ДПСУ розповідає, що судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій; про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального.
Верховний Суд засвідчив, що позивач за власні кошти придбав пальне (підакцизний товар) у постачальника і за умовами договору став його власником. Незалежно від того, що пальне було доставлене за юридичною адресою іншого набувача товару, позивач залишався власником (зберігачем, розпорядником) пального до моменту його реалізації іншому набувачу.
Колегією суддів сформульовано такий правовий висновок: суб'єкт господарювання, який здійснив операції з реалізації (передачі, відпуску, відвантаження) підакцизних товарів (продукції), які перелічені в пп. 14.1.212 ПКУ, зокрема будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів комісії зобов'язаний, відповідно до вимог пп. 212.3.4 ПКУ, зареєструватись як платник акцизного податку. При цьому платники акцизного податку (у розумінні пп. 14.1.212 ПКУ), які реалізують пальне (і комітент, і комісіонер), мають бути зареєстровані в контролюючих органах як платники акцизного податку, зокрема у суб'єкта підприємницької діяльності, який передав пальне за посередницьким договором (на виконання договору комісії) іншому суб'єкту господарювання – комітенту, виник обов'язок щодо отримання ліцензії на право такої діяльності.
Отже, Касаційним адміністративним судом у складі колегії суддів Верховного Суду від 26.10.2023 у справі №420/11327/21 касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 залишено без змін.
