Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до п. 177.4. ст. 177 розділу IV ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом ІІІ ПКУ. Згідно зі ст. 143 ПКУ до складу витрат платника податку відносять суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у розмірах та порядку, встановлених Законом України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Пунктом 138.2 ст. 138 ПКУ встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, й інших документів, установлених розділом II ПКУ.
Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску передбачений Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.10 р. №21-5 (далі — Інструкція). Відповідно до пп. 2.1.3 п. 2.1 розділу ІІ Інструкції платниками єдиного внеску є фізичні особи — підприємці, у т. ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з п. 4.5 розділу IV Інструкції обчислюють суми єдиного внеску категорією платників, зазначених у пп. 2.1.3 (крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), на підставі даних річних податкових декларацій та отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає обкладенню ПДФО. При цьому платники, визначені пп. 2.1.3 (крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, сплачують єдиний внесок протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів в розмірі 25 відсотків річної суми єдиного внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації.
Враховуючи вищевикладене, фізичні особи — підприємці на загальній систему оподаткування мають право включити до складу витрат суми єдиного внеску, які сплачувалися протягом року у вигляді авансових платежів, за умови наявності підтвердних документів.
З відповідей на запитання під час відкритої зустрічі голови ДПС у Дніпропетровській області Вадима Куслія з підприємницькою спільнотою Дніпропетровщини 8 лютого 2012 року
