Американська торговельна палата в Україні провела обговорення нагальної проблеми боротьби з тіньовою економікою на високому рівні за участі Представництва Європейського Союзу в Україні, народних депутатів, представників органів державної влади, у тому числі правоохоронних органів, та бізнесу.
Під час круглого столу було обговорено питання тіньових ринків роздрібної торгівлі та електронної комерції, тютюнових виробів, HoReCa, побутової електроніки, алкогольних напоїв та сфери провайдерів фіксованого інтернету.
Новопризначений Генеральний прокурор Руслан Кравченко наголосив на готовності активно співпрацювати з доброчесним бізнесом для напрацювання та реалізації максимально ефективних заходів з припинення нелегальної діяльності.
Роздрібна торгівля та електронна комерція
Бізнес відзначає 3 основні проблеми:
- Спотворення конкуренції через пільгу зі звільненням від сплати ПДВ для імпорту товарів вартістю менше 150 євро з міжнародних торгових майданчиків. У 2024 році в Україну надійшло понад 75 млн відправлень товарів, значна частина яких – одяг, взуття, аксесуари. Ця пільга не лише спотворює конкуренцію, але й спричиняє втрати Державного бюджету, що оцінюються експертами компаній-членів Палати у маже 19 млрд грн лише за 2024 рік.
- Мінімізація податкового навантаження шляхом дроблення торговельних мереж на окремих суб`єктів зі здійсненням господарської діяльності через ФОПів.
- Непрацевлаштовані офіційно працівники та, відповідно, неофіційна виплата заробітної плати.
Сфера громадського харчування
Тіньовий ринок громадського харчування в Україні сьогодні – це заклади, які користуються спрощеною системою оподаткування, не мають необхідних дозволів, не сплачують податки або не дотримуються вимог законодавства. Станом на сьогодні в Україні зареєстровано понад 100 000 закладів громадського харчування, причому лише 15% – це ТОВ. Згідно з відкритими даними 5 ТОВ забезпечують 30% сплати усіх податків від галузі. Це призводить до нерівних умов конкуренції та зниження доходів Державного бюджету.
Тютюнова галузь
Компанія «Kantar Україна» презентувала результати дослідження «Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні 2025. Хвиля 2», спрямованого на виявлення і моніторинг нелегальної тютюнової продукції в Україні.
У квітні 2025 року обсяги ринку нелегальної тютюнової продукції знову зросли та сягнули 16,2%, до 8,8% зросла частка підробленої продукції. При такому рівні нелегальної сигаретної продукції на ринку України, річні втрати Державного бюджету України через несплату податків оцінюються у 25,2 млрд грн, а обсяг тіньового ринку сигарет в Україні становить понад 5 млрд штук сигарет у 2025 році.
Вагому частку становить нелегальна продукція, яка маркована надписом «Duty Free» або призначена для експорту, і нелегально продається в Україні. Понад половину такої продукції, відповідно до напису на упаковці, вироблено Винниківською тютюновою фабрикою. Сompliment (47%) та Lifa (5%) – основні торговельні марки цієї категорії. Решту 43% нелегальної продукції становлять торговельні марки виробника «Маршалл Файнест Тобакко», серед найпоширеніших – Marshall (26%), Urta (9%), Brut (3%).
Найбільші обсяги торгівлі нелегальними тютюновими виробами фіксуються у шести областях, які разом формують 71% ринку такої продукції: Дніпропетровська – 27%, Одеська – 13%, Львівська – 10%, Харківська – 9%; Київська та місто Київ – 7%, Хмельницька – 6%.
Як приклад необхідних кроків, які влада має здійснити для боротьби з тіньовим ринком тютюнових виробів, було відзначено наступні:
- проведення Державною податковою службою України контрольно-перевірочних заходів та державних експертиз щодо продукції, яка зазначена у дослідженні, з метою встановлення виробників такої нелегальної продукції;
- прийняття законопроєкту №9364 щодо удосконалення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів, який було ухвалено Верховною Радою України у першому читанні ще у квітні 2024 року.
Також була озвучена пропозиція щодо створення бібліотеки зразків готової продукції. За допомогою цього інструменту можна буде швидко ідентифікувати обладнання, на якому була виготовлена виявлена на ринку нелегальна продукція. Створення бібліотеки зразків готової тютюнової продукції значно посилило б можливості правоохоронних органів у боротьбі з нелегальним ринком.
В.о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух наголосила на готовності з боку Державної податкової служби України залучатися в роботу та звернула увагу на необхідність визначення чітких дій, у тому числі з боку бізнесу.
Алкогольна продукція
Нелегальні виробники продовжують демпінгувати ціни, виключаючи податки зі своєї цінової політики, що дає їм несправедливу перевагу над легальним бізнесом. Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої переглядалися щороку до 2018 року. Нині бізнес закликає Уряд якнайшвидше прийняти проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на алкогольні напої». Перегляд мінімальних роздрібних цін може забезпечити понад 51 млн доларів США додаткових податкових надходжень до Державного бюджету.
Побутова електроніка
Основну частку тіньового ринку становлять дорогі та малогабаритні товари, такі як смартфони, ноутбуки, годинники, навушники, а також преміальна дрібна та велика побутова техніка.
Наприклад, за оцінками компанії-члена Палати, у І кварталі 2025 року частка тіньового ринку окремих моделей смартфонів становила понад 80%, що призвело до втрати майже 1,5 млрд грн від несплати ПДВ та мита. Водночас, за оцінками, втрати ПДВ та мита від інших електронних пристроїв певного бренду, зокрема ноутбуків і планшетів, становила понад 1,8 млрд грн. Прогноз експертів щодо втрат за весь 2025 рік – 10 млрд грн.
Провайдери фіксованого інтернету
Позицію Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України щодо необхідності переходу інтернет-провайдерів на загальну систему оподаткування з 1 жовтня 2024 року було підтримано Кабінетом Міністрів України та профільним Комітетом ВРУ. Бізнес закликає до подальшого послідовного дотримання цієї позиції.
За майже 10 місяців дії загальної системи оподаткування можна відзначити позитивні тенденції у вигляді закриття ФОПів, що використовували непрозорі моделі організації діяльності, консолідації абонентської бази низки компаній, які практикували дроблення, а також значного зростання податкових находжень від цього виду діяльності. З першого кварталу 2024 року до першого кварталу поточного року зафіксоване зростання сплати податків в галузі (інтернет-провайдери, окрім національних операторів мобільного зв’язку) з 0,8 млрд грн до майже 1,19 млрд грн за квартал.
Водночас частина ринку намагається шукати альтернативні механізми для уникнення оподаткування, зокрема через: використання ФОПів для надання послуг інтернет з «непрофільними кодами Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД) у сфері електронних комунікацій»; приймання платежів на реквізити ФОПів із непрофільними КВЕДами (наприклад «рекламні послуги», «інформаційні послуги»); переказ коштів за Інтернет послуги на рахунки суб’єктів господарювання, які не зареєстровані відповідно до Закону України «Про електронні комунікації», а отже здійснюють свою діяльність нелегально, тощо.
Для вирішення більшої частини окреслених проблем необхідна спільна скоординовано роботу всіх органів державної влади, зокрема правоохоронних органів, а також органів, що наразі реформуються – Бюро економічної безпеки та Державної митної служби України. Бізнес-спільнота наголошує на необхідності забезпечення рівних правил гри на ринку та сплати справедливого оподаткування усіма його гравцями без винятку.
Зокрема, у заході взяли участь представники компаній-членів Палати, а також:
представники Парламенту:
- Данило Гетманцев, народний депутат України, Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики;
- Ярослав Железняк, народний депутат України, Перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики;
- Максим Павлюк, народний депутат України, Заступник голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності.
представники органів державної влади
- Руслан Кравченко, Генеральний прокурор;
- Максим Крим, заступник Генерального прокурора;
- Семен Кривонос, директор Національного антикорупційного бюро України;
- Леся Карнаух, в. о. Голови Державної податкової служби України;
- Дмитро Олійник, заступник Голови Національного банку України;
- Олексій Калинович, заступник директора Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України;
- Іван Писарчук, заступник начальника управління – начальник відділу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України;
- Ірина Городник, заступник начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України;
- Зоряна Стецюк, директор директорату реінжинірингу публічних послуг Міністерства цифрової трансформації України;
інші запрошені
- Роман Ващук, Бізнес-омбудсмен;
- Франческо Флоріс, торговий представник, Представництво Європейського Союзу в Україні;
- Світлана Винославська, керуючий директор ТОВ «Кантар Україна».
- Данило Молчанов, керівник проекту UK DIGIT;
- Андрій Харітонов, старший менеджер програм Фонду Східна Європа.