Наразі проблема неможливості зареєструвати податкові накладні набула масового характеру. Окрім уже сумнозвісно звичної проблеми з блокуванням реєстрації податкових накладних, все більшої популярності, на жаль, набуває ноу-хау від податківців у вигляді визнання платника податку ризиковим без будь-якої спроби зареєструвати податкову накладну чи розрахунок коригування до неї.
Тобто, в якийсь момент платнику податків приходить повідомлення в особистий кабінет про визнання його ризиковим, при тому усі попередньо подані податкові накладні чи розрахунки коригування до них були успішно зареєстровані. Як наслідок – неможливість реєструвати податкові накладні та фактичне блокування господарської діяльності.
У цій статті ми пояснимо, чому таке ноу-хау суперечить закону та наведемо аргументи, які допоможуть захиститися від свавілля податківців у даному випадку.
Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника приймається у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 (надалі – Порядок № 1165). Пункт 6 Порядку № 1165 передбачає можливість прийняття рішення про ризиковість платника податку лише за умови попереднього зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (цитуємо):
«6. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку».
Як бачимо із наведеного вище, податковий орган порушує питання про те, чи відповідає платник критеріям ризиковості, лише після того як платник намагається зареєструвати податкову накладну чи розрахунок коригування до неї. При цьому Порядок № 1165 чітко визначає наступну послідовність дій податківців:
- Крок перший: спочатку зупиняється реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування, а лише потім
- Крок другий: комісія розглядає питання про ризиковий статус платника, наслідком чого і може стати рішення про ризиковість.
Варіанту, коли таке питання розглядається без факту зупинки реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, ні Порядок № 1165, ні ніше податкове законодавство не передбачають.
А відтак, податкові органи, які згідно з ст. 19 Конституції України зобов’язані діяти лише у межах, та у спосіб, що передбачені законом, не можуть самовільно оминути перший крок і перейти відразу до другого.
Така логіка «двох кроків» закладена і в пункті 8 Критеріїв ризиковості платника (також затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019). Досить часто ризиковий статус присвоюється на підставі саме цього пункту. Восьмий пункт вказує на те, що його застосуванню передує подача для реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування до неї:
«8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
У сукупності із процитованим вище пунктом 6 Порядку № 1165 пункт 8 Критеріїв ризиковості слід розуміти як такий, що має на увазі лише ті податкові накладні чи розрахунки коригування, які ще не були зареєстровані в ЄРПН. Таке тлумачення ґрунтується і на тексті власне пункту 8, який говорить про «подані на реєстрацію» (тобто, які очікують реєстрації), а не про вже зареєстровані податкові накладні.
Податкове законодавство не надає контролюючому органу повноважень переглядати уже надану ним раніше оцінку успішно зареєстрованих податкових накладних чи розрахунків коригування, відмінити їх реєстрацію та порушити на цій підставі питання про ризиковість платника ПДВ.
До речі, із цього можна зробити іще один важливий висновок про те, що податкова інформація щодо проведених раніше господарських операцій, податкові накладні за якими вже успішно зареєстровані в ЄРПН, не є підставою для застосування пункту 8 вищезазначених Критеріїв ризику.
Запропонований вище підхід застосовується і в судовій практиці.
Так, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2022 у справі № 500/6208/21 зазначає, що «… норми пункту 5 Порядку №1165 свідчать про те, що питання про віднесення позивача до Критеріїв ризиковості платника податку могло розглядатися виключно у зв`язку з перевіркою господарської операції, яка стосується саме поданої на реєстрацію податкової накладної ..».
У постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2020 р. у справі № 420/3667/20 вказано:
«… процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.
Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання, лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено. … Отже, розгляд комісією регіонального рівня питання відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку всупереч передбаченому Порядком №1165 алгоритму дозволяє стверджувати, що контролюючий орган діє не в порядку передбаченому законом, що є порушенням приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України».
Вказана правова позиція також застосовується Верховним Судом в постанові у справі № 640/6130/20 від 23.06.2022:
«38. Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
39. При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
40. Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації».
Також слід зазначити, що при розробці аргументів на спростування ризикового статусу варто оцінювати недоліки рішення в сукупності і не обмежуватися лише одним із виявлених. Досить часто підстави ризиковості платника вказуються досить узагальнено, що позбавляє платника можливості надати аргументовані пояснення податківцям, наприклад, узагальнене посилання на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019.
Як свідчить судова практика, такий недолік рішення про ризиковість сам по собі вже є підставою для його скасування. Однак оскільки судова процедура є досить тривалою, доцільно все ж таки спробувати подолати ризиковий статус в досудовому порядку (через подання пояснень та скарг податковим органам).
Для цього радимо з’ясувати причину ризиковості, подавши до податкового органу запит на отримання публічної інформації з проханням розшифрувати причини ризикового статусу більш детально. Це дасть змогу скористатися не лише наведеною вище аргументацією, а й за можливості спростувати конкретні причини ризиковості, на яких наполягають податківці.
Галина Мельник,
Податковий радник, заступник директора українського офісу PETERKA & PARTNERS
