«Судова влада України» розповідає, що аграрна розписка не є додатком до договору поставки й не залежить від його виконання, а є специфічним видом правочину, що встановлює безумовне зобов’язання боржника сплатити грошову суму, що забезпечене заставою майбутнього врожаю. При оформленні та видачі аграрної розписки наявність зустрічного зобов’язання потібна виключно для підтвердження статусу кредитора та можливості видачі аграрної розписки і не є підставою для її недійсності.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Предметом спору в цій справі була аграрна розписка, видана скаржником на забезпечення виконання його договірних зобов’язань перед відповідачем.
Звертаючись із позовом, ТОВ просило визнати аграрну розписку недійсною з мотивів її невідповідності нормам Закону України «Про аграрні розписки», ПКУ; відсутності відомостей і доказів, що відповідач (сільськогосподарський товаровиробник) здійснив постачання товару як зустрічне зобов’язання.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій установили, що аграрну розписку було видано скаржником (покупцем) на виконання зобов’язання за договорами постачання, та дійшли висновку про погодження сторонами всіх необхідних умов спірної аграрної розписки, дотримання порядку її оформлення та зазначення всіх реквізитів, передбачених нормами Закону України «Про аграрні розписки».
КГС ВС, залишаючи рішення судів у силі, зазначив, що наявність відповідних зобов’язальних відносин, які слугували підставою для видачі аграрної розписки, встановлено судами. Спірну аграрну розписку видано самим скаржником, який також визначив суму безумовного грошового зобов’язання за нею та забезпечив зобов’язання заставою майбутнього врожаю. А відсутність у розписці посилань на зустрічне зобов’язання не є підставою для визнання її недійсною, оскільки Закон України «Про аграрні розписки» цього не вимагає.
Постанова КГС ВС від 4 лютого 2025 року у справі №911/103/24.