Коментар до Постанови ВС від 25.02.2025 у справі №400/10114/23
На офіційному сайті Ради бізнес-омбудсмена (далі – РБО) буквально рік тому було розміщено інформацію про те, як РБО допомогла київській компанії повернути до реєстраційного ліміту платника ПДВ суму майже 1,9 млн грн, на яку ліміт СЕА був зменшений через анулювання реєстрації платником ПДВ. Як цього вдалося досягнути?
Ситуація із практики
Ця ситуація почалася ще у 2021 році: реєстрацію платником ПДВ було анульовано ще у 2019 році. Компанія звернулася до РБО за допомогою, оскільки суд скасував рішення ДПС про анулювання реєстрації платником ПДВ.
Тобто своїми силами і шляхом боротьби протягом тривалого часу компанія самостійно домоглася того, аби податкова повернула її до реєстру платників ПДВ.
А ось щодо реєстраційного ліміту, – то податківці продовжували тримати оборону. Тобто ніяк його не відновлювали. І йшлося про чималу суму! Податківці виправдовувалися тим, що для цього в них немає «необхідного програмного забезпечення». Чи справді це так?
Як повертали реєстраційний ліміт
Опрацювавши скаргу київської компанії, Рада підтримала позицію скаржника та провела офіційну комунікацію з Державною податковою службою. Більше десяти разів Рада обговорювала питання з ДПС у форматі Експертної групи, а також провела декілька робочих зустрічей за участі платника.
Закон про вказану ситуацію говорить доволі чітко.
Згідно з нормами Податкового кодексу у разі скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ сума реєстраційного ліміту підлягає перерахунку протягом трьох робочих днів за днем винесення рішення про поновлення статусу платника ПДВ у системі.
Однак, як виявилося, протягом тривалого часу (вже скільки існує СЕА ПДВ?) у ДПС були відсутні інструменти реалізувати цю дію технічно. Вирішення практичної сторони цього питання затягнулося майже на три роки.
Примітно, що Рада видавала Міністерству фінансів та ДПС рекомендації організувати технічне оновлення показників у СЕА ПДВ ще у системному звіті «Адміністрування податків, які сплачує бізнес» (2020). Але лише у жовтні 2023 року відбулось довгоочікуване зрушення. Під кінець 2023 року ДПС імплементувала технічні рішення, що дозволили поновити усі показники платника в СЕА ПДВ.
Завдяки цьому РБО оголосила, що ця справа була успішно закрита.
Проте це не остання битва!
Адже Рада отримала уже нові скарги, де для поновлення втрачених показників у СЕА ПДВ внаслідок аналогічної ситуації ДПС планує застосовувати алгоритми, розроблені під час опрацювання вказаної скарги.
Незважаючи на те, що технічний механізм повернення реєстраційного ліміту станом на дату скасування реєстрації платником ПДВ за рішенням податкового органу вже існує, органи ДПС і досі в судах обстоюють позицію відсутності відповідного законодавчого врегулювання.
Прикладом цього є коментована справа: в ній ГУ ДПС посилається на те, що чинними нормами ПК України не передбачено відновлення закритого рахунку платника податків в СЕА після скасування реєстрації такого суб`єкта господарювання платником ПДВ та поновлення в облікових даних платника податку суми ПДВ за отриманими податковими накладними. При цьому за загальним правилом, визначеним статтею 43 ПКУ, з урахуванням положень пункту 200-1.8 ПК України, кошти обліковуються в інтегрованій картці платника податку, що анулювався як платник ПДВ, та враховуються в рахунок погашення заборгованості з податку, а за її відсутності обліковуються в інтегрованій картці платника податку як зайво зараховані кошти і можуть бути повернуті платнику на його рахунок відповідно до статті 43 ПК України.
Наголошує ГУ ДПСУ й на тому, що підставою для внесення до Реєстру відомостей щодо скасування анулювання реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, у зв’язку з чим позовна вимога Товариства про зобов’язання ДПС вчинити відповідні дії спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час звернення до суду і розгляду справи не були порушені, відповідно така вимога є заявленою передчасно.
Тож давайте розглянемо цю ситуацію докладно і згадаємо, що насправді каже ПКУ. А наприкінці підсумуємо два шляхи, завдяки яким можна пришвидшити відновлення реєстраційного ліміту.
Скасування ПДВ та наслідки для платника
ТОВ звернулося з позовом до суду та просило визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС області про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов’язати ДПСУ поновити дію реєстрації платника ПДВ датою анулювання зі збереженням показників в СЕА ПДВ.
ТОВ вказує на те, що з 24.02.2022 по березень 2023 року перебувало у простої, що підтверджується наказом про оголошення простою під час воєнного стану, діяльність ТОВ була частково зупинена у зв’язку з військовою агресією, відсутністю працівників та постійною небезпекою для життя. А подання останнім декларацій зі сплати ПДВ з нульовими показниками відбулося не внаслідок пасивної поведінки платника ПДВ щодо ведення госпдіяльності, а внаслідок неможливості її ведення через форс-мажорні обставини в країні (карантинні обмеження та воєнний стан), тобто через незалежні від ТОВ обставини.
Цікаво, що суди першої та апеляційної інстанцій мали цілком протилежні висновки.
Перша з посиланням на приписи пп. «г» п. 184.1 ст.184 ПКУ вважає, що обов’язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є нездійснення платником податків госпдіяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою неподання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями. Тобто в цьому випадку повинна мати місце пасивна поведінка суб’єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності. І наявність форс-мажору вказує на незалежні від ТОВ причини відсутності госпоперацій (не госпдіяльності), що є достатньою підставою для скасування рішення та відновлення показників СЕА ПДВ.
Апеляційна інстанція звернула увагу на приписи пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, який застосовується з 27.05.2022, щодо неможливості виконання своїх податкових зобов’язань та дійшла висновку, що оскільки платник ПДВ не скористався Порядком №225, не отримав відповідного рішення від податкового органу та продовжував протягом цього періоду подавати декларації з ПДВ з нульовими показниками, анулювання реєстрації платника ПДВ є цілком законним.
Втім, питання відновлення показників СЕА ПДВ все ж таки постало, але вже в касаційній інстанції. ВС нагадав про численну судову практику, а ми, зі свого боку, –варіанти виконання судового рішення.
Адже ВС зауважив, що не є спірним питання щодо правомірності лише самого рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ.
ТОВ наполягає на тому, що само по собі скасування цього рішення у судовому порядку не відновлює його права та інтереси, які були порушенні внаслідок його прийняття. З чим ми цілком погоджуємось.
Втім, спочатку варто з’ясувати питання застосування приписів пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ та пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПКУ.
ПН в ЄРПН, воєнний стан та «пасивна» поведінка ТОВ
Тут, до речі, варто нагадати, що анулювання реєстрації платника ПДВ за умови, що не декларувались ПЗ, проте формувались ПК з ПДВ – давно забута судова практика, про яку наразі згадали суди.
Адже рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування ПЗ чи ПК у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців.
Відповідно до пункту 5.6 Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи – платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов’язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати ПДВ відповідно до законодавства.
У коментованій нами справі ТОВ з червня 2022 року по лютий 2023 року не подавало декларації з ПДВ. А за березень – травень 2023 року декларації з ПДВ подало з нульовими показниками.
Окрім того, так, дійсно, ТОВ не зверталося до контролюючого органу із заявою щодо неможливості виконання податкових обов’язків за правилами пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Водночас у зв’язку із запровадженням на всій території України воєнного стану директор ТОВ видав наказ від 24.02.2022, яким оголошено простій не з вини працівників.
Водночас у період березень – травень 2023 року окремі підприємства у зв’язку з придбанням товарів виписували на адресу ТОВ податкові накладні, чим підтверджується наявність постачання/придбання товарів, що були здійснені з метою формування ПЗ/ПК.
Увага! Жодних сертифікатів ТПП товариство не отримувало та до суду не подавало. Але суди визнали, що повідомлені платником суду обставини є загальновідомими і додатковому доведенню не підлягають. Отже, слід зважати на ту обставину, що ТОВ у зв’язку із запровадженням на всій території України воєнного стану було позбавлене можливості вплинути на податкові показники на своєму рахунку в СЕА ПДВ та на формування своїх подальших ПЗ/ПК. Це доводить і розташування офісу та об’єктів здійснення діяльності підприємства на території, де проводяться активні бойові дії.
Отже, у період з лютого 2022 року відсутня як пасивна поведінка платника щодо ведення своєї госпдіяльності, так і підтверджується здійснення платником діяльності починаючи з березня 2023 року, що вказує на незаконність анулювання реєстрації платником ПДВ.
Судова практика щодо відновлення СЕА ПДВ не змінилась
ВС наголошує, що питання скасування рішень про анулювання платника ПДВ та її відновлення із збереженням показників СЕА ПДВ було предметом неодноразового правового аналізу Верховним Судом.
Так, зокрема, відповідно до останньої судової практики, а саме: висновків ВС у справі №640/18588/19 (постанова від 26.06.2024) – за загальним правилом скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ у судовому порядку має наслідком відсутність будь-яких правових наслідків останнього та виникнення саме у контролюючого органу обов’язку із повернення платника податку у первинне правове становище, що охоплює собою не тільки вчинення дій із поновлення реєстрації госпсуб’єкта як платника ПДВ, але у тому числі і відновлення даних рахунку в СЕА ПДВ з поверненням на рахунок коштів. Такі дії повинні бути вчинені контролюючим органом самостійно за наслідками отримання судового рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, без окремого звернення платника податків.
ВС також вказав, що судові інстанції дійшли правильного висновку, що на виконання судового рішення щодо скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний самостійно вчинити дії із повернення платника податків у становище, що існувало до винесення протиправного акта індивідуальної дії, що включає в себе:
- поновлення реєстрації суб’єкта господарювання як платника ПДВ; поновлення (або відкриття нового) електронного рахунка в СЕА ПДВ;
- відображення на такому рахунку реєстраційної суми (УНакл), яка має бути перерахована за формулою, наведеною в п. 200-1.3 ст. 201-1 ПКУ, з урахуванням обставин використання наданого платнику податків права із повернення з бюджету коштів, що перевищують суму узгоджених ПЗ, та наявності підстав для сплати узгоджених ПЗ.
Як відновити реєстраційний ліміт – пам’ятка для платника ПДВ!
На сьогодні існують два дієві способи у найкоротші строки (у середньому до трьох-чотирьох місяців) вплинути на виконання судового рішення, зокрема:
- звернутись до Ради бізнес-омбудсмена та дійти згоди з податковими органами щодо поновлення показників СЕА ПДВ;
- якщо податкові органи вказують на неможливість виконання судового рішення, звернутись із заявою до суду першої інстанції, який приймав рішення на користь платника ПДВ, про контроль за виконанням судового рішення (ст. 381-1 – 383 КАС України). В межах розгляду такої заяви суд вимагає подання звіту про виконання судового рішення. Якщо рішення не виконане, то на керівника суб’єкта владних повноважень накладається штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 2025 рік штраф сягатиме від 60 560 грн до 121 120 грн.