Спрощенець йде у відпустку: важливі нюанси

Платники ЄП першої і другої групи за відповідності певним умовам мають право скористатися звільненням від сплати податку на час відпустки.

Пунктом 295.5 ПКУ фізособі — платнику ЄП надано право протягом одного календарного місяця в межах року на період запланованої відпустки не сплачувати авансового внеску1 з єдиного податку. Скористатися таким правом можуть підприємці, які одночасно виконують такі вимоги:

1) є платниками ЄП першої і другої групи;

2) не використовують працю найманих осіб.

Крім звільнення від сплати ЄП на період відпустки, передбачено також право не сплачувати авансового внеску з єдиного податку за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Увага: якщо платник ЄП протягом року не сплачував авансового внеску через підтверджену документально хворобу, це не означає втрати права на відпустку цього самого року: ці два випадки звільнення не залежать один від одного.

Тривалість відпустки

Право на відпустку, а отже, звільнення від сплати ЄП, надається протягом одного календарного місяця на рік. Це означає, що поділу відпустки на частини ПКУ не передбачає. Не можна скористатися і перехідною відпусткою, наприклад з 15 червня до 15 липня. Відпустка «єдиноподатника» завжди починається першого числа місяця і закінчується останнього числа. Робити інакше просто невигідно: за роз'ясненням у ЄБПЗ, підкатегорія 107.12, якщо тривалість відпуски є меншою ніж календарний місяць, то підстав для звільнення від сплати ЄП протягом одного календарного місяця немає.

Тож протягом календарного місяця, на який припадає відпустка, підприємець не може провадити господарської діяльності. Про це йому бажано попередити своїх контрагентів: адже якщо у період відпустки на поточний рахунок підприємця зараховуватимуться кошти, це, вважаємо, свідчитиме про здійснення госпдіяльності, відповідно — буде обов'язок сплатити ЄП. Приміром, під час відпустки платника ЄП другої групи покупець перерахує йому кошти, себто продавець-«єдиноподатник» отримає дохід, а отже, є підстави вважати, що він цього місяця провадив господарську діяльність.

На жаль, офіційних роз'яснень щодо такої ситуації немає, тож безпечніше буде її уникати.

Подання заяви на відпустку

Для уникнення несвоєчасної сплати авансового внеску з ЄП підприємець повинен повідомити орган ДПІ за місцем перебування на обліку про те, що він іде у відпустку (пп. 298.3.2 ПКУ), шляхом подання заяви довільної форми. На регіональних сайтах контролюючого органу можна ознайомитися зі зразками такої заяви. На жаль, подання заяви в електронній формі не передбачено. Крім того, нормами ПКУ не визначено терміну подання заяви. Проте податківці на місцях рекомендують, щоб уникнути порушення терміну сплати авансових платежів, подавати заяву до початку відпустки, себто до кінця місяця, що передує початку відпустки. Якщо за місяць, у якому підприємець планує перебувати у відпустці, вже сплачено ЄП, то згідно з п. 295.6 ПКУ ця сума зараховується в рахунок майбутніх платежів (про що повідомляється у заяві).

Але не забуваймо, що платник ЄП може сплачувати й інші обов'язкові платежі, щонайменше єдиний соцвнесок. Закон про ЄСВ2 не звільняє підприємців від сплати ЄСВ на час відпустки. Відповідно, якщо місяць відпустки припадає на граничний термін сплати ЄСВ (платники ЄП сплачують ЄСВ за календарний квартал, до 20 числа місяця, наступного за кварталом, ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ), слід заздалегідь подбати про сплату ЄСВ.

--1--

Це фіксована сума єдиного податку, яка сплачується щомісяця не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця платниками ЄП першої і другої групи шляхом здійснення авансового внеску (п. 295.1 ПКУ).

--2--

Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Олена ВОДОП'ЯНОВА