ДПС в Одеській області інформує, що п'ятий апеляційний адміністративний суд погодився з позицією контролюючого орану про порушення комунальним підприємством п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями, далі – Закон №265/95-ВР), а саме: проведення розрахунків за надані послуги, за допомогою платіжного терміналу без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку у переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій.
Так, постановою П'ятого апеляційний адміністративного суду від 23.02.2023 апеляційна скарга Комунального підприємства (далі – КП) – залишена без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2022 року – без змін.
Як установлено судом, 18.02.2021 року між Публічним акціонерним товариством «Банк» та КП було укладено договір еквайрингу, в якому предметом договору є виконання операцій за розрахунками з використанням банківської платіжної картки (БПК). Банк забезпечує перерахування коштів, отриманих від населення як плату за проїзд у міському електротранспорті на рахунок КП за допомогою устаткування, що належить банкiвськiй установі.
Згідно з п. 6.1 вищезазначеного договору, оплата операцій, що пройшли в транспортних засобах позивача (торговця) та були проведені з дотриманням порядку роботи з БПК, проводиться Банком на підставі звітів (Звіту) на поточний рахунок торговця, вказаний у додатку 1 до договору, з урахуванням особливостей оплати, зазначених у пп. 3.1.2-3.1.5, 3.1.8 цього договору. За звітами (Звітом) до 21 години 20 хвилин за київським часом протягом вiдповiдного банківського дня Банк здійснює розрахунки з торговцем починаючи з наступного банківського дня (п. 6.1.1 договору).
Судом встановлено, що у січні 2021 року на підставі акта приймання-передачі до договору еквайрингу були передані позивачу транспортні валідатори CIS-01.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначав про доведеність порушення КП п. 1, 2 ст. Закону №265/95-ВР, а саме: проведення розрахунків за надані послуги за допомогою платіжного терміналу без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку у переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 66430,00 грн.
Контролюючий орган зазначав, що КП було допущено проведення розрахункових операцій без використання реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи в період з 03.02.2020 року до 30.09.2021 року.
Водночас, заперечуючи вказані висновки, КП посилалося на відсутність розрахункової операції та наполягало, що зарахування коштів відбувається виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервiсiв переказу коштів.
КП зазначено, що відповідно до п. 14 ст. 9 Закону №265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, під час здійснення розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Колегія суддів не погоджується із вказаними доводами КП та зазначає, що з аналізу вищевказаних норм Закону вбачається відсутність підстав для використання РРО виключно (в контексті цієї справи) якщо розрахунки здійснюються за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Водночас зі справи вбачається, що 18.02.2021 року між ПАТ «Банк» та КП було укладено договір еквайрингу, в якому предметом договору є виконання операцій за розрахунками з використанням банківської платіжної картки, що свідчить про відсутність факту розрахунків за допомогою банківських систем саме дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, оскільки вищевказані операції (розрахунки) здійснювались за допомогою банківської платіжної картки з одночасним застосуванням устаткування, що належить банкiвськiй установі, а саме - транспортного валідатора, що безумовно передбачає фізичну присутність отримувача послуги на місці її надання, що, своєю чергою, свідчить про наявність у КП обов'язку використовувати РРО.
На думку суду, вказаний порядок та процедура оплати по суті нічим не відрізняється від оплати покупцем за товар будь-якого виду, зокрема: продовольчого, промислового характеру та у відповідних закладах, точках продажу (магазини, гіпермаркети, торгівельні центри, АЗС тощо), у зв'язку з чим, на думку колегії суддів, порядок розрахунку за допомогою банківської платіжної картки з одночасним застосуванням транспортного валідатора не може вважатися (в контексті цієї справи) саме дистанційним обслуговуванням та/або сервісом переказу коштів, що, своєю чергою, передбачає обов'язкове застосування РРО.
