Мінфін хоче підвищити ставку ЄП до 10% та ввести інші обмеження «єдинникам» для боротьби з дробленням бізнесу

1. Які обмеження діяльності на спрощеній системі оподаткування обговорюються?
2. Які ознаки «штучного дроблення бізнесу»: позиція ДПС та НБУ
3. Укщо у контрагентах багато ФОПів - це ухилення від податків чи модель бізнесу? 
4. Чого варто уникати ФОПам, щоб їх не звинуватили у дробленні?
5. Практичні рекомендації: як бізнесу захистити себе?

Як стало відомо лише зараз, 23 червня 2026 року пройшло перше засідання Міжвідомчої робочої групи (МРГ) з питань детінізації економіки. Головним «ворогом» фіскальної стабільності урядовці офіційно визнали «штучне дроблення бізнесу».

І хоча 14 липня Президент анонсував перезавантаження Уряду, навряд чи це скасує рішення, прийняті щодо боротьби з дробленням бізнесу. А поки чиновники готують нові регуляторні рішення, народна депутатка Ніна Южаніна застерігає: під виглядом такої боротьби держава може закрутити гайки легальному та прозорому мікробізнесу.

Які обмеження діяльності на спрощеній системі оподаткування обговорюються?

Аналізуючи перші рішення Міжвідомчої робочої групи, Ніна Южаніна звертає увагу на принциповий юридичний та логічний нюанс:

Торгівлю та ресторанний бізнес звинуватили на засіданні не в ухиленні від сплати податків, а в оптимізації!

Різниця колосальна, адже оптимізація – це законне використання наявних норм права для зменшення фіскального навантаження. Але злочином, очевидно, вважається вже сам намір зменшити суму податків до сплати.

Що найцікавіше, критеріїв, за якими бізнес визначають як «штучно роздроблений», у держави наразі немає – ми говоримо про відсутність затвердженого державним органом переліку критеріїв. БЕБ, ДПС, Держфінмоніторинг, НБУ та Мінфін лише мають розробити цей перелік до середини серпня 2026 року. Тобто, вирок винесено авансом, а доказову базу створюють заднім числом.

Але, коли вони з’являться, не виключено, що новостворені критерії стануть новим інструментом тиску на дрібних підприємців. Адже озвучене бачення робочої групи щодо розв'язання проблеми виглядає доволі радикальним і містить три ключові вектори.

Які можуть бути введені обмеження для платників єдиного податку:

• заборона 2-ї групи єдиного податку для певних видів діяльності (наразі чітко озвучено лише ресторани) з примусовим переведенням на 3-ю групу;
• тотальна заборона спрощеної системи для тих платників, щодо яких буде встановлено факт «дроблення» (за тими самими критеріями, яких ще немає);
• підвищення ставок єдиного податку до 10% для 3-ї групи, що надає консультаційні, бухгалтерські, аудиторські, маркетингові, інженерні та юридичні послуги.

Останній пункт викликає, чесно кажучи, здивування: яким чином самозайняті юристи чи бухгалтери пов'язані з роздробленням великих торговельних мереж чи ресторанів – залишається загадкою. 

Водночас сама робоча група визнає, що рівень податкового адміністрування у сферах, де використовуються РРО/ПРРО та POS-термінали, є недостатнім. Але, замість того, щоб навести лад із чинним контролем, держава обирає шлях заборон.

Які ознаки «штучного дроблення бізнесу»: позиція ДПС та НБУ

Затверджених офіційних критеріїв дроблення ще немає, але податківці вже мають власне бачення того, що вважати подібним порушенням:

• здійснення ідентичних видів діяльності пов’язаними особами;
• використання спільних офісів, складів, виробничих приміщень та обладнання;
• залучення одних і тих самих найманих працівників;
• єдина система управління та фінансово-господарські операції між суб’єктами, які не мають очевидної економічної доцільності.

Важливо!

Загалом, ДПС розглядає «дроблення бізнесу» як штучний розподіл однієї господарської діяльності між кількома суб’єктами (найчастіше ФОПами) заради зменшення податкового навантаження або збереження права на спрощену систему.

За логікою ДПС, якщо за кількома вивісками стоїть єдиний центр управління, спільний персонал та ресурси – це дроблення і податкова мінімізація.

НБУ теж розіслав банкам свої рекомендації щодо виявлення дроблення бізнесу – у листі від 01.11.2024 №25-0005/82615: зазвичай такі схеми характеризуються певними ознаками, що свідчать про зв’язки між юридичною особою та ФОПами. Така юрособа і такі ФОПи створюють Групу, яку надалі і мають аналізувати банки, якщо члени такої Групи є їхніми клієнтами.

На думку Нацбанку, ознаками Групи можуть бути:

• випадки надання однією особою до фінансової установи пакета документів на встановлення ділових відносин з юридичною особою та ФОПами, у т.ч. одночасно;
• спільна адреса місцезнаходження юрособи та ФОПа;
• спільне місце реалізації товарів і послуг (адреса магазину, інтернет-сайту);
• юрособа та/або ФОПи мають спільних власників, представників, бухгалтерів, довірених осіб тощо;
• у ФОПа зазвичай немає необхідних ресурсів для ведення діяльності, але підприємець виконує певні замовлення від юрособи.

Укщо у контрагентах багато ФОПів - це ухилення від податків чи модель бізнесу? 

Чому бізнес так тримається за ФОПів? Відповідь криється в простій математиці. Підприємства на загальній системі змушені сплачувати 18% податку на прибуток, а після досягнення обороту в 1 млн грн – реєструватися платниками ПДВ.

Натомість ФОП 2-ї групи у 2026 році може легально отримувати до 7,2 млн грн доходу на рік, сплачуючи лише фіксовані податки (близько 53 000 грн на рік, враховуючи єдиний податок, військовий збір та ЄСВ). І це при тому, що загальносистемник при доходах у 7,2 млн грн може втрачати на податках мільйонні суми (не кажучи про необхідність дотримання усіх державних забаганок – бухобліку, кадрового обліку, військового обліку, податкового обліку і т.д і т.п.).

Саме тому великі мережі масштабують цю модель. Проте масштаби іноді переходять межу. Так, нещодавно БЕБ викрило відому мережу, яка задіяла понад 3500 ФОПів. Наслідками для таких масштабів стали кримінальні провадження за ст. 212 ККУ (ухилення від сплати податків у значних розмірах), колосальні донарахування, штрафи та ризик конфіскації майна.

Більше того, до подібних розслідувань часто підключається прокуратура. Якщо БЕБ розслідує ухилення від сплати податків, то прокуратура додатково аналізує подальше використання коштів, які мали бути сплачені до бюджету як податки. Тому вона може додати до обвинувачення, наприклад, ст. 209 ККУ – легалізація (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом.

Водночас під цей каток інколи потрапляють цілком легальні франчайзингові мережі, чия бізнес-модель природно передбачає роботу з багатьма самостійними ФОПами-партнерами.

Чого варто уникати ФОПам, щоб їх не звинуватили у дробленні?

З практики відомо, що правоохоронні та контролюючі органи (ДПС, БЕБ, прокуратура) використовують неофіційну методологію для виявлення прихованих мереж. Ось ключові тригери, які свідчать про ризик:

1. Єдиний центр управління. Коли одна особа реально (а не формально) приймає всі рішення щодо цін, асортименту, кадрів та фінансів групи підприємців.
2. Спільні ресурси та КВЕДи. Робота під одним брендом, використання спільного складу, однакова реклама.
3. Спільний документообіг. Коли один бухгалтер або кадровик обслуговує всю групу, або відбувається масове переведення працівників із ТОВ у статус ФОП зі збереженням функцій.
4. Необережна реклама. Публікація на сайтах та в соцмережах списку «наших магазинів» із зазначенням різних ФОПів. Бізнес сам структурує доказову базу для правоохоронців.
5. Спільна IP-адреса. Відправка звітності різних ФОПів з одного ноутбука чи офісу. Ознака вагома, хоча й спірна, адже один аутсорсинговий бухгалтер може обслуговувати сотні непов'язаних клієнтів.
6. Родинні зв'язки. Масове залучення чоловіків, дружин, дітей та батьків з однаковими прізвищами та адресами реєстрації.
7. Банківські групи. Банки внутрішньо об'єднують пов'язаних суб'єктів у групи. Відповідно до листа НБУ від 31.12.2025 №25-0009/10050 увага до транзакцій між такими особами є максимально прискіпливою.
8. Термінальні аномалії та нульові залишки. Робота кількох ФОПів або ФОП і ТОВ через один платіжний термінал, а також підозрілі нульові залишки на рахунках підприємців на початку та в кінці дня.
9. «Холодні дзвінки» БЕБ. Детективи практикують неофіційні дзвінки ФОПам перед допитами. У телефонних розмовах підприємці часто самі видають інформацію про те, хто насправді керує бізнесом та фінансами.
10. «Офіси ФОПів» під час обшуків. Зберігання в одному сейфі чи кабінеті десятків печаток, сотень банківських карток та SIM-карт різних підприємців (як це було під час гучного обшуку у львівському офісі відомої ресторанної мережі, де вилучили понад тисячу карток).

Практичні рекомендації: як бізнесу захистити себе?

Посилення контролю з боку держави – це реальність, із якою бізнесу доведеться жити у 2026 році. Щоб не стати жертвою фіскального тиску, підприємцям варто діяти на випередження:

• Проведіть аудит зв'язків. Позбудьтеся очевидних ознак штучного дроблення бізнесу – розділіть IP-адреси для подачі звітності, не використовуйте один термінал на кількох суб'єктів і т.д. і т.п.
• Документуйте кожен крок. Якщо ви працюєте за моделлю франчайзингу, комісії чи спільної діяльності – відносини мають бути реальними. Укладіть офіційні договори, належним чином передавайте в оренду чи користування основні засоби (обладнання, приміщення), проводьте виключно безготівкові розрахунки.
• Кадрова гігієна. Працівники мають чітко розуміти, на кого вони працюють, та не виконувати «змішаних» функцій на користь сусіднього ФОПа без кадрового оформлення.