Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звертає увагу, що згідно зі ст. 1 Закону України вiд 16.04.1991 №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями зовнішньоекономічна дiяльнiсть – це, зокрема, дiяльнiсть суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так за її межами.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як пiдприємцi (ч. 2 ст. 5 Закону №959).
Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання i валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» зі змінами та доповненнями, iншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України, прийнятими вiдповiдно до Закону №2473.
Принципи валютного регулювання, викладені у ст. 2 Закону №2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом №2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції (ч. 3 ст. 4 Закону №2473).
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (ч. 4 ст. 5 Закону №2473).
Вiдповiдно до абзацу першого п. 16 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 зі змінами та доповненнями (далі – Положення №5) розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Пунктом 23 Положення №5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному Законом №959, вiдповiдно до ст. 1 якого товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (п. 2 Положення №5).
Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими ст. 11 та 15 Закону №2473 відповідно.
Виходячи із зазначеного, чинним законодавством не заборонено фізичним особам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Водночас кошти за операціями фізичних осіб – підприємців (спрощена або загальна система оподаткування), зокрема з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.
При цьому ст. 177 ПКУ визначається порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
У главі 1 розд. XIV ПКУ встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку (п. 291.1 ПКУ).
Слід зазначити, що у разі якщо кошти, отримані від нерезидента на рахунок, відкритий в іноземному банку, не зараховані на рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку в Україні, то такі кошти не включаються до доходу фізичної особи – підприємця (спрощена або загальна система оподаткування), але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків фізичних осіб. Тобто такі кошти включаються до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розд. IV ПКУ, вiдповiдно до пп. 163.1.3 якого об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ПКУ.
Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 пiдрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ПКУ).
