Коментар до постанови ВС від 31.07.2020 р., справа №815/4129/17
Нагадаємо, що з 26.03.2020 р. внесено зміни до проведення перевірки ринкового нагляду. Про це ми писали тут.
Предметом перевірок органів ринкового нагляду є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
При цьому те, що буде перевірятися, має бути чітко зазначено в направленні на перевірку. Все, що не зазначено у направленні, перевірці не підлягає!
Під час перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на початковому етапі об'єктами перевірки зараз є, зокрема:
- наявність знаку відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції,
- за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції або будь-якого іншого суб’єкта в ланцюгу постачання. Послідовність становлення такого ланцюга покладається на органи ринкового нагляду.
Розглянемо, як це відбувається, на прикладі коментованої справи.
Перевірка якості дитячих іграшок – штраф 17 тис. грн. За що?
У коментованій справі за адресою місцезнаходження ТОВ 1 була призначена до проведення позапланова виїзна перевірка з питань характеристик продукції, а саме іграшок.
Позапланова перевірка здійснювалася по ланцюгу постачання продукції .
За результатами проведеної планової перевірки ТОВ 2 було встановлено порушення технічного регламенту безпечності іграшок. Це стосувалося іграшки Мікрофон 2339 NL (запис та відтворення, зміна голосу, бат., кор., 15-23-19 см), постачальником якої встановлено ТОВ 1.
Порушення технічного регламенту полягало у порушенні правил нанесення знаку відповідності. Так, на іграшці було нанесено два знаки відповідності: один з номером 060, а інший з номером «061», який позначає орган, залучений на етапі контролю виробництва, що було встановлено Держпродспоживслужби під час перевірки у розповсюджувача ТОВ 2 (який не є виробником цієї продукції).
Довідково: за правилами п. 48 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2018 р. №151, знак відповідності технічним регламентам наноситься на іграшку, етикетку або упаковку так, щоб він був видимим, розбірливим та незмивним.
За змістом ч. 1 ст. 30 Закону «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником.
Але штраф в 17 тис. грн нарахували тому, хто цю іграшку ввів в обіг (тобто ТОВ 1).
Держпродспоживслужбою також було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів ТОВ 1, яким обмежено надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності та встановлено строк виконання. А саме – усунути формальну невідповідність щодо партії продукції, що вводилась в обіг, шляхом вжиття спільних заходів з постачальниками для приведення її у відповідність вимогам технічних регламентів.
Якщо винен ТОВ 1 (постачальник), чому перевіряли ТОВ 2 (розповсюджувача)?
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №2735 (чинна з 23.06.2020 р.) госпсуб'єкти зобов’язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати суб’єкта господарювання:
- який поставив їм продукцію;
- якому вони поставили продукцію.
При цьому, якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію (ч. 7 ст. 8 Закону №2735 в редакції від 12.12.2019 р.).
Тобто перевірити могли кожного зі суб’єктів господарювання по ланцюгу постачання продукції. Та якщо запити від Держпродспоживслужби відсутні або суб’єкт господарювання до перевірки фахівців Держпродспоживслужби не допустив (як було у коментованому рішенні), не зрозуміло, яким чином Держпродспоживслужба без перевірки факту порушення призначила особою, яка ввела продукцію в обіг, саме ТОВ 1?
Це питання ще не раз стануть предметом розгляду в судах. Проте ТОВ 1 у коментованій справі скасував у суді нарахований штраф за іншою підставою.
Чи можна надсилати поштою акт перевірки?
Держпродспоживслужба попри відсутність керівника чи уповноваженої особи під час складення акта перевірки, все ж таки склала такий акт і направила ТОВ 1 один примірник акта рекомендованим поштовим відправленням.
А враховуючи відсутність відмітки на поштовому відправленні про відмову вповноважених осіб Товариства від отримання примірника акта, акт вважається таким, що вручений (отриманий ТОВ 1).
ВС вважає, що Держпродспоживслужбою порушено вимоги порядку проведення перевірки та складення відповідного акта, оскільки:
- акт перевірки характеристик продукції не містить підпису та ПІБ керівника або уповноваженої особи ТОВ 1, якій роз`яснювались порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду;
- акт перевірки характеристик продукції містить прочерки в усіх графах щодо осіб, які брали участь у перевірці, ознайомлення з актом перевірки і отриманням примірника акта або відмови в його отриманні;
- протокол про виявлення порушення вимог ст. 44 Закону №2735 також не містить будь-яких пояснень особи (керівника або уповноваженого представника), яка була присутня при розгляді справи про порушення, підпису та ПІБ такої особи та будь-яких відміток в графі з даними про відмову від підписання протоколу суб`єкта господарювання.
За правилами Закону №2735 (з 26.03.2020 р. відповідне прописано у ч. 5 ст. 23-1) один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі госпсуб`єкта - юрособи, її відокремленого підрозділу, фізособі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Надсилання такого акта поштою (навіть з повідомленням про вручення) законом наразі не передбачено. У результаті застосований щодо ТОВ 1 штраф у 17 тис. грн було скасовано.