Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – позиція Верховного Суду у справі старшого касира супермаркету, яка здійснила повернення коштів за товари, що були продані клієнтам цього супермаркету.
Про відсутність зловживання службовим становищем старшим касиром супермаркету свідчить той факт, що хоча посадовою інструкцією особи передбачено здійснення такої організаційно-розпорядчої функції, як контроль за проведенням касових операцій, проте, оформлюючи фіктивне повернення раніше проданих товарів, які не рахувались як повернуті, з метою привласнення коштів від такої дії, старший касир діяла самостійно, і жодних вказівок підлеглим їй касирам не давала. На цьому акцентував увагу Касаційний кримінальний суд у постанові від 30.01.2024 у справі №753/10540/22.
Обставини справи
Особу визнано винуватою у вчиненні низки аналогічних за змістом кримінальних правопорушень, вчинених нею 19, 24, 25 та 26.07.2022, а саме в тому, що вона, обіймаючи посаду старшого касира торговельного залу супермаркету, будучи матеріально відповідальною особою, в умовах воєнного стану здійснила повернення коштів за товари, які були продані клієнтам цього супермаркету та на час здійснення обвинуваченою вказаних дій не перебували в наявності супермаркету, в результаті чого привласнила ці кошти і розпорядилася ними на власний розсуд, чим заподіяла супермаркету матеріальну шкоду на загальну суму 3 841,90 грн.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
Місцевий суд визнав винуватою і засудив особу за ч. 4 ст. 191 КК. На підставі ст. 75 КК звільнив особу від відбування основного покарання з випробуванням.
Апеляційний суд змінив цей вирок, виключивши з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, висновки місцевого суду про вчинення особою привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
У касаційній скарзі прокурор стверджує, що апеляційний суд безпідставно виключив із формулювання, визнаного доведеним, таку ознаку, як привласнення майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, оскільки остання була наділена організаційно-розпорядчими функціями.
Позиція ККС Верховного Суду
Верховний Суд залишив без зміни ухвалу апеляційного суду. На обґрунтування позиції ККС констатує, що обвинувачена як старший касир могла здійснювати певні організаційно-розпорядчі функції, які визначені посадовою інструкцією старшого касира. Проте під час вчинення інкримінованих їх дій засуджена своїх організаційно-розпорядчих функцій не використовувала. Адже повертання коштів за товари, фактично продані клієнтам, остання здійснювала самостійно, вказівок підлеглим їй касирам не давала.
Судами попередніх інстанцій було проаналізовано низку документів щодо працевлаштування обвинуваченої та визначення її посадових обов'язків, зокрема наказ, на підставі якого особу було прийнято на посаду касира торговельного залу супермаркету; наказ, яким особу переведено на посаду старшого касира супермаркету; договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладений між супермаркетом та обвинуваченою, та підписка матеріально відповідальної особи, відповідно до яких засуджена бере на себе повну матеріальну відповідальність за збереження (схоронність) довіреного товариством майна та інших цінностей, ознайомлена з правилами роботи і зобов'язується у повному обсязі виконувати всі встановлені правила щодо приймання, збереження та видачі товарно-матеріальних цінностей та коштів, а також дотримуватись порядку та строків подання звітності.
У розумінні вимог кримінального закону організаційно-розпорядчими є обов'язки здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях. ККС звертає увагу на те, що обмежений доводами касаційної скарги прокурора, тож констатує, що попри твердження у касаційній скарзі прокурора про те, що суди попередніх інстанцій безпідставно виключили із формулювання, визнаного доведеним, таку ознаку, як привласнення майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, оскільки останню було наділено організаційно-розпорядчими функціями, ККС відхиляє.
