• Посилання скопійовано

Фактичні перевірки продажу алкоголю, тютюну та пального: свіжа судова практика

Останнім часом суди напрацювали сталу практику щодо фактичних перевірок у сфері виробництва та обігу алкоголю, тютюну та пального. Так, вони чітко розділили підстави для таких перевірок та окреслили вимоги до наказу про її проведення

Фактичні перевірки продажу алкоголю, тютюну та пального: свіжа судова практика

Нагадаємо, що нині мораторій, встановлений для перевірок за приписами п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, не поширюється, зокрема, на фактичні перевірки, які можуть проводитись й під час дії воєнного стану. 

А в яких випадках платнику погрожує фактична перевірка, якщо він торгує алкогольними напоями, тютюновими виробами або пальним?

Останнім часом судді розглядали чимало справ, пов’язаних з підставами для фактичних перевірок. Якщо дивитися на норми закону, то фактичні перевірки можуть проводитись за наявності хоча б однієї із таких підстав (пп. 80.2.5 ПКУ):

  • у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, 
  • а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

При цьому фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків (його уповноваженому представнику) або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Але у багатьох справах судді перевіряли не лише оформлення таких документів, а й наявність зазначених підстав для призначення перевірки. Досвідчених платників податків не здивує, що чимало таких перевірок було проведено безпідставно (хоча наказ на перевірку був, і оформлений він був так, як треба). 

 

Якщо в наказі відсутня інформація про підставу для фактичної перевірки 

В одній із справ суд надав відповідь на запитання: в яких випадках інформація, отримана ДПС з інших джерел або навіть від іншого органу ДПС, може бути підставою для призначення фактичної перевірки? 

У випадку, що ми розглядаємо, наказ на проведення фактичної перевірки за пп. 80.2.5 ПКУ був складений згідно з інформацією від ДПСУ. А саме, за наслідками аналізу наявної інформації щодо обсягів придбання та реалізації підакцизних товарів в оптових мережах ДПСУ було встановлено, що TOB протягом поточного року здійснювало закупівлю великих обсягів алкогольної продукції з метою подальшої її реалізації. Але з продажем щось пішло не так: відповідно до поданої звітності, у госпсуб’єкта зберігаються значні обсяги придбаної алкогольної продукції (у т.ч. пива, лікеро-горілчаної продукції). Крім того, за наявною інформацією, ТОВ надає послуги зі зберігання алкогольних напоїв, які належать іншим підприємствам, діяльність яких пов’язана з оптовим продажем підакцизних товарів.

ВС оцінив лист, отриманий від ДПСУ, як підставу для фактичної перевірки, та вважає, що наведена в ньому інформація є дуже загальною і не вказує на будь-які порушення законодавства, ДПСУ навіть не зазначає норми права, які були порушені платником податків. Тобто просто підозрілої з точки зору податківців поведінки платника податків недостатньо для проведення фактичних перевірок

При цьому суд наголошує, що як у листі, який податковий орган визначає як підставу для проведення перевірки, так і у самому наказі про призначення перевірки податковий орган повинен обов’язково конкретизувати суть порушення.

Постанова ВС від 08.09.2020 р., справа №640/21536/19

Загалом на практиці листи від вищого органу досить часто стають самі по собі підставою для перевірки. Так, у справі №520/1304/2020 у наказі на проведення фактичної перевірки було вказано одночасно пп. 80.2.5 та 80.2.2 ПКУ

Нагадаємо, що обидві підстави відсилають до отримання інформації з інших джерел про можливі порушення. Хоча насправді підставою для призначення фактичної перевірки був знову ж таки лист ДПСУ, надісланий на адресу ГУ ДПС області. 

Територіальних податківців можна зрозуміти: центральний податковий орган у листі наголосив на необхідності проведення фактичних перевірок госпсуб’єктів (їх перелік було наведено у додатку до листа) та їхніх контрагентів. У разі встановлення ризиків, що такими платниками податків здійснюється виробництво продукції, яка відповідає коду 2207 (спирт етиловий) за УКТ ЗЕД, необхідно вжити відповідних заходів реагування. 

Але ВС вважає, що лист ДПСУ, на підставі якого складається наказ на фактичну перевірку, повинен містити інформацію про конкретні (а не потенційні) порушення госпсуб’єктом норми законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи. 

Постанова ВС від 22.09.2020 р., справа №520/1304/2020

Здійснено контрольну закупку – це підстава для перевірки?

За приписами ПКУ у контролюючого органу наявний законодавчо встановлений обов’язок щодо ознайомлення платника податків з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення до її початку. 

Проте ВС вважає, що той факт, що податківцями було здійснено контрольну розрахункову операцію (придбано товар у платника податків), не може свідчити про початок фактичної перевірки та допуск до її проведення. 

При цьому, вивчаючи сам наказ на проведення перевірки, суд зазначив, що «підстава» – це не нумероване позначення п. 80.2 ПКУ, а обставини, які в цьому підпункті розкриваються та мають об’єктивно існувати. 

Іншими словами, під «підставою» для складання наказу  необхідно розуміти не контрольну закупку, а отриману в її результаті інформацію, відомості та інші обставини, що свідчать про порушення.

Постанова ВС від 04.10.2022 р., справа №810/1394/16

Норми ПКУ недостатньо, треба мати факти порушень!

Суди також звертають увагу й на оформлення наказів, в яких податкові органи вказують мету здійснення контролю, яка може виходити за межі норми ПКУ, на яку посилаються. 

Наприклад, фактичну перевірку призначено за пп. 80.2.2 та 80.2.5 ПКУ, проте у наказі міститься таке: «…з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення контролю розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів».

Тоді як керівником ГУ ДПС області наказано провести фактичні перевірки госпсуб’єктів з метою здійснення контролю «дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)», чого у приписах пп. 80.2.2 та 80.2.5 ПКУ немає. Будь-якої іншої інформації, зокрема у чому конкретно полягає порушення, в наказі немає.

Тому такий наказ на проведення фактичної перевірки ТОВ, на думку судів, не відповідає вимогам, встановленим ПКУ. Ними вважається, що у контролюючого органу не було відповідної інформації, яка б на момент складання наказу надавала йому право на проведення перевірки на підставі пп. 80.2.2 та 80.2.5 ПКУ. Як наслідок, наказ було скасовано. 

Постанова ВС від 17.12.2020 р., справа №520/12028/18 

Попри наведене вище, виникає запитання: якщо сама норма пп. 80.2.5 ПКУ містить все дві окремі вимоги для перевірки, то чи можуть вони проводитись з посиланням лише на норму ПКУ, чи все ж таки потрібні фактичні дані?

Наприклад, ТОВ здійснює господарську діяльність за КВЕД 47.30 «Роздрібна торгівля пальним». А в наказі про фактичну перевірку серед підстав - лише посилання на пп. 80.2.5 ПУ, є також відсилання до Закону про РРО. Що саме порушив платник, що перевірятимуть? 

На думку суду, формулювання конкретного змісту наказу є виключним повноваженням контролюючого органу, однак дотримання вимог норм абзацу третього п. 81.1 ПКУ щодо змісту наказу про проведення перевірки є обов’язковим. Встановлюючи в одному наказі декількох самостійних підстав для проведення перевірки, не обов’язково цитувати норми закону, проте кожну з підстав має бути чітко визначено.

Постанова ВС від 11.07.2022 р., справа №120/5728/20-а

Отже, контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених пп. 80.2.5 ПКУ, й у разі, якщо такою підставою (поряд з іншими підставами для перевірки) є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, обов’язково конкретизувати останню.

При цьому в наступній справі ВС наголошує, що: 

  1. при призначенні фактичної перевірки цілком достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального). При цьому не вимагається наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства щодо виробництва спирту, алкоголю, тютюну чи пального. Приписи пп. 80.2.5 містять дві окремі підстави для перевірки, які можуть наводитись як одночасно, так і окремо;
  2. поряд з цим, призначаючи фактичну перевірку у сфері виробництва і обігу спирту, алкоголю та тютюну, пального фахівці контролюючого органу мають право здійснювати перевірку виключно із вказаних питань. Інші питання не досліджуються (не перевіряються)!

Водночас ВС наголошує, що у разі коли в наказі податковий орган прописує пп. 80.2.5 ПКУ та вказує на фактичну перевірку у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, то у контролюючого органу немає повноважень поряд з цим вказувати у наказі іншу мету контролю, а саме - дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів. За таких умов у наказі має бути чітко визначено підставу для перевірки з посиланням на відповідну норму п. 80.2 ПКУ (точно цитувати не обов’язково!), щоби платник податків мав чітке розуміння, що саме контролюючий орган повинен перевіряти.

Постанова ВС від 04.10.2022 р., справа №810/1394/16 

Поради щодо допуску податківців на фактичну перевірку:

  1. наказ про перевірку варто ретельно читати – підстав для перевіри, як бачимо, в ньому може й не бути, а це порушення процедури. Платник податків має пам’ятати, що невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки. Принаймні, у наказі має бути чітко визначено порушення як підстава для перевірки з посиланням на відповідну норму п. 80.2 ПКУ (точно цитувати не обов’язково!), щоби платник податків мав чітке розуміння, чому до нього завітали;
  2. платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки (п. 81.1 ПКУ). При цьому, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді ППР та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. (Постанова від 04.09.2020 р., справа №821/1274/18) Наприклад, якщо у наказі зазначено лише пп. 80.2.5 ПКУ, натомість проводиться перевірка інших питань, який немає у цьому підпункті; 
  3. фактична перевірка у сфері виробництва і обігу спирту, алкоголю, тютюну та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов’язує право проводити фактичні перевірки в силу законних повноважень органів ДПС та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Водночас у разі, якщо у цьому самому наказі зазначено й таку підставу, як отримана інформація щодо порушень у цій сфері, або наказ містить лише посилання на пп. 80.2.5 ПКУ без конкретизації підстав для перевірки, наявність такої інформації, її відповідність наказу є обов’язковим. При цьому суди вимагають конкретизувати таку інформацію, але не вказують, чи має така інформація міститись в наказі, чи надана на запит платнику податків під час допуску контролерів до фактичної перевірки. Втім, на нашу думку, навіть якщо платник допустив до перевірки, він може запитати таку інформацію у податкового органу (шляхом подання запиту на отримання публічно інформації) або оскаржити підставу для фактичної перевірки під час адміністративного або судового оскарження.

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Судова практика

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Судова практика»