Cайт alibi.dp.ua розповідає, що 16 квітня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №805/1152/17-а, касаційне провадження №К/9901/25624/19 (ЄДРСРУ №96339587) досліджував питання щодо проведення документальної позапланової перевірки платника податків в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня.
Відповідно до пп. 78.1.12 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ПКУ).
Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що виключне право на прийняття наказу про проведення позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.12 ПКУ закріплено за контролюючим органом вищого рівня.
Наведені вище правові норми свідчать про те, що прийняття рішення про проведення повторної документальної позапланової перевірки за наявності підстав для її проведення належить до повноважень контролюючого органу вищого рівня, а наказ про її проведення приймається керівником зазначеного органу.
При цьому за змістом п. 55.2 ПКУ контролюючими органами вищого рівня є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, – для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць; контролюючі органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи – для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються.
Аналогічний висновок щодо застосування пп. 78.1.12 ПКУ у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 14.01.2020 р. у справі №802/4212/14-а, від 05.03.2020 р. у справі №809/2056/15 та від 03.02.2021 р. у справі №821/1831/16, адміністративне провадження №К/9901/31622/18 (ЄДРСРУ №94602932).
При цьому законодавець не передбачив можливості делегування такими контролюючими органами вищого рівня повноважень щодо прийняття відповідних наказів.
ВИСНОВОК: Якщо наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків прийнято не контролюючим органом вищого рівня, як того вимагає положення пп. 78.1.12 ПКУ, то вказане обумовлює безумовне протиправність останнього.
Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 15.08.2018 р. у справі №813/4649/15 та 05.03.2020 р. у справі №809/2056/15 (ЄДРСРУ №88027655).
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!