Під час перевірки наявність забруднюючих викидів доводить Держекоінспекція

Коментар до Постанови ВС від 15.05.2023 у справі №160/1405/19

Зміст справи

У лютому 2019 року Держекоінспекція на підставі наказу та посвідчення (направлення) провела планову перевірку фермерського господарства (СФГ) щодо додержання останнім вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Серед іншого, в акті перевірки зазначено, що інвентаризацію викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел на підприємстві не проведено, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємства відсутній. Підприємство не поставлено на державний облік у галузі охорони атмосферного повітря згідно з діючою на сьогодні Постановою КМУ від 13.12.2001 №1655, який включає:

• взяття на облік об'єктів, які справляють шкідливий вплив; 
• ведення на об'єктах первинного обліку стаціонарних джерел, які справляють шкідливий вплив; 
• складення державної статистичної звітності в галузі охорони атмосферного повітря за стаціонарними та пересувними джерелами, які справляють шкідливий вплив; 
• проведення інвентаризації викидів та обсягів забруднюючих речовин на зазначених об'єктах. 

Підприємство не складало статистичну звітність за формою №2-ТП (повітря).

Під час візуального обстеження підприємства встановлено обладнання, яке є джерелом утворення викидів, зокрема стоянка сільгосптехніки; склад ГСМ (2 ємності), паливороздавальні колонки, склади для зберігання сільгосптехніки, майстерні (зварювальний пост, свердлильний, токарний та заточувальний верстати, твердопаливні котли), зерносклади, зерноочисні комплекси тощо.

Водночас в акті перевірки інспектори зазначають, що провести під час виїзду вимірювання параметрів газопилового потоку та концентрацій забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства не має можливості, стаціонарні джерела викидів за візуальним оглядом не працюють.  

При візуальному огляді території підприємства виявлено, що на підприємстві внаслідок господарської діяльності утворюються: відпрацьовані ртутьвмісні лампи, відпрацьовані шини та акумулятори, зернові відходи, інші тверді побутові відходи, металобрухт тощо.

Таким чином, за результатами перевірки встановлено порушення СФГ, зокрема, ст. 10, 11 Закону №2707 у частині 

• непроведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, 
• відсутності дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел.

Згодом Держекоінспекція звернулася до суду з позовом про часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, яке пов’язано з експлуатацією джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря до повного усунення порушень.

Що сказав суд?

Суд першої інстанції став на бік Держекоінспекції, оскільки:

1. відсутність будь-яких дозвільних документів та інвентаризації викидів СФГ не заперечується;
2. не надано доказів того, що пестициди та агрохімікати (небезпечні речовини), що купуються підприємством, доставляються одразу безпосередньо на поле, вносяться в цей самий день у повному обсязі;
3. щодо доводів про те, що визначене в акті перевірки обладнання не може бути джерелом викидів, позаяк ведуться лише монтажні роботи та воно остаточно не введено в експлуатацію, то суд не взяв їх до уваги, оскільки вважає, що підприємство здійснює діяльність, яка вже є джерелом утворення викидів забруднюючих речовин.

Втім, на думку апеляційної інстанції, підставою обмеження, тимчасової заборони (зупинення) або припинення господарської (іншої) діяльності є, зокрема, порушення умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (ст. 12 Закону №2707). 

Крім того, акт перевірки не містить: 

1. фіксування обставин, з якими законодавець пов’язує негативні наслідки для госпсуб’єкта. Зокрема, чи є речовини, які надходять в атмосферне повітря внаслідок роботи цих об’єктів, забруднюючими;
2. жодних даних проведення інструментально-лабораторних вимірювань, що, своєю чергою, не дає можливості встановити факт викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; 
3. відомостей про інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів саме об’єктів, щодо яких заявлено позов про часткове зупинення.

Також Держекоінспекція в акті перевірки підтверджує той факт, що на час проведення перевірки усі об’єкти, про зупинення роботи яких він просить, не експлуатувались та з цих об’єктів не надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини, а саме обладнання не експлуатувалось. Тож апеляційний суд дійшов висновку про невстановлення того, які саме викиди здійснює обладнання.

ВС цілком підтримав такі висновки – інспектори не навели жодних доказів здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що перелічені в акті перевірки обладнання. Адже під час перевірки СФГ інструментально-лабораторні вимірювання не здійснювалися, проби не відбиралися, технічна документація на обладнання не досліджувалася, відомості щодо віднесення обладнання до джерел, які потребують отримання дозволу, відсутні.

Також ВС звернув увагу на дії самого СФГ, який свого часу скасував у суді припис Держекоінспекції, яким, серед іншого, вимагалося від СФГ у строк до 01.02.2019 розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та отримати дозвіл на їх викиди. Саме це спростовує результати цієї перевірки Держекоінспекції у частині необхідності отримання дозволів. 

Висновки

Чинне законодавство говорить, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі відповідного дозволу.

Разом з тим необхідність отримання госпсуб’єктом відповідного дозволу виникає за наявності певних умов: 

• по-перше, це встановлення того факту, що певний об’єкт є джерелом викиду, тобто є об’єктом (підприємством, цехом, агрегатом, установкою, транспортним засобом тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин, а норматив якості атмосферного повітря не відповідає критеріям якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища;
• по друге, такий об’єкт має експлуатуватись.

Водночас на підставі акта, складеного за результатами здійснення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, орган держнагляду (контролю) за наявності підстав може вимагати повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг!

Для цього такий орган звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу держнагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис – обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу держнагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства, яка не передбачає застосування санкцій щодо такого суб’єкта.

Верховний Суд наголошує, що нормами Закону №877 передбачено вичерпний перелік заходів реагування, які застосовуються за рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду позову органу держнагляду (контролю), а саме:

1. повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) продукції; 
2. повне або часткове зупинення реалізації продукції; 
3. повне або часткове зупинення виконання робіт; 
4. повне або часткове зупинення надання послуг.

Водночас винесення припису та звернення до суду із позовом щодо повного або часткового припинення виробництва – це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо.

Своєю чергою, право на звернення до суду виникає в органу державного нагляду за наявності порушень, виявлених під час перевірки та зафіксованих у відповідному акті, складеному за її результатами, які можуть бути підставами для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Якщо в акті перевірки одночасно зафіксовано, що провести вимірювання параметрів та концентрацій забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства неможливо, стаціонарні джерела викидів за візуальним оглядом не працюють, то й висновки контролюючого органу про правопорушення у сфері природоохоронного законодавства необґрунтовані.