Главная Все новости Труд и социальная защита Трудовые отношения

Как учитывать рабочее время водителя международных рейсов?

Для водителя–дальнобойщика (международные перевозки) установлен суммированный учет рабочего времени (учетный период квартал или полугодие). В трудовом договоре прописано, что выходные предоставляются в соответствии с переменным гибким графиком. Обязательно ли два выходных в неделю при суммированном учете? Если водитель в командировке, можно ли прописывать, что у него выходной?

Щодо підсумованого обліку робочого часу

Відповідно до ст. 61 КЗпП на безперервно діючих підприємствах, а також в окремих виробництвах і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з профспілкою (профспілковим представником) підприємства запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин. За відсутності профспілки це питання може бути врегульовано колективним) договором.

В п. 4 Методрекомендацій №138 зазначено, що виходячи з виробничих потреб та з урахуванням характеру і умов праці, роботодавець може встановлювати тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин робочого часу на зміну за погодженням з профспілкою або в колективному договорі. Не рекомендується встановлювати продовжену тривалість робочого дня на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці.

Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді (п. 6 Методрекомендацій №138).

Відповідно до п. 12 Методрекомендацій №138 підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період. 

У разі, коли за характером виробництва неможливе додержання законодавчої норми робочого часу в установленому обліковому періоді і неминуча необхідність надурочного робочого часу, графіки роботи (змінності) повинні розроблятися з таким розрахунком, щоб норма надурочного часу не перевищувала 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП).

При підсумованому обліку робочого часу змінна робота, як правило, триває цілодобово, в т. ч. в нічний час (п. 15 Методрекомендацій №138).

Для окремих категорій працівників можуть бути встановлені менші обмеження.

Так, на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення вантажів колісними транспортними засобами (далі – ТЗ), також поширюються вимоги Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансу від 07.06.2010 р. №340 (далі – Положення №340).

В п. 2.3 Положення №340 зазначено: якщо за умовами роботи не може бути дотримана встановлена для водіїв щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

У разі підсумованого обліку робочого часу водія нормальна тривалість робочого дня (зміни) не може перевищувати 10 годин.

Якщо нормальна тривалість робочого дня охоплює тривалі простої, очікування у ТЗ чи на робочому місці або якщо водію необхідно дати змогу доїхати до відповідного місця відпочинку, тривалість робочого дня (зміни) може бути збільшена до 12 годин за умови, що час керування протягом дня (зміни) не перевищує 9 годин.

При підсумованому обліку робочого часу праця водіїв регулюється графіками змінності водіїв колісних ТЗ (додаток 1), які складаються на весь обліковий період і якими визначаються тривалість щоденної роботи (зміни), робочих днів (зміни) та вихідних днів (п. 2.4 Положення №340).

Графік змінності на обліковий період доводиться до відома кожного водія не менше ніж за два тижні до початку облікового періоду.

Відповідно до п. 6.2 Положення №340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі Табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Робочий час водіїв, які працюють щоденно в певні години, що встановлені правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, обліковується щоденно (п. 6.7 Положення №340).

Робочий час водіїв з ненормованим робочим днем обліковується у робочих днях (крім роботи у святкові дні, яка обчислюється у годинах).

 

Облік робочого часу водіів міжнародних рейсів

Особливості організації праці та контролю за роботою водіїв ТЗ визначає ст. 18 Закон №2344-III. Ці особливості зобов'язують автомобільних перевізників:

  • організовувати роботу водіїв ТЗ, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
  • здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
  • забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
  • здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону №2344 на території України повинні виконуватися вимоги встановлення та використання на транспортних засобах, які призначаються для міжнародних перевезень, контрольних приладів (тахографів) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, передбачені законодавством країн, на території яких виконуються перевезення.

Про те, що Положення №340 стосується лише тих водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи вантажів, повідомляло Мінінфраструктури в листі від 18.07.2013 р. №8050/25/10-13.

До найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються міжнародними автомобільними перевезеннями товарів або пасажирів застосовується Конвенція Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (далі – Конвенція №153).

Крім того, 07.09.2005 р. Україна приєдналася до Європейської угоди, що стосується роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі – ЄУТР).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Конвенції №153 жодному водію не дозволяється керувати транспортним засобом без перерви понад 4 години.

При цьому максимальна загальна тривалість водіння, зокрема понаднормової роботи, не повинна перевищувати 9 годин на день або 48 годин на тиждень.

Зазначена загальна тривалість водіння може обчислюватись у середньому за кількістю днів або тижнів, що встановлюється компетентними органами в кожній країні (ст. 6 Конвенції №153).

Відповідно до ч. 1 ст. 6-12 ЄУТР щоденна тривалість керування (загальна сумарна тривалість керування між закінченням одного щоденного періоду відпочинку та початком наступного щоденного періоду відпочинку або між щоденним періодом відпочинку і щотижневим періодом відпочинку) не повинна перевищувати 9-ти годин. Вона може бути збільшена максимум до 10 годин не більше двох разів протягом тижня.

Тривалість управління в ч. «r» ст. 1 ЄУТР визначено як час, що використовується для управління, зареєстрований автоматично або напівавтоматично чи вручну відповідно до умов, визначених у цій ЄУТР.

Кожний водій, що працює за наймом, має право на перерву після безперервного періоду роботи тривалістю 5 годин (ст. 7 Конвенції №153).

Для цілей цієї Конвенції термін «тривалість робочого часу» означає час, витрачений працюючими найманими водіями на:

  • водіння та інші види робіт під час пересування ТЗ;
  • допоміжну роботу, пов'язану з ТЗ, його пасажирами або його вантажем.

Періоди простої присутності або очікування в ТЗ чи на робочому місці, коли працівники не розпоряджаються вільно своїм часом, можуть розглядатися як частина робочого часу в розмірі, який визначається в кожній країні компетентними властями чи органами, колективними угодами чи будь-якими іншими засобами, що відповідають національній практиці (ч. 1-2 ст. 4 Конвенції №153).

На виконання вимог ст. 8 Конвенції №153 щоденний відпочинок водіїв повинен становити не менше 10-ти годин поспіль протягом будь-якого 24-годинного періоду, рахуючи від початку робочого дня.

Щоденний відпочинок може обчислюватися в середньому за періоди, які визначаються компетентними властями чи органами в кожній країні. Однак тривалість такого відпочинку становить у будь-якому випадку не менше 8-ми годин та не скорочується до 8-ми годин більш як два рази на тиждень.

Протягом щоденного відпочинку від водія не вимагається перебувати на ТЗ або поблизу нього, якщо він ужив потрібних запобіжних заходів для безпеки ТЗ та його вантажу.

В ч. 5 ст. 6-12 ЄУТР зазначено, що водій реєструє в якості іншої роботи будь-який час, витрачений відповідно до ч. «q» ст. 1 цієї Угоди, а також будь-який час, витрачений для керування транспортним засобом, що використовується для комерційних операцій, які не підпадають під дію області застосування цієї Угоди, і реєструє будь-які періоди своєї присутності. Такі дані реєструються або вручну в реєстраційному листку, або у вигляді роздруківки, або за допомогою застосування ручних реєструють кошти на записуючому обладнанні.

Нагадаємо, що інша робота в ч. «q» ст. 1 ЄУТР визначена як будь-яка трудова діяльність, крім керування транспортним засобом, включаючи роботу на того ж самого або іншого роботодавця в транспортному секторі або поза ним. Цей термін охоплює час очікування і час, який не використовується для керування та проведений за кермом автомобіля, на поромі або в поїзді.

Після періоду управління протягом 4,5 годин водій повинен зробити перерву не менше ніж на 45 хвилин, якщо не настає період відпочинку (ч. 1 ст. 7-13 ЄУТР).

Норми ст. 8-14 ЄУТР зобов’язують водія використовувати щоденні і щотижневі години відпочинку:

  • щоденний період відпочинку - це щоденний період, протягом якого водій може вільно розпоряджатися своїм часом і який охоплює «нормальний щоденний період відпочинку» та «скорочений щоденний період відпочинку»;

  • щотижневий період відпочинку – щотижневий період, протягом якого водій може вільно розпоряджатися своїм часом і який охоплює «нормальний щотижневий період відпочинку» та «скорочений щотижневий період відпочинку».

Під нормальним щоденним періодом відпочинку в ч. «і» ст. 1 ЄУТР розуміється будь-який період відпочинку тривалістю не менше 11 годин. Як альтернативний варіант цей нормальний щоденний період відпочинку може бути розбитий на два періоди, перший з яких повинен бути безперервним періодом тривалістю не менше 3 годин, і другий – безперервним періодом тривалістю не менше 9 годин.

Протягом кожного 24-годинного періоду після закінчення попереднього щоденного періоду відпочинку або щотижневого періоду відпочинку водій повинен використовувати новий щоденний період відпочинку.

Якщо частина щоденного відпочинку, яка припадає на цей 24-годинний період, становить, як мінімум, 9 годин, але менше 11 годин, то такий щоденний період відпочинку розглядається як скорочений щоденний період відпочинку.

Отже, положення Конвенції №153 та ЄУТР установлюють не лише тривалість робочого часу водіїв, які виконують міжнародні перевезення, а й тривалість щоденного та щотижневого відпочинку. Виконання вимог цих документів є обов’язковим для всіх роботодавців, які використовують працю найманих водіїв для міжнародних перевезень.

Крім того, норми ч. 2 ст. 11-18 ЄУТР зобов’язують підприємства – перевізників здійснювати постійний контроль періодів керування, годин іншої роботи та періодів відпочинку, використовуючи для цього всі наявні в його розпорядженні документи, такі як особисті контрольні книжки. У разі виявлення порушень ЄУТР підприємство–перевізник повинно негайно усувати їх та вживати заходи щодо недопущення їх в майбутньому, наприклад шляхом зміни графіків роботи та маршрутів.

Тому варіант заповнення табеля - 10 днів відрядження, а потім 3 вихідних - не відповідає вимогам Конвенції №153 та ЄУТР.

 

Документальне оформлення та облік робочого часу водіїв

Норми ч. 2 ст. 30 Закону «Про оплату праці» зобов'язують роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Нагадаємо, що Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затверджена наказом Мінтрансу від 24.06.2010 р. №385. Відповідно до п. 3.3 водій ТЗ, обладнаного тахографом:

  • забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
  • своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
  • використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа – особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.

Отже, для обліку робочого часу водіїв, які виконують міжнародні перевезення, достатньо наявності тахокарт, що містять відомості про час роботи, іншої роботи, перерв та відпочинку водія під час рейсу.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, встановлені ст. 60 Закону №2344, зокрема за:

  • порушення режимів праці та відпочинку водіями ТЗ – штраф у розмірі 20 НМДГ (170 грн);

  • управління ТЗ при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв ТЗ, чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку – штраф у розмірі 40 НМДГ (340 грн).

При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

Виходячи з того, що Конвенція №153 та ЄУТР встановлюють тривалість робочого часу та періоди відпочинку екіпажів ТЗ, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, підприємству–перевізнику при організації обліку робочого часу необхідно дотримуватися вимог саме цих документів.

***

Читайте також:

Доступ к полному тексту этой новости возможен только для подписчиков электронного или бумажного «Дебет-Кредит». Если вы подписчик, пожалуйста, авторизуйтесь.

Или оформите подписку, перейдя по ссылке;  стоимость минимального пакета «Мой ассистент» составляет только 36 грн в месяц.

Спасибо за понимание.

Автор:
Бондаренко Елена
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Труд и социальная защита / Трудовые отношения
Теги:
Автотранспорт , Перевозки , Учет , Трудовые отношения

Обратите внимание: новостная лента «Дебет-Кредит» содержит не только редакционные материалы, но также статьи сторонних авторов, разъяснения сотрудников фискальной службы и т.п.

Данные материалы, а также комментарии к ним, отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с точкой зрения редакции.

Редакция не идентифицирует лица комментаторов, а не модерирует тексты комментариев и не несет ответственности за их содержание.

Комментарии: 0

Новости по теме

Консультации по теме

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?