Чи є бонуси, надані покупцям платником ЄП, забороненими «негрошовими розрахунками»: роз'яснення від ДПС

1. З яким запитанням ТОВ звернулось до ДПС?
2. Позиція ДПС: обмін бонусів на знижки це негрошовий розрахунок
3. Проблема утримання комісії: думку ДПС тут теж виникає негрошовий розрахунок
4. Висновки та рекомендації
5. Де почитати більше про оподаткування бонусів?

Коментар до ІПК ДПС від 16.07.2026 №4108/ІПК/99-00-24-03-03

Сучасний бізнес потребує гнучких маркетингових інструментів. Одним із таких інструментів є програми лояльності з накопиченням бонусів, які надають клієнтам право на знижки. На жаль, податкове законодавство поки що не містить норм, які б чітко прописували, як оподатковувати такі бонуси і знижки. Особливо не вистачає такої норми «єдинникам» 1-3 груп. Адже податківці налаштовані фіскально, і вважають обмін бонусів на знижки негрошовими розрахунками.

Тому «єдинникам» залишається або відмовитись від таких програм, або готуватися відстоювати свою позицію в суді.

З яким запитанням ТОВ звернулось до ДПС?

Товариство (автор звернення до ДПС) здійснює діяльність із бронювання помешкань через власну платформу. Воно діє як агент власників нерухомості (ФОП) на підставі агентських договорів. Товариство розміщує оголошення, приймає оплату від користувачів і перераховує кошти власникам за вирахуванням комісії.

Компанія планує запровадити бонусну програму, в рамках якої користувачі накопичуватимуть бонуси за бронювання, активність, відгуки тощо. Бонуси – суто внутрішня річ, їх не можна вивести, продати чи обміняти на гроші, лише використати для знижки на майбутнє бронювання.

У своєму зверненні до ДПС товариство поставило три питання, які стосуються сумісності такої програми з єдиним податком 3 групи та оподаткування бонусів ПДФО та ВЗ:

1. Чи вважається надання користувачам прав на отримання знижки шляхом використання бонусів у межах описаної програми лояльності негрошовою формою розрахунків або іншим порушенням умов перебування юридичної особи на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок третьої групи)?
2. Чи виникає у фізичних осіб, користувачів платформи, оподатковуваний дохід під час нарахування бонусів та під час використання бонусів для отримання знижки на майбутнє бронювання помешкання?
3. Чи виникають у Товариства обов’язки податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати ПДФО/ВЗ в зазначеній ситуації?

Позиція ДПС: обмін бонусів на знижки це негрошовий розрахунок

Податкова служба дала чітку і фіскальну відповідь на перше питання. Вони нагадали, що платники ЄП першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (п. 291.6 ПКУ).

ДПС розцінює надання права на знижку через бонуси як механізм розрахунку не у грошовій формі. Це позбавляє платника ЄП права перебувати на спрощеній системі, а тому у разі допущення такого порушення йому доведеться перейти на загальну систему оподаткування (пп. 298.2.3 ПКУ).

Щодо фізичних осіб – користувачів платформи ДПС дала більш докладну відповідь. Податківці нагадали, що знижка може бути додатковим благом, а товариство в такому випадку буде податковим агентом щодо такого доходу.

Увага!

Варто розуміти, що не будь-яка знижка, надана фізособі, може вважатися додатковим благом.

Сума знижки включається до оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.

Податківці трактують цю норму на свій лад: якщо одержувачами знижки у вигляді заохочень (бонусів) є не визначене коло осіб, то сума таких бонусів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Саме такої точки зору дотримується ДПС.

Що ж до бонусів, то, на думку ДПС, дохід у вигляді додаткового блага виникає, якщо при наданні знижки договірна вартість послуги зменшується на суму бонусів, і в бухгалтерському обліку послуга відображається за фактично сплаченою сумою (пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ). Такий дохід оподатковується ПДФО за ставкою 18% та військовим збором 5%.

Якщо ж товариство у бухгалтерському обліку відображає повну вартість послуги (гроші від клієнта + бонуси в грошовому еквіваленті), об’єкта оподаткування у користувача не виникає.

Загалом висловлена ДПС думка не нова. Про такі наслідки ДПС повідомляла і раніше, зокрема у ІПК від 16.04.2024 №2108/ІПК/99-00-21-03-02. Єдине, чого податківці не пояснюють в такому випадку, це як з негрошового доходу покупця утримати ПДФО та ВЗ для сплати їх продавцем до бюджету.

Проблема утримання комісії: думку ДПС тут теж виникає негрошовий розрахунок

Податкова також торкнулася суміжного питання – утримання агентської винагороди. Якщо агент самостійно утримує свою винагороду з коштів, отриманих від клієнтів, ДПС може кваліфікувати це як взаємозалік зустрічних зобов’язань, що також є негрошовою формою розрахунків, яка неприпустима для бажаючих перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Увага!

Верховний Суд стабільно підтримує позицію, що доходом комісіонера/агента є лише сума винагороди, а не вся транзитна сума. Приклади:

• постанова ВС від 21.01.2021 у справі №820/3092/16;
• постанова ВС від 18.10.2023 у справі №160/11905/21.

Суди зазначають, що транзитні кошти (виручка комітента) не є доходом комісіонера, оскільки право власності на них не переходить.

Позиція ДПС щодо наслідків самостійного утримання комісії ґрунтується на вимозі п. 291.6 ПКУ про виключно грошові розрахунки. Податківці традиційно розглядають подібне утримання як взаємозалік, який припиняє зобов’язання без реального руху коштів (ст. 601 ЦКУ).

Нагадаємо, що класичний взаємозалік вимагає трьох умов: зустрічності, однорідності вимог та настання строку виконання. На практиці його оформлюють актом. Але сам факт відсутності перерахування коштів при взаємозаліку, попри те, що він може бути передбачений договором (або додатковою угодою до нього) податківці вважають порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

Важливо!

ДПС вважає правильною виключно таку схему розрахунків:

1. комісіонер має перерахувати комітенту всю вартість реалізованого товару,
2. а потім отримати назад свою комісію окремим платежем.

Утримання винагороди комісіонером з виручки – ризик втрати статусу «єдинника».

Проте практика ДПС не є абсолютно однозначною. Так, в ІПК від 11.02.2025 №650/ІПК/99-00-24-03-03 податкова зазначила, що якщо право на самостійне утримання прямо передбачене в агентському (комісійному) договорі як механізм розподілу коштів, і сторони не підписують окремого акта про взаємозалік, така операція не підпадає під негрошову форму розрахунків:

«Якщо положеннями договору передбачено самостійне утримання комісіонером належної йому плати з отриманих від клієнтів коштів, то таке утримання не підпадає під поняття негрошової форми розрахунків або бартерної (товарообмінної операції).

Водночас зауважуємо, що у випадку виникнення ситуації у якій суми заборгованості, які виникли між комісіонером та комітентом, погашаються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі складеного документу (акту, заяви тощо), то такі розрахунку відносяться до негрошових і позбавляє права фізичну особу – підприємця застосовувати спрощену систему оподаткування.»

Отже, припускаємо, що головне для ДПС, – це відсутність «класичного» взаємозаліку. Тобто сторони не здійснюють окремої процедури зарахування боргів, не складають додаткових актів чи заяв про взаємозалік. Право на утримання прописане безпосередньо у первинному договорі як алгоритм розподілу транзитних потоків.

Як тільки ви підпишете окремий двосторонній акт про взаємозалік зустрічних вимог – операція автоматично перетворюється на негрошову з усіма негативними наслідками для єдиного податку.

Тому щоб уникнути претензій з боку ДПС, варто використовувати один із двох безпечних шляхів:

• або перераховувати 100% коштів власнику, а комісію отримувати окремим платежем;
• або чітко прописати в договорі право агента на утримання («Агент самостійно утримує свою винагороду з коштів, отриманих від користувачів») і уникати будь-яких додаткових актів про зарахування зустрічних вимог.

Висновки та рекомендації

1. Позиція ДПС щодо бонусної програми для платників ЄП виглядає формальною та дещо відірваною від реалій цифрової економіки. Визнання внутрішніх бонусів (які не є майном, не виводяться і не передаються) «негрошовим розрахунком» суттєво обмежує розвиток програм лояльності для єдинників. Це може сповільнити конкуренцію на ринку онлайн-сервісів і змусити бізнес або відмовлятися від бонусів, або переходити на загальну систему (мабуть саме останнього ДПС і бажає).
2. Позиція ДПС щодо утримання комісії надмірно фіскальна (у цьому ІПК). Якщо договір прямо передбачає механізм утримання, а кошти фактично рухаються від клієнта через агента до принципала за вирахуванням комісії, економічна суть операції не змінюється. Судова практика та окремі ІПК підтримують більш гнучкий підхід, головне – уникати класичного акту взаємозаліку.
3. Позиція ДПС щодо оподаткування бонусів створює для бізнесу високі ризики. Найбезпечніше – структурувати їх так, щоб вони не зменшували договірну вартість послуги в обліку.

Рекомендація: перед впровадженням бонусної програми або схеми утримання комісії бажано проаналізувати конкретні договори разом з юристом. Судова практика дає певний захист при правильній структурі, але ДПС продовжує жорстко трактувати п. 291.6 ПКУ.

Де почитати більше про оподаткування бонусів?

• Як оподатковуються ПДВ отримані покупцем бонуси за обсяги закупівель?
• Додаткове благо у 2026 році: коли воно виникає, як оподатковується та відображається у звітності
• Бонуси (премії) від маркетплейсів для ФОП ІІ групи: чи є ризик втрати ЄП?
• Бонуси від мобільного оператора: як бухгалтеру уникнути помилок в обліку ПДВ та доходів?
• Облік бонусів у роздрібній торгівлі у 2026 році: бухгалтерські проведення та податкові зобов'язання