Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема:
друга група — фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у т. ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
— не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
— обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи — підприємці належать тільки до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, установленим для третьої групи.
Тобто платники єдиного податку другої групи не мають права здійснювати господарську діяльність з надання послуг, у т. ч. побутових, юрособам — неплатникам єдиного податку, проте обмеження продажу товарів платниками єдиного податку другої групи юрособам законодавством не передбачено.
Щодо зазначеного питання наказом ДПС України від 15.02.2012 р. №121 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо формування витрат за операціями з фізичними особами — підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування.
