ДПСУ розповідає, що судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з акцизного податку на спирт на суму 524,9 млн гривень.
Колегія суддів погоджується з висновками судів, що Податковий кодекс України передбачає будь-яку передачу з акцизного складу (як і відбулося у випадку цього платника) для промислової переробки, у т. ч. без переходу права власності, як реалізацію підакцизного товару, що, своєю чергою, є об'єктом оподаткування за правилом пп. 213.1.2 ПКУ.
Оскільки «отримання» є складовою частиною (наслідком) операції фізичної передачі спирту, суди дійшли обґрунтованого висновку, що податковий орган цілком аргументовано вважав, що й отримання спирту підрозділом від акцизного складу в межах одного підприємства має обов'язковою умовою внесення цього підприємства до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини задля застосування ставки податку 0 грн за 1 л.
Суд касаційної інстанції висновує, що з 17.06.2022 закріплено таку обов'язкову умову для використання пільги, встановленої, зокрема, пп. «д» пп. 229.1.1 ПКУ, як внесення суб'єкта господарювання до Електронного реєстру. Така вимога є обов'язковою й для суб'єктів господарювання, які здійснюють передачу в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу.
Отже, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 11.04.2024 у справі №440/907/23 касаційну позивача залишено без задоволення; рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 залишено без змін.
