Главная Все новости Право и ответственность Судебная практика

Минимальный оклад (тарифная ставка) работника от прожиточного минимума – это конституционно: КСУ

КСУ признал конституционными установления тарифных ставок в зависимости от прожиточного минимума для трудоспособных лиц, а не от минимальной зарплаты. Итак, бюджетная сфера и дальше будет работать по Тарифной сетке, привязанной к прожиточному минимуму, и получать доплату к минимальной зарплате. Пока это не изменят ВРУ и КМУ

Нагадаємо, що посадові оклади (тарифні ставки) працівників бюджетної сфери з 01.01.2017 року розраховуються, виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (п. 1 примітки дод. 1 до постанови КМУ від 30.08.2002 р. №1298).

При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2021 році має три значення: січень-червень – 2270 грн, липень-листопад – 2379 грн, грудень – 2481 грн.

Але  з 01.01.2021 р. для бюджетної сфери посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1 тарифного розряду становить 2670 грн, з 1 грудня 2021 року – 2893 грн (постанова КМУ від 20.01.2021 р. №29). Тобто трохи вище за прожитковий мінімум, але нижче за мінімальну зарплату, яка з 1 січня становить 6000 грн, а в грудні сягне 6500 грн.

 

Чому тарифні ставки прив’язані саме до  прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не мінімальної зарплати?

За ст. 3-1 Закону про оплату праці кожен працівник, який виконує норму робочого часу, все рівно отримає зарплату не меншу за мінімальний розмір. А він вже в 2,5 рази вищий за розмір прожиткового мінімуму. Тобто там, де оклад (тарифна ставка) прив’язані до прожиткового мінімуму, роботодавцю треба буде робити зайву, з точки зору багатьох бухгалтерів, дію – рахувати і виплачувати доплату до мінімального рівня зарплати.

Там, де для приватного бізнесу це не проблема, і вони самі вирішують, від якого мінімуму починати власний штатний розпис, у бюджетників такого права немає. І вони відштовхуються від мінімального розміру окладу (тарифної сітки), який прив’язано до прожиткового мінімуму.

Згідно з ч. 6 ст. 6 Закону про оплату праці та ч. 6 ст. 96 КЗпП (в редакції Закону №1774 від 06.12.2016 р.) «мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року».

Водночас згідно з ч. 4 ст. 43 Конституції України кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, повноваження щодо ухвалення якого має ВРУ. Рада Законом «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановила розмір прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати на 2021 рік.

Враховуючи, що прив’язка розміру тарифних ставок саме до прожиткового мінімуму на працездатну особу, що призводить до зменшення доходів працівників, а отже й до порушення права на достатній рівень життя для себе та своєї сім’ї, гарантованого ст. 48 Конституції України, 47 народних депутатів звернулись до КСУ з конституційним поданням щодо відповідності Конституції ч. 6 ст. 6 Закону про оплату праці та ч. 6 ст. 96 КЗпП.

 

Що вирішив КСУ?

КСУ  вирішив, що встановлення тарифних ставок  залежно від  прожиткового мінімуму на працездатну особу, встановленого на 1 січня календарного року, відповідає Конституції з огляду на таке:

1. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) є основою тарифної системи оплати праці, яка використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Своєю чергою, тарифна система оплати праці є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

На відміну від мінімальної зарплати, мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) не є різновидом державних соціальних гарантій, функційно застосовується під час формування тарифної системи оплати праці та є основою для диференціації розмірів заробітної плати.

Водночас розмір мінімальної зарплати і розмір мінімального посадового окладу (тарифної ставки) не можуть бути нижчими від розміру прожиткового мінімуму. Зазначена відмінність суті вказує на неоднаковість їхнього функційного призначення.

Прожитковий мінімум є вартісною величиною набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів, достатніх для нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розміру мінімальної зарплати (абзац третій ч. 1 ст. 2 Закону № 966).

2. Розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Важливо! Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою зарплати. Якщо розмір зарплати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної з/п, проводиться доплата до рівня мінімальної зарплати.

3. КСУ визнає, що установлений у 2021 році Кабміном мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) є вищим від розміру прожиткового мінімуму та водночас нижчим від розміру мінімальної зарплати, що визначені ВРУ.

Втім, «зарплата, не нижча від визначеної законом (мінімальна зарплата)», «прожитковий мінімум» та «мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка)» не є тотожними явищами, а повноваження визначати або встановлювати їх грошовий розмір мають різні органи державної влади – ВРУ та КМУ.

Таким чином, КСУ констатує, що мінімальним розміром виплат, що їх має отримувати кожен як основне джерело існування для гарантування реалізації конституційного права на достатній життєвий рівень, є прожитковий мінімум, розмір якого з урахуванням його суті та призначення визначає Верховна Рада України у відповідному законі.

 

Який вихід із ситуації пропонується?

Заважаючи на висновки КСУ виникає очікуване запитання: для чого депутати ВРУ звернулись до КСУ замість того, щоби створити законопроєкт, який  може внести зміни до оспорюваних законів та виправити власноруч цю ситуацію?

Конституційний Суд України також зауважив, що суб’єктом застосування оспорюваних Закону про оплату праці та КЗпП є не працівники, роботодавці або інші учасники трудових відносин, а КМУ, який згідно з ч. 1 ст. 113 Конституції є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Так, КМУ також  має закріплене Конституцією право законодавчої ініціативи (ст. 93).

Отже, і депутати ВРУ, і Уряд  за бажанням можуть змінити цю ситуацію.  Для цього потрібно просто внести зміни до  ч. 6 ст. 6 Закону про оплату праці та ч. 6 ст. 96 КЗпП.

А поки що КМУ у п. 2 Постанови від 20.01.2021 р. №29, знаючи про те, що доплата до мінімальної зарплати призводить до однаковості рівня оплати праці для багатьох бюджетників, пропонує керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери забезпечити диференціацію заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи.

А органам місцевого самоврядування КМУ рекомендує вжити заходів до приведення власних нормативно-правових актів з питань оплати праці працівників установ, закладів та організацій, що належать до сфери їх управління, у відповідність до цієї постанови.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ к полному тексту материала возможен только для зарегистрированных пользователей. Если Вы уже зарегистрированы на нашем сайте - пожалуйста, авторизуйтесь.

Если пока нет - зарегистрируйтесь прямо сейчас: это просто, не требует Ваших персональных данных и займет не более одной минуты.

Что еще дает регистрация?

Автор:
Канарева Наталия
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право и ответственность / Судебная практика
Теги:
Заработная плата , Суд

Обратите внимание: новостная лента «Дебет-Кредит» содержит не только редакционные материалы, но также статьи сторонних авторов, разъяснения сотрудников фискальной службы и т.п.

Данные материалы, а также комментарии к ним, отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с точкой зрения редакции.

Редакция не идентифицирует лица комментаторов, а не модерирует тексты комментариев и не несет ответственности за их содержание.

30 днiв передплати безкоштовно!

Комментарии: 0

Новости по теме

Консультации по теме