Коментар до індивідуальної консультації ДФСУ від 22.08.2018 р. №3656/6/99-99-14-05-01-15/ІПК
Звичайна практична ситуація: є юрособа, яка замовляє іншій особі виготовити для себе продукцію шляхом переробки сільськогосподарської сировини (наприклад, цукор з буряків). Податківці надали такій юрособі ІПК щодо проведення розрахунків при продажу такої продукції за готівку. Але на місці цієї юрособи може опинитися будь-яка інша, адже принцип застосування РРО такими товаровиробниками однаковий і від виду сировини не залежить.
Спочатку – загальні правила
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон про РРО), який є спеціальним Законом.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), відповідно до п. 1 ст. 3 Закону про РРО зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі - РК).
А коли РРО можна не застосовувати?
Разом з тим, відповідно до п. 1 ст. 9 Закону про РРО РК та РРО не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.
Чи діє це правило щодо продукції, виготовленої з давальницької сировини?
ДФСУ наголошує: до продукції власного виробництва належить продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої праці.
Усе про касу і РРО –
у вашій поштовій скриньці!
Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите
ПідписатисьХочете подивитись, як це виглядає?
Враховуючи викладене, сільськогосподарські підприємства - товаровиробники реалізацію продукції власного виробництва у разі проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних у встановленому порядку, можуть здійснювати без використання РРО.
При цьому цукор, виготовлений іншим підприємством (переробником) на давальницьких умовах з цукрових буряків підприємства - сільгоспвиробника, не відповідає зазначеним вище умовам, і розрахунки за нього не можуть проводитись у касі підприємства - сільгоспвиробника з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, а мають проводитись із застосуванням РРО.
Додамо від себе, що переробник, якщо він отримує оплату за виготовлену з давальницької сировини продукцію готівкою, по факту продає послуги з переробки, а не готову продукцію. І зазначеною у п. 1 ст. 9 Закону про РРО пільгою з незастосування РРО скористатися не зможе.
А ось якщо частину оплати за свої послуги переробник отримає такою продукцією і буде продавати її за готівку, ситуація ускладнюється. Адже він таку продукцію не лише придбав, а й сам виготовив. Те, що давальницька сировина з початку належала не переробнику, не повинно впливати на таку ситуацію – адже багато виробників користуються такою пільгою при продажу продукції, виготовленої ними з придбаної сировини. Тобто виходить, що єдиний технологічний процес в цьому випадку не означає, що усі етапи (від виготовлення сировини до готової продукції) мають пройти саме на цьому підприємстві. І в цьому випадку переробник цілком може не застосовувати РРО.
Втім, терміни «єдиний технологічний процес» і «продукція власного виробництва» є складними не лише для суб’єктів господарювання, а навіть для самого Мін'юсту (лист від 15.05.2015 р. №490-0-2-15/8.1). Отже, до внесення відповідних змін до Закону про РРО наведені у коментованому листі питання так і залишаться спірними. А ІПК від ДФСУ не мають сили нормативного акту та можуть бути оскаржені платниками податків у порядку, встановленому ст. 53 ПКУ.