• Посилання скопійовано

Як дізнатися, що контрагент-нерезидент ліквідований: судова практика

За даними ДПС компанію-контрагента було ліквідовано, тож наступні операції за ЗЕД-контрактом з ним є безтоварними. ВС вважає, що інформацію про ліквідацію має бути підтверджено виключно офіційними органами держави нерезидента

Як дізнатися, що контрагент-нерезидент ліквідований: судова практика

Коментар до Постанови ВС у справі від 26.10.2023 №803/919/16

Висновки податкових органів про безтоварність операції за договорами між українськими контрагентами давно не викликають здивування. А ось як бути в ситуації, коли податкові органи вказують на безтоварність операції з іноземним контрагентом ? Чи потрібно збирати так зване «бізнес-досьє» на іноземних партнерів та перевіряти їх на рівні з українськими?

Коментоване нами судове рішення нас зацікавило насамперед тим, що події, які відбулися з іноземною компанією, дуже схожі на ті, з якими стикаються українські госпсуб’єкти під час перевірок реальності госпоперацій між ними.

Зміст справ:

  1. щодо одного з контрагентів іноземної компанії «ZB LLP» відкрито кримінальне провадження, у якому розслідуються факти виготовлення та надходження документів від імені вказаної компанії з електронної адреси, розташованої на території України. Під час досудового розслідування, зокрема, встановлено, що компанія «ZB LLP» здійснювала свою діяльність без мети настання реальних наслідків господарських операцій, а отже, всі первинні документи, видані та підписані від імені цієї компанії, не створюють юридичних наслідків (саме ця інформація була процитована у судовому рішенні!),
  2. у листі МЗС України від 24.02.2015 №630/17-200-490 «Щодо перевірки Компанії «ZB LLP» зазначено про ліквідацію цієї компанії з 15.07.2014, а також про внесення 30.09.2014 до реєстру нової компанії з ідентичною назвою «ZB LLP»,
  3. отже, на думку органу ДПС, з 15.07.2014 компанія була ліквідована за рішенням реєстратора (а не за самостійним рішенням учасників компанії), компанія недіюча, відсутній факт подання податкової звітності з 31.12.2012, відсутні діючі рахунки та активи в останньої.
  4. водночас, за інформацією від самої компанія «ZB LLP», вона не була ліквідована, а лише змінила реєстраційну адресу в межах однієї країни – Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії: з Англії на Шотландію. Відповідне підтверджується копією протоколу зборів партнерів Компанії «ZB LLP» від 14.07.2014 про зміну реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни, а також інформацією про діючу компанію «ZB LLP» з адресою розташування в Шотландії, викладеною на офіційному сайті Великобританії – Companies House.

Вказане вище відіграло свою важливу роль у призначенні невиїзної документальної перевірки ДП «В» з питань дотримання вимог податкового законодавства, у т. ч. при взаємовідносинах з компанією «ZB LLP» щодо укладених ЗЕД-контрактів за період 2014 – 2015 рр.

В акті перевірки податківці вказували на те, що, за інформацією офіційного інтернет-сайту компетентного органу Великобританії, фірму «ZB LLP» було ліквідовано з 15.07.2014, що також підтверджує лист МЗС від 24.02.2015. Тому, на переконання контролюючого органу, кошти в сумі 1,3 млн доларів США, що надійшли від вказаної фірми-нерезидента в рахунок оплати за поставлений товар у період з 15.07.2014 по 31.03.2015, не можуть бути зараховані як оплата за поставлений товар відповідно до ЗЕД-контракту від 05.01.2014 №ZB-BB-1.

Але ж яка це безтоварна операція, якщо товар був поставлений? На думку податківців, відповідно до митних декларацій ДП «В» відвантажило товар невідомому нерезиденту. Ну тобто навіть якщо в митних деклараціях було зазначено назву нерезидента-покупця, такий покупець на той момент вже був ліквідований, а отже, хто насправді отримав цей товар, невідомо. 

Крім того, сума кредиторської заборгованості (за отриманою від нерезидента передоплатою) не може бути в подальшому стягнутою та підпадає під визначення безнадійної заборгованості. Вказані обставини, на думку податкового органу, свідчать про заниження ДП «В» доходів на загальну суму такої передоплати. 

А оскільки податківці вирішили, що платив один нерезидент, а товар отримав якийсь невідомий інший, то додали до акта перевірки ще й порушення граничних термінів розрахунків в іноземній валюті за такий відвантажений товар. Словом, все до купи.  

І це попри те, що на підтвердження реальності вказаних вище господарських операцій, крім копій ВМД та рахунків-фактур, ДП «В» додатково надало копії карантинних сертифікатів, специфікацій-накладних на відправлення товару та транспортних накладних на його перевезення залізничним транспортом.

 

ВС: офіційні докази ліквідації компанії-нерезидента відсутні!

Загалом не лише ВС, а й суди попередніх інстанцій були одностайні у своїх висновках та оцінці доказів:

  1. щодо протоколу зборів партнерів Компанії «ZB LLP» від 14.07.2014, як з’ясували суди, його оригіналу не було ані в учасників справи (у ДП «В» та податкового органу під час перевірки та складання акта), ані у МЗС (на момент складання відповіді на звернення від органу ДПС),
  2. викладена у листі МЗС України від 24.02.2015 №630/17-200-490 інформація базується виключно на отриманих від Посольства України у Сполученому Королівстві витягах з реєстрів компаній. Жодних інших офіційних доказів (зокрема, від уповноважених фіскальних органів Великої Британії), які б свідчили про ліквідацію компанії «ZB LLP», можливу фіктивність її господарської діяльності чи ухилення від сплати податків суду не надано,
  3. досліджені судом первинні документи повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій за ЗЕД-контрактом щодо постачання товару протягом 2014 – 2015 рр.

До того ж ЗЕД-контрактом було передбачено, що платіж за поставлену партію товару (100% передоплата) здійснюється в доларах США шляхом банківського перерахунку на валютний рахунок продавця і всі витрати і збори щодо здійснення перерахунку валюти, пов’язані з виконанням цього контракту, оплачує продавець. Постачання товару здійснюється залізничним транспортом, а відвантаження товару - також продавцем на умовах СРТ-Одеса за відповідними реквізитами. 

Про правомірність взаємовідносин із компанією «ZB LLP» свідчить і те, що після 15.07.2014 цю компанію обслуговували іноземні банки, а митні органи України після виконання усіх належних митних процедур здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України. 

Державна митна служба України без жодних заперечень здійснювала митне оформлення вантажів для компанії «ZB LLP» як до, так і після 15.07.2014.

Тому висновки податкового органу про реалізацію ДП «В» товару не компанії «ZB LLP», а невідомому нерезиденту під час розгляду справи в суді не були підтверджені. 

Щодо кримінального провадження, то суд також врахував лист слідчого відділення ГУНП, в якому зазначено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває уже понад сім років, а підозра службовим особам ані ДП «В», ані інших контрагентів компанії «ZB LLP» щодо вчинення злочинів за ч. 1 ст. 212 ККУ не повідомлялась.

 

Висновки

На сьогодні українському бізнесу варто розуміти, що, спрямувавши свій погляд за межі України, у т.ч. у Європу, не можна ігнорувати можливі організаційно-правові зміни іноземних контрагентів. Та й перевіряти потенційних та діючих контрагентів, у тому числі й нерезидентів, зайвим не буде – хто попереджений, той озброєний.

Як показує коментоване нами рішення, підхід судів та їхня оцінка первинних документів не відрізняється від інших подібних спорів в судах українського бізнесу з податковими органами. Зокрема, йдеться про необхідність для госпсуб’єкта під час вибору контрагента діяти з належною обачністю та розумними заходами пересвідчитись у достовірності первинних документів, на підставі яких формуються показники бухгалтерського та податкового обліку за конкретною госпоперацією. 

Тож у разі змін місцезнаходження чи інших даних щодо нерезидента, які можуть безпосередньо впливати на оформлення первинних документів, варто наперед отримувати офіційну інформацію про такі зміни та підтвердження від офіційних органів про реєстрацію/підтвердження таких змін (за можливості). Про таку необхідність має бути попереджений і сам контрагент-нерезидент. Зокрема, в умовах договору варто прописати обов’язок нерезидента повідомляти про подібні зміни заздалегідь або так швидко, як це буде можливо. Тобто таку інформацію, як й у випадках між українськими контрагентами, треба збирати ретельно і мати одразу. Інакше потім доведеться або вносити зміни до вже готових документів та (можливо) самого договору, або ж отримувати такі судові спори. 

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Судова практика

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Судова практика»