Коротко нагадаємо про мобілізаційну підготовку та виконання керівниками своїх обов’язків щодо мобілізації працівників під час воєнного стану.
Так, згідно з абзацом 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підприємства, установи і організації зобов’язані забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, у порядку, визначеному ч. 3 – 5 ст. 22 цього Закону, на збірні пункти та до військових частин.
Згідно з п. 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, у разі отримання розпоряджень районних (міських) ТЦК та СП (дод. 13, для призовників – дод. 17 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою КМУ від 21.03.2002 №352) щодо оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) ТЦК та СП, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов’язані:
- видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) ТЦК та СП, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки у визначені ним строки, та надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного районного (міського) ТЦК та СП, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки;
- вручити призовникам, військовозобов’язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) ТЦК та СП, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки (за наявністю);
- письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідні районні (міські) ТЦК та СП, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки про осіб з числа призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
- забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов’язаних та резервістів до відповідного районного (міського) ТЦК та СП, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки.
Розглянемо окремі ситуації, як керівники підприємств, органи місцевого самоврядування виконували наведені у п. 47 Порядку №187 вимоги та які помилки при цьому робили.
Ситуація 1. Керівником не забезпечено прибуття працівників до військкомату.
У справі №279/5853/23, районним ТЦК та СП було видано розпорядження директору ТОВ щодо: видачі наказу про оповіщення військовозобов’язаних у кількості 5-ти осіб про їх виклик до ТЦК та СП на 09:00 04 серпня 2023 року для уточнення облікових даних, за потреби – проходження медичної комісії з подальшим відбором кандидатів для проходження військової служби у складі ЗСУ, забезпечення здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям військовозобов’язаних до районного ТЦК та СП. У разі неможливості забезпечити своєчасне прибуття військовозобов’язаних з поважних причин необхідно надати підтвердні документи. Результати виконання розпорядження, копію наказу та списків оповіщених працівників з їхніми підписами, поясненнями працівників у разі їх відмови, неявки без поважних причин надати до ТЦК та СП.
Директор ТОВ виконав розпорядження ТЦ та СП:
- видав наказ №01/08 «Про оповіщення військовозобов’язаних працівників щодо прибуття за викликом до ___ »;
- наказ було доведено до відома військовозобов’язаних працівників ТОВ під особистий підпис;
- листом повідомив районний ТЦК та СП щодо виконання його розпорядження, де зазначив, що працівників оповіщено, але троє осіб перебувають на маршрутах з перевезення пасажирів (додав копії підтвердних дорожніх листів).
Фактично з оповіщених п’яти працівників ТОВ до РТЦК та СП прибуло лише двоє.
Порушення: на думку ТЦК та СП, директор ТОВ не виконав їхнє розпорядження у частині забезпечення прибуття військовозобов’язаних (працівників) підприємства, тобто директор не видав (або не надав до РТЦК та СП) наказ про увільнення працівників від роботи на дату прибуття до ТЦК. Тож виніс постанову за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 5 100,00 грн.
Позиція суду: директор ТОВ не виконав вимоги розпорядження ТЦК у повному обсязі. Проте фізично забезпечити прибуття працівників до військкомату роботодавець не зобов’язаний. Жодним нормативно-правовим актом з питань мобілізації та мобілізаційної підготовки не врегульовано механізм та спосіб забезпечення керівниками своєчасного прибуття працівників до ТЦК. Тому наведене формулювання у постанові про адмінправопорушення є надуманим та незаконним.
Ситуація 2. Не подано письмове повідомлення про виконання розпорядження ТЦК.
У справі №242/2060/23, розпорядженням районного ТЦК та СП відокремленому підрозділу ДП з метою уточнення військово-облікових даних та проходження медичного огляду вказано про оповіщення працівників, які перебувають на військовому обліку підприємства. Наказом ВП ДП працівників, які вказані у розпорядженні, відсторонено від виконання трудових обов’язків на дату, вказану у розпорядженні; інспектору з кадрів наказано здійснити оповіщення цих працівників.
Порушення: ВП ДП не подав до ТЦК та СП відомості щодо письмового повідомлення про виконання отриманого розпорядження. Водночас гендиректором надано листа до ТЦК та СП щодо бронювання працівників.
Позиція суду: подання листа про бронювання працівників не свідчить про виконання саме ВП ДП отриманого розпорядження, про що має бути окреме повідомлення до ТЦК. Адмінштраф є правомірним.
Ситуація 3. Відсутні повноваження старости щодо ведення військового обліку.
У постанові про адмінправопорушення (справа №717/46/24) зазначено, що перебуваючі на посаді старости старостинського округу сільської ради та згідно з рішенням сільського голови від 28.01.2021 на неї покладено обов’язок ведення військового обліку на території старостинського округу.
Порушення: староста проводила оповіщення громадян згідно зі списком, доданим до розпорядження РТЦК та СП, без вручення під особистий підпис повісток та не забезпечила контроль за прибуттям військовозобов’язаних, тобто вчинила адмінправопорушення за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП.
Позиція суду: суд вважає, що розпорядження сільського голови від 28.01.2021 про покладання обов’язків про ведення військового обліку на території старостинського округу на старосту не є рішенням виконавчого органу сільської ради, яким її уповноважено на виконання п. 32 Порядку №1487 з ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. ТК та СП не уточнило, кому саме із громадян зі списку ТЦК не було вручено повістки. Адмінштраф скасували, адмінсправу спрямували до ТЦК на новий розгляд.
Ситуація 4. Наказ про оповіщення працівників не доведений до відома під розписку.
У справі №159/7485/23, керівник ПП видав наказ «Про оповіщення працівників щодо виклику до військового комісаріату».
Порушення: однак до відома одного із працівників наказ під розписку не був доведений. На працівника складено постанову та його притягнено до адмінвідповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Позиція суду: працівник зазначив, що оскільки він не отримував повідомлень про виклик до Ковельського РТЦК та СП, то вважається таким, що не був повідомлений належним чином про дату та час прибуття до цього органу, а тому не з’явився на визначену дату. Суд підтримав таку позицію та вказав, що працівник не прибув у визначені дату та час з поважних причин. Адмінштраф скасував.
Що має знати особа, яка притягується до адмінвідповідальності?
В одній з наведених вище ситуацій (справа №279/5853/23) керівник ТОВ зауважив, що представники ТЦК та СП, завітавши на підприємство, повідомили про необхідність з’явитися до ТЦК 18.08.2023 на розгляд справи про адмінправопорушення.
У цей самий день він прибув до ТЦК з проханням перенести розгляд справи про адмінправопорушення на іншу дату, оскільки юрист підприємства перебував у відпустці, а він хотів скористатися своїм правом на правову допомогу.
Однак, ігноруючи його право, працівник ТЦК одразу запропонував отримати копію оскаржуваної постанови. При цьому не було досліджено протокол про адмінправопорушення, не відбиралися будь-які пояснення та керівнику не роз’яснювався зміст самої постанови.
Суд наголосив, що, враховуючи приписи ст. 268 КУпАП провадження у справі про адмінправопорушення:
- розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу,
- про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи,
- у процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Обов’язок доказування зазначених обставин несе уповноважена посадова особа.
Натомість у протоколі про адмінправопорушення міститься відмітка про те, що від отримання копії протоколу керівник ТОВ відмовився. У подальшому ні копія протоколу, ні повідомлення про дату та час розгляду справи не надсилались.
Клопотання керівника ТОВ про перенесення розгляду не було взято до уваги. Докази на підтвердження того, що керівник подав вказане клопотання до ТЦК після розгляду справи, є голослівними та не підтверджені достовірними доказами, незважаючи на те, що приміщення ТЦК є об’єктом з пропускним режимом (до речі, мають фіксуватися дата та час прибуття особи на розгляд адмінсправи. – Ред).
За таких обставин суд вважає, що посадовими особами районного ТЦК та СП не було дотримано процедуру притягнення керівника ТОВ до адмінвідповідальності, внаслідок чого останній був позбавлений прав: бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, що є суттєвим порушенням.
Недотримання процедурних приписів КУпАП є підставою для скасування постанови у справі про адмінправопорушення.
