Коментар до Постанови ВС від 06.12.2024 справі №753/23491/18
Часом придбані товари зовсім не тішать і їх доводиться повертати. Але як це зробити в разі, якщо товар був придбаний дистанційно, наприклад в інтернет-магазині? Покажемо на реальному прикладі зі свіжої судової практики.
Зміст справи
Відповідно до товарного чека фізособа придбала мобільний телефон марки «Iphone» в інтернет-магазині ФОПа.
Вказаний товарний чек містить напис «Інтернет-магазин «…назва…» і фігурний штамп «…назва…». На ньому немає прізвища і підпису посадової особи, яка передала товар, а також печатки юрособи або ФОПа, який видав товарний чек. Так само оформлено і гарантійний талон, відповідно до якого мобільний телефон має гарантійний строк 12 місяців.
Однак на цьому телефоні тріснула кнопка, у зв’язку з чим фізособа звернулася до ФОПа з проханням здійснити гарантійний ремонт телефона та на час ремонту надати їй у користування аналогічний телефон. І на це звернення вона отримала відмову.
Зі скаргами на неналежну якість товару позивачка звернулася до інтернет-магазину і до самого ФОПа, але бажаного результату не отримала. Тоді вона звернулася до суду, і справа дійшла аж до ВС. А що каже закон і що такого складного було у деталях справи?
Права споживача при придбанні товарів через Інтернет
Нагадаємо, що згідно зі ст. 673 ЦКУ продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Інтернет-магазин – це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину (ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону №1023 "Про захист прав споживачів" договір, укладений на відстані, – договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв'язку.
До договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбачені ч. 5-9 ст. 12 Закону №1023.
За приписами ч. 6 ст. 12 цього Закону у разі ненадання документа (електронного документа) або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв’язку з поверненням продукції.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №1023 у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:
- пропорційного зменшення ціни;
- безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
- відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
- розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
- вимагати заміни товару на такий самий товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Для встановлення істотності недоліку товару необхідна наявність таких ознак:
- виникнення недоліку з вини виробника (продавця, виконавця);
- неможливість чи недопустимість використання товару за призначенням або повторний прояв недоліку з незалежних від споживача причин після його усунення,
- а також наявність хоча б однієї з таких ознак:
- він взагалі не може бути усунений;
- його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
- він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Підстави для претензії до ФОПа
Покупниця звернулася до суду з позовом до ФОПа про розірвання договору купівлі-продажу товару та стягнення вартості сплаченого товару.
ФОП заперечував як сам факт укладення договору купівлі-продажу мобільного телефона, так і наявність істотних недоліків придбаного нею товару.
До речі, суди також зауважили, що зі змісту товарного чека не вбачається, що телефон був проданий саме ФОПом, оскільки не містить прізвища та підпису особи, яка передала товар. Ці ж дані відсутні і в гарантійному талоні. У товарному чеку відсутня інформація про те, що саме ФОП отримав кошти за цим договором купівлі-продажу. До того ж продавцем не доведено, що недоліки товару виникли з вини продавця, а не покупця у процесі експлуатації.
Фізособа-продавець є підприємцем та власником знака для товарів і послуг «…назва…», проте покупцем не було надано доказів на підтвердження того, що саме ФОП є реєстрантом доменного імені «…назва…» (яке збігається із зареєстрованою ТМ).
Тут варто зупинитися на такому моменті. За приписами ст. 492 ЦКУ торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Покупниця вказує, що вона придбала мобільний телефон на однойменному сайті, отримала його в одному з магазинів з однойменною назвою «…назва…», який фізично працював та працює у м. Києві. Під час продажу їй було надано розрахункові документи та гарантійний талон, де особу продавця зазначено як «…назва…», збігається із назвою сайту та магазину.
Втім, такі твердження можуть бути помилковими. Адже, згідно з визначеннями, наведеними у розділі І Закону №3689, власником торгової марки може бути фізична або юридична особа. Тобто ФОП не може бути власником торгової марки. Отже, назву сайту та/або магазину не завжди можна ототожнювати із власником ТМ-фізособою, позаяк право користування такої ТМ може передано третім особам за ліцензійним договорами.
Продавець відповідає за істотні недоліки
Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту (ч. 1 ст. 679 ЦКУ).
Важливо! Умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що, за загальним правилом (ч. 1 ст. 668 ЦКУ), до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. У разі виявлення недоліків товару після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження саме на нього покладається обов’язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.
У разі існування гарантії щодо якості товару обов’язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього.
Важливо! Під гарантією якості товару слід розуміти твердження продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків щодо якості товару. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам щодо якості в момент його передачі від продавця до покупця. Це означає, що наслідки при реалізації продавцем неякісної продукції настають у разі, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання.
Таким чином, покупниці було відмовлено у задоволенні позову. Адже вона повинна була довести, що саме ФОП має нести відповідальність за недолік, який виник у придбаному нею телефоні, і цей недолік є істотним. Таких доказів немає.
Покупниця не заперечувала, що з моменту придбання телефона вона тривалий час ним користувалася і при його експлуатації тріснула кнопка «home». І після цього через п’ять місяців шляхом електронного листування вона звернулася до інтернет-магазину з проханням здійснити гарантійний ремонт телефона. В електронній відповіді служби підтримки інтернет-магазину покупниці було вказано, що цей випадок не є гарантійним.