Коментар до Постанови ВС від 17.07.2024 у справі №914/452/23
Відповідно до ст. 30 Закону про ТОВ/ТДВ загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства. Це стосується, зокрема, й обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу. Тобто як у справі, яку ми розглядатимемо, – призначення керівника ТОВ.
Враховуючи приписи ч. 3 ст. 99 ЦКУ, повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Але подекуди звільнення, навіть сама його процедура, стають причинами спорів.
Зміст справи
У коментованій нами справі роботодавець (ТОВ) вважає, що передбачена п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП підстава розірвання трудового договору не передбачає:
- необхідності попереднього повідомлення керівника про звільнення,
- з’ясування вини керівника у порушеннях, за які його звільняють,
- доцільності та причини звільнення, врахування попередньої роботи та інших позитивних результатів діяльності керівника.
При цьому роботодавець посилається на постанову ВС від 09.12.2020 у справі №487/2178/19.
Таким чином, на думку ТОВ, інвесторам (власникам) господарських товариств надано право звільняти посадових осіб без зазначення причин та узгодження в цьому контексті норм трудового й господарського законодавства.
Натомість сам звільнений керівник вказує на порушення як його інтересів, так й інтересів самого ТОВ і його інвесторів.
Всі були зацікавлені у тому, щоб ТОВ мало компетентного керівника, який діяв би в його інтересах. Звільнення старого керівника та призначення нового у незаконний спосіб ставить під сумнів добросовісність дій як ТОВ і його учасників, так і новопризначеного директора.
А якщо водночас відбуваються зміни в організації діяльності, сумніви у причинах такого звільнення посилюються. Так, прийняте рішення про зміну місцезнаходження товариства без переміщення матеріально-технічної бази може негативно вплинути на статутну діяльність ТОВ, яке здійснює експорт зерна за сприяння ООН.
Приймаючи від імені учасника товариства рішення про припинення повноважень директора, Компанія «М» як представник іноземного учасника ТОВ (за безвідкличною довіреністю), який володіє 90% статутного капіталу ТОВ, діяла не в межах повноважень, передбачених Корпоративним договором, та порушуючи положення Закону про ТОВ/ТДВ.
Адже за Корпоративним договором право змінити директора ТОВ Компанія «М» має лише у разі підтвердження невиконання ТОВ зобов’язань за кредитним договором щодо основної суми кредиту та/або процентів. Чого в цій ситуації не було!
Водночас умовами Корпоративного договору передбачено, що
1) питання ініціювання загальних зборів учасників для припинення повноважень комерційного директора Товариства та призначення нового відбувається у спосіб надіслання відповідного повідомлення про заміну директора (форму затверджено у Корпоративному договорі) кожному або будь-якому учаснику, з вимогами про забезпечення скликання загальних зборів щодо вказаного питання:
2) кожен з учасників зобов’язується забезпечити, щоб загальні збори учасників щодо питань, пов’язаних із заміною директора, були проведені протягом п’яти робочих днів з дати надання повідомлення про заміну директора.
Проте Компанія «М» не зверталася до керівника ТОВ з вимогою про скликання загальних зборів, а сама організувала такі збори, на яких і було прийняте рішення про зміну керівника. Таким чином, керівник дізнався про своє звільнення вже за фактом.
Якщо було порушення процедури звільнення, – як поновити керівника на посаді?
ВС вважає, що звертатись до суду та визнавати недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії в ЄДР (про заміну керівника) є належними способами захисту, які передбачені законом.
Саме лише визнання недійсним рішення загальних зборів не зумовить повного та ефективного поновлення права колишнього керівника – автоматичного поновлення на посаді (постанова ВС від 15.02.2023 у справі №910/8343/21).
У постанові від 02.02.2023 у справі №910/11872/21 ВС зазначив, що скасуванням рішення про зміну керівника релігійної організації останній фактично намагається захистити своє право на поновлення на роботі. Проте скасування рішення про звільнення позивача з посади президента організації не має наслідком його поновлення на посаді.
ВС також звертає увагу, що 01.06.2014 набрав чинності Закон від 13.05.2014 №1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», відповідно до пп. 1 п. 1 якого ч. 1 ст. 41 КЗпП доповнено пунктом 5: «припинення повноважень посадових осіб».
Згідно з пояснювальною запискою до проєкту вказаного Закону передбачення такої підстави розірвання трудового договору забезпечить «можливість розірвання трудового договору без наведення підстав при припиненні повноважень посадових осіб», а як компенсацію для захисту інтересів останніх – встановить мінімальний розмір вихідної допомоги у розмірі середньої заробітної плати за шість місяців.
Судова практика виходить з того, що спір про визнання незаконним звільнення (на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП), скасування рішення загальних зборів, поновлення на роботі та скасування реєстраційної дії – це трудовий спір, який не може бути поєднаний із вимогами про недійсність рішень загальних зборів та скасування реєстраційної дії щодо заміни керівника юрособи.
Якщо керівник не є учасником ТОВ, його присутність на загальних зборах не вимагається!
За змістом ч. 13 Закону про ТОВ/ТДВ повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов’язків. для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.01.2010 №1-рп/2010 дійшов висновку, що зміст положень ст. 99 ЦКУ треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу щодо виконання обов’язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі припинення повноважень посадових осіб.
Увага! Підставою для розірвання договору є рішення власника в особі його вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з прийняття/звільнення працівників. Припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення або запобігання негативного впливу на управлінську діяльність товариства. Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління (постанова Великої Палати ВС від 10.04.2019 у справі №510/456/17).
ВС наголошує, що, обіймаючи посаду керівника товариства, фізособа має усвідомлювати особливості правової природи та специфіку свого статусу як керівника юрособи, зокрема й можливість припинення його повноважень та звільнення у будь-який час за рішенням загальних зборів.
Керівник товариства у разі припинення своїх повноважень за рішенням загальних зборів не може скаржитись на наявність процедурних порушень, допущених при їх скликанні чи проведенні таких зборів.
Винятком є випадки, коли сторони безпосередньо обумовили застосування певних додаткових процедур звільнення директора у трудовому договорі (контракті) та/або якщо це прямо передбачено статутом, внутрішніми (локальними) документами товариства (наприклад, право директора надати пояснення загальним зборам).
Отже, керівник, який не є учасником ТОВ, не може посилатися на процедурні порушення, обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів тим, що його на цих загальних зборах не було. До того ж у коментованій справі інші спеціальні умови статуту/трудового договору (контракту), які б свідчили про зворотне, відсутні.
А якщо керівник ТОВ є його учасником?
ВС відповідає на ще одне запитання: чи може керівник поновитися на посаді в разі оскарження рішення загальних зборів учасників, якщо він теж є учасником ТОВ, а його на цих зборах не було (наприклад, його на них не запросили)?
Своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.
Отже, учасник товариства може розпочати не тільки трудовий спір щодо поновлення на посаді керівника, а і звернутися з окремим позовом до суду, посилаючись на порушення своїх прав щодо управління товариством. Щодо останнього – ось тут вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії можуть бути ефективними способами захисту.
Водночас для визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів такого учасника товариства та з’ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного його повідомлення про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства (п. 45 постанови Великої Палати ВС від 22.10.2019 у справі №923/876/16).
Верховний Суд зазначає, що неповідомлення учасника господарського товариства саме по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.
Окрім того, у коментованій нами справі ВС звертається до правової позиції, викладеній у справі від 13.01.2023 року (п. 32, 33, 34) №918/531/22, а саме: «оскарження учасником товариства конкретного рішення загальних зборів, яким змінено керівника, не означає, що загальні збори товариства не можуть ухвалювати інших рішень протягом всього періоду розгляду судом такого спору. Якщо ухвалені загальними зборами рішення потребують реєстрації у ЄДР змін відомостей про юридичну особу, то суд не може забороняти вчиняти відповідні реєстраційні дії. Протилежний підхід означатиме блокування господарської діяльності товариства та надмірне втручання в його справи».
Від редакції.
Загалом ми погоджуємось з такими висновками ВС. Якщо керівник ТОВ/ТДВ є ще й учасником такого товариства, то звільнення його на загальних зборах, на які його навіть не запросили, – це, безумовно, порушення його прав.
Проте додамо від себе, що деякі учасники товариств нехтують своїм правом бути присутніми на загальних зборах особисто чи через свого представника, що в деяких випадках, дійсно, може паралізувати роботу юрособи. На нашу думку, учасник товариства бере участь не лише своїм внеском до статутного капіталу, а й має активно діяти при прийнятті управлінських рішень, що прямо віднесено до компетенції учасників Законом про ТОВ/ТДВ та статутом.
Тим паче, якщо йдеться про зміну керівника, доволі часто прийняття такого рішення не обмежується одним засіданням загальних зборів. У певних випадках спочатку приймається рішення про зміну керівника, що має наслідком підготовку до передання справ, а вже згодом відбувається фактичне звільнення керівника (із внесенням відповідних змін до ЄДР).
У такому разі учасники, які не згодні із заміною керівника, фактично мають можливість двічі висловити свій протест проти зміни керівництва товариства. Якщо ж вони проігнорували обидва засідання загальних зборів, то покликатись на процедурні порушення в суді такому несвідомому учаснику буде неможливо.