Коментар до постанови ВС від 08.04.2020 р. у справі №808/2508/17
Нагадаємо, що свого часу ВС у справі №160/8664/18, не заперечував проти укладення договорів підряду (договорів ЦПХ, не трудових!) з працівниками, які надавали послуги (виконували роботи) у сфері будівництва. Зокрема, ВС вкотре підтвердив, що
- договори ЦПХ (в т.ч. підряду на будівельні роботи) можуть бути укладені, проте їх слід оформляти правильно – з врахуванням того, що наслідком таких договорів має бути саме результат робіт, а не процес. На це вказують як перелік конкретних видів робіт (закази-наряди) з періодом часу для їх виконання (зокрема, це був місяць з визначеними робочими днями), укладення акта за кожним результатом робіт, строком дії договору;
- предмет таких договорів має відповідати видам КВЕД, які визначені ТОВ в ЄДР;
- договори ЦПХ містять обов’язки сторін щодо матеріально-технічного забезпечення, процесу виконання робіт та тривалості робочого часу.
Проте ця справа стосувалася спору з Держпраці, які актом перевірки визнали такі укладені договори на будівельний підряд саме трудовими, за що й нарахували ТОВ доволі значний штраф за неоформлені трудові відносини.
Коли ж справа дійшла до перевірки Держархбудінспекцією (органом, який видавав ліцензії) дотримання госпсуб’єктами Ліцензійних умов провадження госпдіяльності з будівництва об’єктів, то висновки судів дещо коригують питання укладення роботодавцями трудових та договорів ЦПХ (підряду) з фізособами.
Трудові угоди VS договори підряду – чи є порушення ліцензійних умов?
Cуб'єктом господарювання надано відомості у документах (відомостях – додаток №2 до Ліцензійних умов), які надавалися зі заявою про отримання ліцензії, було зазначено (на момент подання заяви!) чисельність робітників, які працевлаштовані не за основним місцем роботи (найменування документа, який підтверджує трудові відносини – трудова угода) – 4 особи (налагоджувальник, монтажник КВП і А, монтажник зв'язку, електромонтажник).
Водночас під час перевірки трудові угоди, які зазначалися у відомостях, не були надані. Натомість на вимогу Держархбудінспекції ТОВ були надані договори про надання послуг – йдеться про договори між Замовником та Виконавцем про надання послуг з монтажу, у т. ч. один з монтажу та налагоджування.
На думку Держархбудінспекції, наявність лише договорів ЦПХ (підряду) є порушенням ліцензійних умов, які є підставою для анулювання ліцензії ТОВ. В акті перевірки сказано, що ТОВ не підтверджено працевлаштування робітників (налагоджувальник, монтажник КВП і А, монтажник зв'язку, електромонтажник) саме за трудовими договорами, не надано наказ про затвердження штатного розпису, не надані й трудові договори з іншими найманими працівниками.
Зауважимо, що ліцензії до 18.03.2020 р. видавались згідно з Ліцензійними умовами провадження госпдіяльності з будівництва об'єктів IV і V категорій складності, затвердженими постановою КМУ від 30.03.2016 р. №256.
До заяви про отримання ліцензії на провадження госпдіяльності з будівництва, дійсно, додавались відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва. За пп. 2 ч. 9 ст. 9 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» вимоги ліцензійних умов до госпсуб'єкта мають бути обумовлені особливостями провадження виду госпдіяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають кадрові вимоги щодо даних про наявність трудових договорів з усіма найманими працівниками.
Таким чином, спірним питанням у коментованій справі стала можливість виконання робіт без обов`язкового працевлаштування всіх працівників, а за умовами цивільно-правового договору.
Що вирішив суд?
Суди попередніх інстанції дійшли висновку, що наявність трудових договорів є організаційною вимогою для отримання ліцензії та входить до обсягу перевірки органів ліцензування. А особа (госпсуб’єкт), яка(ий) здійснює ліцензійний вид госпдіяльності, зобов'язана(ий) мати в своєму штаті працівників, які працюють за трудовими договорами (угодами).
Саме організаційні вимоги, необхідні для отримання ліцензії, зокрема, вказують на наявність укладених трудових договорів з усіма найманими працівниками, а не договорів ЦПХ.
ВС нагадав, що за ст. 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема, в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
Відтак, на думку ВС, аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що наявність саме трудових договорів є організаційною вимогою для отримання ліцензії.
ВС також наголосив, що
- зазначивши в «відомостях» термін «трудова угода», не малося на увазі цивільно-правову угоду, оскільки поняття трудової угоди і цивільно-правової є різними за правовим регулюванням і за своєю суттю і не можуть бути ототожнені. З огляду на викладене, ТОВ не спростовано зазначення недостовірних відомостей у додатку до Ліцензійних умов;
- факт дотримання ліцензійних вимог щодо працевлаштування за основним місцем роботи керівника госпсуб`єкта і головного інженера не звільняє від обов`язку укладання трудових договорів з іншими працівниками.
Таким чином, ліцензія була анульована саме з підстав внесення недостовірних відомостей при отриманні ліцензії (пп. 7 п. 12 ст. 16 Закону №222). Цей висновок підтримав й ВС.
Ліцензії безстрокові, а ДАБІ вже не перевіряє
Нагадаємо, що 14.04.2017 року набрала чинності постанова КМУ від 10.03.2017 р. №238 «Про внесення змін до Порядку ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури», якою усунуто розбіжність між Законом «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Порядком ліцензування господарської діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури, затвердженим постановою КМУ від 05.12.2007 р. №1396.
Отже, всі чинні ліцензії стали безстроковими.
Але це не останні зміни – реформа у будівельній галузі продовжується й зараз.
Так, 18.03.2020 р. набрали чинності дві постанови КМУ від 13.03.2020 р. №218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду».
Згідно з постановою КМУ №218 ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) та утворено новий центральний орган виконавчої влади – Державну сервісну службу містобудування України (Держсервісбуд).
Надалі утворено два центральних органи виконавчої влади: Державну інспекцію містобудування України (ДІМУ) та Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні України.
Водночас постановою №219 Кабмін фактично позбавив органи ДАБІ можливості проведення будь-яких видів перевірок, зупинивши з 18.03.2020 року дію Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (постанова КМУ від 23.05.2011 р. №553) до початку виконання функцій і повноважень Державної інспекції містобудування (ДІМУ).
На офіційному порталі інспекційного контролю відсутній такий орган контролю як ДАБІ. Не внесений до нього й ДІМУ.
Висновок: наразі невідомо, які саме повноваження контролю буде прописано для ДІМУ. Втім, перевірки дотримання ліцензійних умов будуть обов’язково враховувати документи, подані для отримання ліцензії. Тож поки триває карантин та відсутні повноваження ДАБІ та ДІМУ на проведення перевірок дотримання ліцензійних умов, у будівельних компаній є час врахувати наведені вище висновки судів та, у разі необхідності, привести документи в порядок.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!