• Посилання скопійовано

Як зазначати штрихкод акцизної марки при використанні РК?

У разі здійснення розрахункових операцій через РК штрих код акцизної марки слід зазначати у корінці розрахункової квитанції навпроти даних про алкоголь для подальшого їх відображення після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії

Як зазначати штрихкод акцизної марки при використанні РК?

ДПС в Одеській області інформує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» (зі змінами та доповненнями, далі – Закон №265/95-ВР).

Форма та зміст розрахункових документів, зокрема, фіскального касового чеку на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1 та розрахункової квитанції за формою №РК-1, визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджено наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. №13 (зі змінами та доповненнями, далі – Положення №13).

Наказом Мінфіну від 08.06.2021 р. №329 внесено зміни до Положення №13, які стосуються обов’язку, з 01.10.2021 зазначати у фіскальному касовому чеку, які формуються всіма без виключення РРО та ПРРО, цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9).

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265/95-ВР, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Також, ст. 5 Закону №265/95-ВР передбачено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок (далі – РК) або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Водночас, на період виходу з ладу ПРРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

Разом з тим, згідно з п. 10 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547 (зі змінами та доповненнями), після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт.

Пунктами 2 та 4 розділу IV Положення №13 визначено, що розрахункова квитанція складається з двох частин – корінця та відривної частини. Корінець розрахункової квитанції повинен, зокрема, містити такий обов’язковий реквізит як рядки для записування даних про товари (послуги), а в разі реалізації в роздрібній мережі підакцизних товарів – назву товару (з додатковим зазначенням марки для палива) та його вартість.

При цьому, Закон №265/95-ВР та Положення №13 не містять заборони відображення (зазначення) у розрахункових документах інших (необов’язкових) реквізитів.

Враховуючи викладене вище, та з метою виконання вимог Положення №13, рекомендуємо суб’єктам господарювання, у разі здійснення розрахункових операцій з використанням розрахункової книжки, такий реквізит як цифрове значення штрихового коду (серія та номер) марки акцизного податку на алкогольні напої зазначати, у корінці розрахункової квитанції навпроти даних про товари, яких вони стосуються, для подальшого їх відображення після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії.

***

Читайте також: З 1 жовтня штриховий код акцизної марки стане обов'язковим для всіх РРО

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Джерело: ДПС у Одеській області

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Готівковий обіг та каса»