Нагадаємо, що відповідно до ст. 17 Закону №875 підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.
Кількість таких спеціальних робочих місць розраховується самостійно та має відповідати встановленому нормативу – 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а для штатної чисельності від 8 до 25 осіб – один працівник (ст. 19 Закону №875).
Отже, як і раніше, якщо у вас працює до 8 осіб, то обов’язок працевлаштувати особу з інвалідністю на підприємстві відсутній.
Реєстрацію у Фонді та звітність скасовано
Нагадаємо, що Законом №2682 скасовано реєстрацію у територіальних відділеннях Фонду та подання звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
Всю інформацію щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю та виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю від підприємств до Фонду надає ПФУ, а саме:
- про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону №875.
Судова практика щодо реєстрації у Фонді осіб з інвалідністю та сплати штрафу: у постанові від 31.08.2023 у справі №400/1681/20, ВС зауважив, що новостворені роботодавці та підприємства, установи, організації, у т.ч. підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, що використовують найману працю, в яких кількість працюючих, для яких це місце роботи є основним, збільшилася до восьми і більше осіб, мали реєструватись у відділенні Фонду до 1 лютого року, що настає за роком створення або збільшення кількості працюючих.
Втім, ВС наголосив, що закон не пов’язує сплату адміністративно-господарської санкції за непрацевлаштування осіб з інвалідністю з фактом реєстрації роботодавця у Фонді соцзахисту осіб з інвалідністю чи подання звітності. Правопорушенням є непрацевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, незалежно від того, чи зареєстрована особа у Фонді соцзахисту осіб з інвалідністю, чи ні.
Висновок: той факт, що реєстрацію та звітність про працевлаштованих осіб з інвалідністю до Фонду вже скасовано, жодним чином не впливає на обставини вчинення порушення та застосування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу.
Обмін інформацією для складення Розрахунку
Варто зазначити, що незважаючи на зміни за Законом №2682, вимоги законодавства стосовно працевлаштування та зайнятості осіб з інвалідністю відповідно до Закону №875, виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, а також нарахування і сплати адміністративно-господарських санкцій за його невиконання, залишилися без змін.
Таким чином, на сьогодні Фонд осіб з інвалідністю проводить розрахунки щодо дотримання квоти працевлаштування осіб з інвалідністю самостійно на підстав даних ПФУ – звіряє норматив з кількістю фактично працевлаштованих на підприємстві у попередньому році осіб з інвалідністю.
Фонд щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв’язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – Розрахунок) за попередній рік, обчислених відповідно до ст. 20 Закону №875.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг ПФУ протягом п’яти календарних днів з дня їх одержання від Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю за формою, затвердженого Постановою правління ПФУ від 10.03.2023 №14-1 та Наказом Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 №17. Про це ми писали тут.
Окрім того, відповідно до п. 1.7 Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого Наказом Мінекономіки від 12.04.2022 №827-22 (далі – Порядок №827-22), актуальність зазначеної(их) у поданій формі №3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв’язком, надсилання/отримання повідомлення електронною поштою (або шляхом подання уточнювальної форми №3-ПН – п. 1.6 Порядку №827-22). Також таке уточнення здійснюється перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця.
І тут, звісно, виникає певна проблема – адже Фонд осіб з інвалідністю використовує інформацію за попередній рік, яку отримує не лише від ПФУ, а й від Централізованого банку даних з проблем інвалідності, тримачем якого є Мінсоцполітики. Центри зайнятості є одним із користувачів банку даних (п. 3, 9 Положення №121)
До цього банку даних вносяться:
- відомості про створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, зайнятість та працевлаштування таких осіб (пп. 6 п. 4 Положення №121);
- відомості, необхідні для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону №875 (пп. 7 п. 4 Положення №121).
Втім, підприємства, установи, організації, фізособи, які використовують найману працю, мають право знати, які саме відомості були внесені до банку даних щодо виконання ними квоти, або шляхом письмового звернення до безпосередньо Фонду осіб з інвалідністю, або шляхом отримання інформації з Централізованого банку даних відповідно для вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон №2939) про те, які саме відомості про створені робочі місця для осіб з інвалідністю внесено до банку.
На нашу думку, з огляду на те, що Фонд осіб з інвалідністю використовує інформацію лише з двох джерел (ПФ та Централізованого банку даних), то дізнатися про відомості, які використовує Фонд для розрахунку штрафних санкцій, можна лише від самого Фонду. Подання будь-якої інформації до Фонду роботодавцем про кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю навряд чи змінить ситуацію – на сьогодні відсутня норма, яка би зобов’язувала Фонд осіб з інвалідністю враховувати інформацію, отриману від таких підприємств, установ та організацій, фізосіб, які використовують найману працю, якщо ПФУ та банк даних такої інформації не містять.
Враховуючи приписи ст. 19 та 20 Закону №875 Фонд до 10 березня, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, визначає «порушників» та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті до 15 квітня самостійно.
Надалі у разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені (за порушення термінів сплати штрафних санкцій) чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення відбувається у примусовому порядку.
Увага: примусове стягнення несплачених штрафних санкцій здійснюється виключно в судовому порядку (потребує рішення суду). І навіть той факт, що сам розрахунок «порушники» отримують через електронні кабінети на вебпорталі ПФУ, не перетворює розрахунок у виконавчий документ та не може бути надісланий для виконання до органів виконавчої служби.
Можливість оскарження Розрахунку про штраф
Водночас у цій самій ст. 20 Закону №875 спори, що виникають із правовідносин за ст. 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом осіб з інвалідністю або в судовому порядку.
Попри відсутність порядку вирішення спорів з Фондом осіб з інвалідністю у самому Законі №875 це не означає, що підприємства та фізособи, які використовують найману працю, не мають права звернутися до територіальних відділень Фонду для оскарження та надати всю необхідну інформацію на підтвердження виконання нормативу або для зменшення суми штрафу.
Важливо! Якщо у банку даних Мінсоцполітики відсутня інформація про створені робочі місця для осіб з інвалідністю, на нашу думку, територіальні відділення Фонду осіб з інвалідністю навряд чи врахують подану безпосередньо до ного підприємством чи фізособою, яка використовує найману праці, інформацію про створені ними місця для осіб з інвалідністю.
Втім, все ж таки підтверджена інформація, скажімо, про уточнення даних щодо створених робочих місць, не може бути проігнорована при складенні розрахунку. Адже невнесення чи несвоєчасне внесення уточнених даних центрами зайнятості до банку даних не може бути підставою для застосування штрафу.
Якщо розрахунок все-таки був складений та надісланий, а ви з ним не згодні, то в цій ситуації, на нашу думку, можна скористатись Законом про адміністративну процедуру (далі – Закон №2073), який набрав чинності з 15.12.2023 та який передбачає можливість:
- як оскарження «порушниками» акта індивідуальної дії (Розрахунку штрафних санкцій за невиконання нормативу),
- так і відкликання самим Фондом цього адміністративного акта (Розрахунку) у разі неправомірного його складення.
Для оскарження потрібно врахувати таке:
- прийняття Розрахунку про штрафні санкції розпочинає адміністративне провадження (п. 2 ч. 1 ст. 36 Закону №2073),
- подання скарги протягом 30 днів з дати появи в електронному кабінеті на вебпорталі ПФУ Розрахунку про штрафні санкції продовжує адміністративне провадження (ст. 78, 80 Закону №2073),
- оскільки розрахунки здійснюються територіальними відділеннями Фонду осіб з інвалідністю (вони же звертаються до суду за стягненням несплачених штрафних санкцій), то скаргу можна подавати до органу вищого рівня – самого Фонду осіб з інвалідністю (орган вищого рівня визначається відповідно до вимог ст. 79 Закону №2073).
Але слід врахувати, що Закон №2073 запрацював кілька місяців тому, тому жодної практики його застосування наразі ми ще не маємо. Тобто судових рішень, у яких чітко було б прописано процедуру адміністративного оскарження на замітку роботодавцям, поки що немає.
Важливо! Застосування процедури адміноскарження (звернення зі скаргою до вищого органу Фонду) на сьогодні має певний нюанс – ст. 122 КАС України передбачає строк звернення до суду самим Фондом осіб з інвалідністю без можливості його продовження/зміни за наслідками адміноскарження розрахунку. Та і самим роботодавцям оскаржувати рішення вищого органу Фонду доведеться вже до суду (у строк за ч. 4 ст. 122 КАС Украни). Тобто якщо пощастить, то проблему буде вирішено швидко в адміністративному порядку, а якщо ні, – доведеться чекати на рішення суду (до якого має право звернутися як Фонд, так і сам роботодавець).
У будь-якому разі у роботодавців залишається можливість не проходити процедуру адміністративного оскарження і одразу заперечити законність розрахунку в суді за позовами територіальних відділень Фонду осіб з інвалідністю про стягнення суми штрафних санкцій.
Судова практика щодо невиконання нормативу
Численна судова практика під час розгляду спорів з Фондом соцзахисту осіб з інвалідністю щодо недотримання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, навіть попри складну інформаційну складову для розрахунку штрафу, є сталою і добре відома нашим читачам, зокрема:
- підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно:
- розробило необхідні заходи зі створення для них робочих місць, зокрема створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало Центр зайнятості;
- проте фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин, незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, відмова особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю;
- працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка, своєю чергою, здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такої особи з інвалідністю.
Звісно, для забезпечення виконання нормативу роботодавці можуть здійснювати пошук осіб з інвалідністю на вакантні місця самостійно або звернутися за допомогою до територіального центру зайнятості. Так само, як і забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, у тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом безпосереднього звернення осіб з інвалідністю до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Проте нормами чинного законодавства не покладено обов’язку на підприємства щодо самостійного пошуку осіб з інвалідністю для їх подальшого працевлаштування (посилання на численну судову практику ВС можна знайти у справі №640/10944/20, її і дотепер використовують суди під час прийняття рішень).
Доказами, що свідчать про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у т. ч. спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є
- наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця,
- звіт форми №3-ПН, що подається у порядку, визначеному наказом Мінекономіки від 12.04.2022 №827-22.