа №640/6302/17-ц) розглянув саме таку ситуацію. При цьому боржник оскаржив судове рішення, проте 1/2 квартири таки була продана.
Власник нерухомості звернувся з позовом до виконавчої служби (до справи також залучили ДП «Спеціалізоване підприємство «Сетам»), який передав на торги майно у той час, коли власник квартири ще не був боржником — оскаржене судове рішення першої інстанції не набрало законної сили через подану апеляційну скаргу, яка була прийнята апеляційним судом до розгляду.
ВС переконано вказав на те, що необізнаність про скасування рішення суду, на підставі якого проводились виконавчі дії та реалізовано майно, не може бути підставою для висновку про законність підстав реалізації майна особи, яка на час проведення торгів не була боржником, що порушує її права як власника майна. Електронні торги з реалізації нерухомого майна визнано недійсними, 1/2 квартиру повернули власнику.
Тим більше, що у день подання апеляційної скарги власник квартири повідомив державного виконавця про подання апеляційної скарги.
Отже, якщо стається ситуація, при якій відкривається виконавче провадження та виставляється на торги арештоване майно, а сам власник майна звертається далі до наступної судової інстанції та оскаржує рішення, то факт повідомлення про подання скарги має зупинити дії державного виконавця, адже боржник «боржником» ще не є.