Главная Все новости Право и ответственность Судебная практика

Своевременно не выплатили компенсацию за неиспользованный отпуск: каким будет штраф?

Несмотря на неоднозначность судебной практики в этом вопросе, в последнее время все больше судов приходят к выводу, что неоплаченная компенсация за неиспользованный отпуск не является основанием для применения штрафа в размере 10 минимальных зарплат

Коментар до постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 р., справа № 440/4123/18 

Штраф може виникнути за перевіркою Держпраці

Нагадаємо, що 14.05.2019 року Шостим апеляційним адміністративним судом у справі №826/8917/17 скасовано Порядок, який встановлював правила інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Проте вже 21.08.2019 року Кабмін затвердив нові порядки здійснення державного контролю (нагляду) за додержанням законодавства про працю (дивіться тут).

Отже, відновлюється право органів місцевого самоврядування здійснювати контроль за працею з питань:

  • своєчасної та у повному обсязі оплати праці;
  • дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці;
  • оформлення трудових відносин.

І хоча цей новий Порядок теж готуються оскаржити, а штрафи за ст. 265 КЗпП переглянути, поки що вони діють, а отже загроза штрафу є цілком реальною.

Тож, повертаючись до доволі болісної теми штрафів за ст. 265 КзпП, розповімо про те, що не може бути мінімальною державною гарантією з застосуванням штраф у 10-кратному розмірі мінімальної з/п.

 

Зміст справи

Коментованим судовим рішенням встановлено, що було проведене інспекційне відвідування щодо додержання вимог законодавства про працю в частині трудового договору, робочого часу та часу відпочинку, оплати праці у діяльності ФОПа.

За результатами інспекційного відвідування виявлено, зокрема, порушення ч. 1 ст. 83 КЗпП щодо виплати грошової компенсації за всі невикористані працівником дні щорічної відпустки.

Суд першої інстанції погодився з постановою Держпраці щодо застосування штрафу на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі 74 460 грн за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Суд виходив з того, що види відпусток перелічені у ст. 4 Закону про відпустки. При цьому законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть встановлюватися інші види відпусток. А приписами ст. 12 Закону про відпустки передбачено, що щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Тому напрошується цілком логічний висновок - виплата компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні працівника вважається мінімальною гарантією в оплаті праці.

 

Апеляційна інстанція не погодилася

Почнемо з того, що саме підпадає під мінімальні державні гарантії.

Окрім мінімальної заробітної плати, мінімальними державними гарантіями є норми і гарантії в оплаті праці, передбачені ч. 1 ст. 12 Закону про оплату праці та КЗпП, а саме:

  • норми оплати праці  - за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо;

  • гарантії для працівників — оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов’язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров’я на легшу нижче оплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв’язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів, тощо;

  • гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо.

Частиною 1 ст. 12 Закону про оплату праці не передбачено виплату грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки при звільненні працівника в якості норм оплати праці.

Своєю чергою, відповідно до ст. 1 Закону «Про відпустки» державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону «Про відпустки» право на відпустки забезпечується:

  • гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості зі збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом;
  • забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки не належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Підстави для застосування штрафу на підставі абз 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП відсутні.

 

А що ж інші суди?

Судова практика неодностайна у своїх висновках. Так, у постанові від 16 квітня 2019 р., справа №440/3821/18 другий апеляційний адміністративний суд дотримується аналогічної позиції.

А ось сьомий апеляційний адміністративний суд  у постанові від 24 червня 2019 року, справа №824/77/18-а  вважає правомірними  висновки Управління Держпраці та наявності підстав для накладення штрафу на ФОП за ненарахування при звільненні компенсації за невикористану відпустку.

Тож, навіть за умови, що у коментованій справі поки що перемога на боці роботодавця, все ж всім ФОП та юрособам доведеться очікувати остаточного висновку Верховного суду щодо застосування штрафу у розмірі 10 мінімальних з/п за недотримання мінімальних державних гарантій у разі невиплати компенсації за невикористану відпустку.

І навіть, якщо ВС стане на бік роботодавця, то залишається ризик застосування до нього штрафу в розмірі 1 мінімальної зарплати – за інші порушення трудового законодавства (оскільки все ж таки порушення виявлене).

Доступ к полному тексту материала возможен только для зарегистрированных пользователей. Если Вы уже зарегистрированы на нашем сайте - пожалуйста, авторизуйтесь.

Если пока нет - зарегистрируйтесь прямо сейчас: это просто, не требует Ваших персональных данных и займет не более одной минуты.

Что еще дает регистрация?

Автор:
Канарева Наталия
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право и ответственность / Судебная практика
Теги:
Отпуска , Штрафы , Суд , Трудовые отношения , Гоструда

Обратите внимание: новостная лента «Дебет-Кредит» содержит не только редакционные материалы, но также статьи сторонних авторов, разъяснения сотрудников фискальной службы и т.п.

Данные материалы, а также комментарии к ним, отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с точкой зрения редакции.

Редакция не идентифицирует лица комментаторов, а не модерирует тексты комментариев и не несет ответственности за их содержание.

30 днiв передплати безкоштовно!

Комментарии: 0

Новости по теме

Консультации по теме