ДПСУ зазначає, що судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу з питань дотримання вимог податкового законодавства з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, в результаті чого нараховано суму грошових зобов’язань 20,9 млн гривень.
Зокрема, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі № 816/1247/16 підтримано позицію Головного управління ДПС у Полтавській області та зроблено висновок про те, що порівняння наслідків підвищення ставок рентної плати за користування надрами для відповідних суб'єктів господарювання, зокрема для позивача (додаткове податкове навантаження як чинник, що призводить до зменшення активів), з фіскальним та соціальним ефектом, на досягнення якого це було спрямовано, зокрема, в частині реального забезпечення виконання функцій держави (збалансування бюджету і забезпечення видатків на оборону, соціальний захист населення в складних економічних умовах фактичної військової агресії) свідчить на користь висновку, що підвищення ставок рентної плати не порушило норми Конституції України, було пропорційним у відповідній ситуації щодо втручання держави у право власності платників податків, для яких був встановлений обов'язок сплатити до бюджету додаткові кошти, а також забезпечило баланс між публічними та приватними інтересам. Про вимушеність такого заходу з боку держави свідчить і така обставина, як зменшення ставки рентної плати з 01.01.2016 до рівня, який був до 03.08.2014.
Також судом зазначено, що загальне зобов'язання держави із забезпечення стабільних і передбачуваних умов обов'язково потрібно врівноважувати з її суверенним правом приймати закони відповідно до суспільних інтересів. Наведене є справедливим і прийнятним при оцінці мети, яку переслідував законодавець при продовженні дії ставки за видобування природного газу, запровадженої Законом №1621-VII як легітимної. За вказаних економіко-політичних умов застосування підвищеної ставки рентної плати з 03.08.2014 до 01.01.2015 було виправданим і не може оцінюватися як свавільне втручання у право позивача на мирне володіння майном, оскільки було в загальних інтересах, у тому числі і самого позивача.
Таким чином, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі № 816/1247/16 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задоволено, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 скасовано та ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
